Захист прав людини в ЄС: що не так?

04 Nov, 2020 | |
права людини

Наприкінці вересня 2020 року Європейська Комісія опублікувала Доповідь про верховенство права, яка включає отримані дані з усіх держав-членів ЄС. Як випливає з доповіді, багато держав-членів мають високі стандарти верховенства права, але в ЄС існують й виклики верховенству права. Доповідь також включає запровадження надзвичайних заходів, вжитих державами-членами для боротьби з кризою COVID-19.

Доповідь охоплює чотири основні елементи, які мають значний вплив на верховенство права: національні системи правосуддя, системи боротьби з корупцією, плюралізм та свобода ЗМІ та інші інституційні проблеми, пов’язані із стримуванням та противагою, які є необхідними для забезпечення ефективної системи демократичного управління.

Мета підгогтовки Доповіді полягає у необхідності розширити існуючий набір інструментів для забезпечення дебатів та культури верховенства права в ЄСвросоюзі. Це має допомогти державам-членам навчитися досвіду один одного, а також показати, як верховенство закону може зміцнюватися при дотриманні національних конституційних систем та традицій.

Аналітики групи Geostrategy при вивченні Доповіді хотіли б зупинтися на таких її елементах:

1. Системи правосуддя. Оцінки за окремими країнами показують, що незалежність судової системи викликає занепокоєння.

2. Антикорупційні системи. Окремі держави-члени ухвалили комплексні антикорупційні стратегії, тоді як інші перебувають у процесі підготовки таких стратегій. Ефективне впровадження та моніторинг залишаються ключовими для забезпечення прогресу в цій сфері. Однак ефективність розслідування кримінальних справ, переслідування та судовий розгляд справ про корупцію, в т.ч. корупцію високого рівня, все ще залишається проблемою у ряді держав-членів.

3. Свобода ЗМІ та плюралізм. Громадяни ЄС загалом користуються високими стандартами свободи ЗМІ та плюралізму. Особливо під час пандемії коронавірусу засоби масової інформації довели свою необхідність у боротьбі з дезінформацією. Однак викликають занепокоєння ефективність та адекватність деяків інформаційних ресурсів, а також ризиків політизації ЗМІ органами влади в деяких державах-членах. Також спостерігались випадки, коли серйозні занепокоєння викликав політичний тиск на ЗМІ.

4. Система стримування та противаг. Система стримування та противаг є основою верховенства права, яка забезпечує демократичний нагляд за владою в державі. В деяких державах-членах було розпочато конституційні реформи для посилення інституційних стримувань та противаг. Як вказується у Доповіді, надмірне використання процесу прискореного прийняття нового законодавства може викликати стурбованість верховенством права в державі. В усьому ЄС громадянське суспільство продовжує залишатися ключовим фактором у захисті верховенства права. Однак є приклади, коли громадянські організації стикаються з серйозними проблемами в деяких державах-членах внаслідок законодавства, що обмежує доступ до іноземного фінансування.

Висновки: Загалом висловлені оцінки також залишаються актуальними і для України, яка увійшла у фази конституційної кризи. Опублікована доповідь може бути врахована України у процесі зміцнення інституцій, покликаних здійснювати захист прав людини.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

ЄС готовий до будь-яких сценаріїв

Borell
Жозеп Боррель
Високий Представник ЄС із зовнішньої і безпекової політики

ЄС продовжить нарощувати позиції щодо спроб Росії підірвати структуру безпеки в Європі та відновити сфери впливу, які повністю застаріли. Щодо критики на адресу Берліну стосовно можливості запровадження санкцій проти Росії Ж.Боррель повідомив, що усі члени ЄС є надійними партнерами.

Допомога для України буде

Джон Кірбі
Джон Кірбі
Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США

Питання: «Яким є рівень пріоритетності щодо ухвалення пакетів допомоги Україні й Ізраїлю?», Відповідь Дж.Кірбі:

Україна повинна швидше здійснювати реформи

Ольга ОЛІКЕР
Ольга ОЛІКЕР (Olga Oliker), старший аналітик Центру стратегічних та міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies)
Профессор

Віце-президент США Джо Байден під час свого останнього візиту в Україну оголосив про наміри США виділити Україні додатково 120 млн. дол. допомоги на проведення економічних реформ та боротьбу із корупцією.