Збройні сили Польщі стають найбільш потужними в Центральній Європі. Що це означає для України?

01 Mar, 2012 | |

Подія:

розвиток останніх політичних, економічних та військово-безпекових процесів у регіоні Центрально-Східної Європи має спонукати Україну принаймні до теоретичної оцінки та моделювання ситуації, за якою, наприклад, можуть виникнути обставини, коли  прикордонні з Україною держави висунуть територіальні претензії до української сторони. У цьому зв’язку існує нагальна необхідність об’єктивної оцінки військово-технічного потенціалу держав-сусідів України.

Першою країною, щодо якої група Geostrategy здійснила так званий «ситуативний аналіз потенціалу збройних сил» – стала Республіка Польща. Вона за військовими витратами та модернізацією національних збройних сил  значно випереджає такі країни, як Чеська Республіка, Румунія, Угорщина та Словаччина, що робить її найбільш впливом з військової точки зору гравцем у Східноєвропейському регіоні.

Група Geostrategy не бачить потенційних загроз з боку Польщі для національної безпеки України. Навпаки, Польща протягом тривалого періоду часу надає максимального економічного та політичного сприяння на шляху Європейської інтеграції України.   

Ситуативний аналіз:

протягом останніх кількох років, які були позначені негативними наслідками світової фінансово-економічної кризи, Польща була практично єдиною державою-членом Європейського Союзу, яка не скорочувала витрати на оборону.

На початку січня 2012 року Польща презентувала основні параметри оборонного бюджету держави на поточний рік, витрати на який становитимуть 1,95% від обсягу річного ВВП країни, або близько 8,6 мільярдів доларів США. При цьому Польща посідає 74 місце у списку країн, які у відсотковому вимірі з ВВП країни витрачають найбільше на військові цілі. Україна посідає 103 місце з результатом 1,4% від загального обсягу ВВП. На першому місці – Оман, який на військові цілі виділяє 11,4% від загального обсягу свого річного ВВП.

Якщо говорити про наповнення військових бюджетів країнам-членами ЄС, то лише Швеція та Греція (попри катастрофічну внутрішню ситуацію) запланували у 2012 році не зменшувати асигнувань на військові цілі.  

Які військові програми для Польщі є пріоритетними у 2012 році?

Польща вважає одним з пріоритетних напрямків в оборонній сфері продовження модернізації національних збройних сил. У цьому зв’язку Міністерство оборони Польщі запланувало на 2012 рік реалізацію наступних модернізаційних проектів:

  • розробка гелікоптерів нового покоління – Sikorsky Black Hawk та NH 90;
  • розробка броньованих модульних машин Rosomak;
  • розробка тренажерних бойових автомобілів та літаків;
  • розробка командних, комунікативних, комп’ютерних, спостережних та  розвідницьких (C4ISR) систем;
  • розробка протитанкових та протиракетних пускових установок Spike.

Протягом поточного року в стадії виконання буде також знаходитися 5-річний контракт між Польщею та США на закупівлю польською армією американських військових літаків F16  на загальну суму 447 мільйонів доларів США.

Загалом, у 2012 році Польща має намір витратити на закупівлю нового озброєння близько 1,9 мільярдів доларів, що на 20% більше ніж це було у 2011 році.

Разом з тим, Міністерство оборони Польщі на фоні збільшення витрат на модернізацію має намір знизити фінансування польського контингенту в Афганістані. Також буде зменшено асигнування на операції за участю польських військовослужбовців у Косово, Боснії та Герцеговині, а також у тренувальних місіях НАТО в Іраку.  

Міжнародне співробітництво Польщі у військовій сфері

Сьогодні Польща проводить дуже активну співпрацю з Україною – як через Польсько-литовсько-українську бригаду (їх мандат буде закінчено наприкінці 2013 року), так і через бойову групу Вишеградської четвірки. Таку співпрацю не можна втратити, оскільки вона дає можливість Україні бути залученою до важливих технологічних та тренувальних механізмів НАТО.

Інша країна Вишеградської четвірки - Чеська Республіка - також опікується питаннями військової модернізації виступаючи за участь НАТО у проекті з модернізації військових гелікоптерів МІ-17, які можна використовувати в Афганістані та інших зонах конфлікту, в які залучений Північноатлантичний Альянс.

Україна та майбутня європейська безпека

У той час як Сполучені Штати Америки – основний безпековий донор НАТО – вирішують нагальні питання Афганістані, Пакистані та в регіоні Близького Сходу, одночасно відчуваючи на собі негативні наслідки глобальної фінансово-економічної кризи, питання європейської безпеки та подальшого розвитку та модернізації НАТО відходять на другий план.

Група Geostrategy  вважає, що у середньостроковій перспективі (до 5 років) європейський безпековий ландшафт буде змінено.

Україна, яка з 2010 року законодавчо зняла пріоритет інтеграції до Євроатлантичних структур, у першу чергу НАТО, поки що продовжує перебувати у так званій «сірій безпековій зоні». При цьому послаблення обороноздатності країн-членів ЄС та НАТО загалом посилює безпекові ризики для України, пов’язані з її можливим сповзанням та подальшою інтеграцією до безпекових проектів під протекторатом Російської Федерації.

Проте нинішня кризова ситуація в сфері європейської безпеки відкриває також для України цілком реальні, хоча й далекі, перспективи. Їх можна класифікувати за наступними категоріями:

  • Україна мала б розглянути можливість внесення на розгляд НАТО плану по створенню так званого Другого Військового Ешелону, до якого могли б увійти такі країни як Україна, Білорусь та Молдова. Саме поступове залучення цих трьох держав до тісного співробітництва з НАТО відповідало б пропозиції групи Geostrategy по реалізації геополітичного проекту «Слов’янська дуга», покликаного забезпечити пояс стабільності від Балтійського до Чорного морів до повної інтеграції трьох держав до ЄС та НАТО.
  • Другий Військовий Ешелон міг би стати механізмом, покликаним активізувати співпрацю України, Білорусі та Молдови з НАТО у питаннях розвитку військових технологій та модернізації власних збройних сил. Таким чином може бути суттєво збільшена обороноздатність цих трьох держав.

Висновки:

експерти Geostrategy вважають, що світова фінансово-економічна криза дуже суттєво підірвала обороноздатність європейських країн, послабивши тим самим оборонні потужності Північноатлантичного Альянсу. Разом з тим сусідня з Україною держава Польща зберігає високий інтерес до модернізації власних збройних сил, що робить її найбільш потужною з військової точки зору державою у регіоні Східної Європи.

Залученість США у процеси в Афганістані, Пакистані та країнах Близького Сходу та Північної Африки також продовжує суттєво послаблювати обороноздатність країн-членів НАТО та самого блоку у цілому.

Однак, не дивлячись на нинішні оборонні та безпекові труднощі, для України, Білорусі та Молдови відкриваються практичні можливості посилення власної безпеки, а також модернізації національних збройних сил.  
 

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Україна повинна швидше здійснювати реформи

Ольга ОЛІКЕР
Ольга ОЛІКЕР (Olga Oliker), старший аналітик Центру стратегічних та міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies)
Профессор

Віце-президент США Джо Байден під час свого останнього візиту в Україну оголосив про наміри США виділити Україні додатково 120 млн. дол. допомоги на проведення економічних реформ та боротьбу із корупцією.

Скасувати санкції США в обмін на скорочення ядерного арсеналу РФ - це віддати Україну

Ельмар Брок
Ельмар Брок
Голова комітету з закордонних справ Європарламенту

Скасувати санкції проти Росії, запроваджені США у зв'язку з анексією Криму та агресією проти України, в обмін на скорочення Москвою її ядерного арсеналу означало б "угоду про продаж свободи іншої країни", вважає чинний голова комітету Європарламенту з закордонних справ, представник німецького Хри

Україні треба реальна фінансова допомога

Роберт Кан (Robert Kahn)
Роберт Кан (Robert Kahn), старший фінансовий аналітик, Рада зовнішніх зносин, США

На фоні драматичних переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі, результати переговорів між Україною та Міжнародним валютним фондом відійшли на другий план. Однак важливим стало досягнення домовленості про виділення України кредиту МВФ на суму 17,5 млрд. дол. США.