Захист прав людини в ЄС: що не так?

Наприкінці вересня 2020 року Європейська Комісія опублікувала Доповідь про верховенство права, яка включає отримані дані з усіх держав-членів ЄС. Як випливає з доповіді, багато держав-членів мають високі стандарти верховенства права, але в ЄС існують й виклики верховенству права. Доповідь також включає запровадження надзвичайних заходів, вжитих державами-членами для боротьби з кризою COVID-19.
Доповідь охоплює чотири основні елементи, які мають значний вплив на верховенство права: національні системи правосуддя, системи боротьби з корупцією, плюралізм та свобода ЗМІ та інші інституційні проблеми, пов’язані із стримуванням та противагою, які є необхідними для забезпечення ефективної системи демократичного управління.
Мета підгогтовки Доповіді полягає у необхідності розширити існуючий набір інструментів для забезпечення дебатів та культури верховенства права в ЄСвросоюзі. Це має допомогти державам-членам навчитися досвіду один одного, а також показати, як верховенство закону може зміцнюватися при дотриманні національних конституційних систем та традицій.
Аналітики групи Geostrategy при вивченні Доповіді хотіли б зупинтися на таких її елементах:
1. Системи правосуддя. Оцінки за окремими країнами показують, що незалежність судової системи викликає занепокоєння.
2. Антикорупційні системи. Окремі держави-члени ухвалили комплексні антикорупційні стратегії, тоді як інші перебувають у процесі підготовки таких стратегій. Ефективне впровадження та моніторинг залишаються ключовими для забезпечення прогресу в цій сфері. Однак ефективність розслідування кримінальних справ, переслідування та судовий розгляд справ про корупцію, в т.ч. корупцію високого рівня, все ще залишається проблемою у ряді держав-членів.
3. Свобода ЗМІ та плюралізм. Громадяни ЄС загалом користуються високими стандартами свободи ЗМІ та плюралізму. Особливо під час пандемії коронавірусу засоби масової інформації довели свою необхідність у боротьбі з дезінформацією. Однак викликають занепокоєння ефективність та адекватність деяків інформаційних ресурсів, а також ризиків політизації ЗМІ органами влади в деяких державах-членах. Також спостерігались випадки, коли серйозні занепокоєння викликав політичний тиск на ЗМІ.
4. Система стримування та противаг. Система стримування та противаг є основою верховенства права, яка забезпечує демократичний нагляд за владою в державі. В деяких державах-членах було розпочато конституційні реформи для посилення інституційних стримувань та противаг. Як вказується у Доповіді, надмірне використання процесу прискореного прийняття нового законодавства може викликати стурбованість верховенством права в державі. В усьому ЄС громадянське суспільство продовжує залишатися ключовим фактором у захисті верховенства права. Однак є приклади, коли громадянські організації стикаються з серйозними проблемами в деяких державах-членах внаслідок законодавства, що обмежує доступ до іноземного фінансування.
Висновки: Загалом висловлені оцінки також залишаються актуальними і для України, яка увійшла у фази конституційної кризи. Опублікована доповідь може бути врахована України у процесі зміцнення інституцій, покликаних здійснювати захист прав людини.
Blake Clayton Старший радник з питань енергетики Ради зовнішніх зносин, м. Нью-Йорк

Blake Clayton Старший радник з питань енергетики Ради зовнішніх зносин, м. Нью-Йорк
Продовження погіршення ситуації в Лівії, Єгипті та інших країнах Північної Африки та Близького Сходу суттєво впливають на формування світових цін на енергоносії, у першу чергу - нафти. Я вважаю, що сьогодні США недостатньо працюють над збільшенням стратегічних обсягів нафти.
Наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії

Max Boot, старший аналітик з питань міжнародної безпеки, Рада з міжнародних відносин, США
Після того, як Росія в 2014 році розпочала військову агресію проти України, виникло стійке відчуття того, що за Україною наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії.
Газпром вважає сланцевий газ фантомом

Лена Коларска-Бобінська, депутат Європарламенту, член групи від Європейської народної партії
Лена Коларска-Бобінська, євродепутат, член групи від Європейської народної партії, про причетність «Газпрому» до антисланцевої кампанії в Європі: