МВФ: України та Росія мають завершити переговори по 3 млрд. дол. США російської позики

13 Nov, 2015 | |

 У день, коли Україна завершила реструктуризацію зовнішнього комерційного боргу, головний кредитор країни - МВФ - закликав Київ та Москву провести конструктивні консультації щодо боргу у 3 млрд дол., позичених Росією Україні в останні тижні президентства Віктора Януковича.
"Ми закликаємо сторони до діалогу з цього питання і вироблення конструктивного рішення", - заявив речник МВФ Джеррі Райс на брифінгу у Вашингтоні.

Він також повідомив, що фонд вже найближчим часом, на одному із засідань директорів фонду у листопаді, планує розглянути статус цього боргу.
Позиція МВФ у цьому питанні може бути ключовою у подальшому процесі розв'язання кредитної суперечки між Росією та Україною.

Комерційна позика, оформлена на найвищому рівні

Наприкінці 2013 року Україна отримала від Росії позику на 3 млрд дол., яку оформили у єврооблігаціях. Через це Київ вважає цей борг комерційним, адже євробонди могли бути вільно продані на фондовому ринку. Відтак, навесні цього року український уряд запропонував Росії приєднатися до переговорів щодо реструктуризації боргу разом із іншими власниками українських євробондів.

Ці переговори завершилися угодою про реструктуризацію боргу, при цьому власники 75% українських євробондів погодилися на списання Україні 3,8 млрд дол. боргу, а також відтермінування виплат по "тілу" позик на чотири роки в обмін на заміну бондів на облігації із дещо вищою дохідністю у 7,75%.
12 листопада Кабмін затвердив умови випуску нових євробондів і деривативів для завершення реструктуризації частини держборгу.
З 13 листопада власники 13 випусків облігацій, які узгодили умови обміну, можуть отримати нові облігації та деривативи через клірингові системи,- повідомляє міністерство фінансів.

"Сьогодні ми закриваємо важливу главу в історії економіки України та відкриваємо іншу. Мало хто вірив, що нам вдасться зробити це, коли ми розпочинали процес реструктуризації вісім місяців тому. Успішне завершення реструктуризації боргу, яку ми досягли, уникнувши дефолт, посилює позиції економіки України і є важливою передумовою для повернення до економічного зростання", - цитує міністра фінансів Наталію Яресько прес-служба уряду.
При цьому "російські" облігації, випущені в грудні 2013 року з терміном погашення в 2015 році, не ввійшли в перелік паперів, які пройшли реструктуризацію і підлягають обміну на нові папери.
Росія від самого початку відмовлялася від участі у переговорах щодо реструктуризації, пояснюючи це тим, що вважає борг у 3 млрд дол. державним, адже про цю позику у грудні 2013 року домовлялися у Москві тодішній український лідер Віктор Янукович і президент Росії Володимир Путін.
Водночас український уряд від початку переговорів про реструктуризацію наголошував, що Росія не отримає кращих умов щодо своєї позики, ніж інші власники українських євробондів. Український прем'єр також заявляв, що Київ готовий до судових суперечок із Росією, якщо вона оскаржить в суді рішення України не повертати цей борг.

У Росії вважають, що у такому випадку йтиметься про дефолт за державними борговими зобов'язаннями України, після чого вона матиме право звернутися до МВФ, поточні правила якого забороняють кредитувати країну із дефолтом по інших позиках.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Україна, ЄС: окремі результати дії зони вільної торгівлі

Сергій Даниленко
Модератор групи Geostrategy Сергій Даниленко
analytics@geostrategy.ua

Українські виробники активно використовують преференції в рамках торгівлі між Україною та ЄС. Наприкінці 2016 року вже повністю використано 11 тарифних квот:

Українська армія переможе

Марк Хертлін, (Mark Hertling)
Марк Хертлін, (Mark Hertling) генерал-лейтенант, колишній командувач Збройних сил США в Європі

Протягом своєї військової кар’єри я бачив українських військових у різних ситуаціях. Я бачив їх під час участі у миротворчих операціях на Балканах.

Міжнародні організації втратять свій вплив на глобальну політику

ШАЛЛЕНБЕРГ
Александр Шалленберг
Федеральний міністр з європейських та міжнародних справ Австрії

В інтерв’ю австрійським ЗМІ Міністр закордонних справ Александр ШАЛЛЕНБЕРГ окреслив наступні думки: