«Балканський потік» підриває позиції Україні в регіоні Центральної Європи

На початку червня 2020 року президент Сербії Олександр ВУЧИЧ здійснив робочий візит до Болгарії. Ключовим елементом візиту стала інспекція ходу будівництва «Балканського потоку» - газопроводу, який має стати частиною «Турецького потоку» на болгарській території. Проект «Балканського потоку» зменшує важливість української газотранспортної системи для Європи, оскільки російський газ через Туреччину через Болгарію потраплятиме на ринок Європейського Союзу.

Історія питання

Аналітики групи Geostrategy нагадують, що 19 вересня 2019 року в Болгарії офіційно почалося будівництво газорозподільної інфраструктури від турецької до сербського кордону. 21 жовтня 2019 року в Болгарії була введена в експлуатацію перша черга «Балканського потоку»: 11-кілометровий газопровід, який з'єднує сухопутне продовження «Турецького потоку» від турецько-болгарського кордону з газотранспортною системою Болгарії і метрична станція «Странджа». Також були проведені роботи для забезпечення поставок газу по Трансбалканського газопроводу в реверсному режимі. Газопровід протяжністю 474 км проходитиме по територіях 11 районів Болгарії, загальна вартість проекту складає 1.2. млрд. дол. США. Таким чином, інфраструктура в Болгарії і Румунії була підготовлена ​​до прийому газу з «Турецького потоку» замість українського маршруту c 1 січня 2020 року, поставки газу до Сербії очікуються до середини літа 2020 року.

Росія бере участь в проекті постачанням труб для будівництва газопроводу: станом на початок 2020 року в Болгарію доставлено 90% російських труб для газопроводу.

4 грудня 2019 року Президент Росії Володимир Путін звинуватив Болгарію в зриві термінів реалізації проекту на своїй території:

«Багато разів керівництво Болгарії зверталося з проханням після того, як вони зірвали« Південний потік», за будь-яких умов реалізувати« Турецький потік. Але мабуть під зовнішнім тиском Болгарія повільно реалізує цей проект».

Закінчення терміну реалізації проекту «Балканського потоку» було намічено учасниками на кінець 2019 року, для того, щоб одночасно із запуском «Турецького потоку» поставки газу були відкриті і в Європу через болгарську нитку трубопроводу. Але будівництво почалося не в квітні, а лише у вересні 2019 року. Відповідати за затримку в реалізації проекту довелося прем'єр-міністру Болгарії Бойко Борисову:

«Болгарія - єдина альтернатива [Україні] для російського газу. Країна бачить себе в ролі газового хаба на Балканах, це погоджено і з Брюсселем, і з Вашингтоном. Затримка з будівництвом пов'язана з проведенням обов'язкових процедур. Сподіваюся, до кінця майбутнього року (2020 – прим.) газопровід запрацює».

З 1 січня 2020 року Болгарія почала отримувати російський газ з «Турецького потоку» через нову точку входу «Странджа 2». Фінансові вигоди Болгарії від зміни маршруту доставки газу оцінюються приблизно в 81 млн левів.

Візит президента Сербії

Основним елементом візиту Президента Сербії Олександра Вучича до Болгарії стала спільна з Прем’єр-міністром Болгарії Бойко Борисовим інспекція ходу будівництва газопроводу «Балканський потік». Два лідери оглянули проєкти будівництва газопроводу та автомобільної магістралі з повітря та на місцевості. Спільна інспекція активно висвітлювалася у соціальних мережах болгарського лідера. Прем’єр-міністр Болгарії високо оцінив масштаби будівництва та прогрес з розбудови відгалуження «Турецького потоку-2» територією Болгарії, при цьому висловився дещо пафосно у бік Росії:

«Я знаю, де проходять газопроводи там немає війни».

Незважаючи на прагнення учасників проекту завершити його будівництво та ввести в експлуатацію якого у стисліше терміни, завершення будівництва проекту наразі залишається невизначеним. Будівельні амбіції Болгарії полягали в тому, що перші 308 км газогону будуть готові в травні 2020 року, однак наприкінці квітня 2020 року Міністерство енергетики визнало, що діяльність з будівництва ділянки Турецького потоку через територію Болгарії затягується через обмеження, спричинені Covid -19. Дотримання антивірусних заходів ускладнило роботу персоналу та негативно вплинуло на дотримання термінів будівництва, а також на роботу постачальників матеріалів, що перешкоджало процесам та будівельно-монтажним роботам на ділянці.

Прем'єр-міністр Борисов оголосив новий термін завершення будівництва і запевнив, що російський природний газ постачатиметься до Сербії до кінця 2020 року. Він заявив, що проект будується «чесно, відзначається винятковою допомогою Європейської Комісії з дотриманням абсолютно всіх вимог Третього енергетичного пакету». За словами лідера Сербії, будівництво «Балканського потоку» є важливим як для Болгарії, так і для Сербії: для обох країн реалізація цього проекту означає економічне зростання, збільшення промисловості та забезпечення одним з найважливіших джерел енергії. За словами Вучича, «Балканський потік» є важливим проєктом у довгостроковій перспективі, і він сподівається, що незабаром сербська частина маршруту буде об'єднана з болгарською.

Висновки для України

Нічого позитивного для України реалізація «Балканського потоку» не несе. Навіть незалежно від того, що щорічні прокачки газу через «Балканський потік» складатимуть близько 3.5 млрд. куб. метрів, сам факт вдалої диверсифікації Росією шляхів його постачання на ринок ЄС робить позицію Москви сильнішою, а України – слабшою. Також варто враховувати те, що від реалізації проекту Угорщина втричі збільшить потужність прикордонного газопроводу природного газу до Словаччини до 2024 року, що дозволить трубопроводу прокачувати понад 5 мільярдів кубометрів газу на рік. Угорщина лежить вздовж траси «Балканського потоку» - продовження трубопроводу «Турецький потік», який буде транспортувати російський природний газ через Туреччину, Болгарію, Сербію та Угорщину до газового хабу Баумгартен поблизу Відня. Угорщина активно працює над тим, щоб забезпечити альтернативні газові маршрути та джерела та зменшити залежність від прокачки російського газу через газотранспортну систему України.

Таким чином аналітики групи Geostrategy роблять висновок про те, «Балканський потік» знизить роль України в регіоні Центральної Європи, який до останнього часу залежав від російського газу, який транспортувався через українську ГТС.

Окрім того, Болгарія та її керівництво розраховує на внутрішні політичні дивіденди від реалізації масштабних інфраструктурних проектів, хоча на нинішньому етапі Болгарія все ще поступається Сербії в темпах будівництва та розвитку інфраструктури, зокрема автомагістралей в регіоні.