Три стратегічних важелі США для тиску на Росію

28 квітня 2016 року в Палаті представників США був зареєстрований законопроект №5094 під назвою «Акт стабільності та демократії в Україні» (Stability and Democracy for Ukraine Act / STAND for Ukraine Act).

Це надзвичайно важливий документ. Якщо його буде ухвалено, він стане дуже корисним для України в умовах агресії з боку Російської Федерації. Про це свідчить абревіатура, яку американці використовують для скороченої назви цього законодавчого акту: Stability and Democracy for Ukraine Act, скорочено – STAND for Ukraine Act. Ось це словосполучення STAND for Ukraine говорить про підтримку України з боку США – фактично вони закладають цей символ в самій назві, в абревіатурі.

Текст законопроекту просякнутий сигналами і механізмами на підтримку України. Про що йдеться? Два роки тому у нас відбулася Революція Гідності, відбулися зміни, змінився уряд, ми пережили парламентську та урядову кризи. Зрозуміло, що не всім подобається те, як ми боремося з корупцією чи впроваджуємо внутрішні реформи, але цей документ «дивиться» далі, ним американці кажуть: «Ми не забули, що відбулося у 2014 році». В Акті говориться, що анексія чи окупація Криму, його відторгнення від України військовою силою, – це недопустима річ в міжнародному праві та міжнародних відносинах. Особливо неприпустимо, що це зробила Росія – країна, яка гарантувала безпеку і територіальну цілісність своєї сусідки України взамін на відмову від ядерної зброї у 1994 році. Отже, в США не забули про те, що відбулося два роки тому, але вони дивляться далі, на демократичну Україну, яка буде ставати такою. І вони готові на цьому шляху надавати нашій країні жорстку і принципову підтримку.

В тексті є ще один цікавий момент – агентствам, які друкують різні картографічні документи, заборонено друкувати зображення, на яких Крим не належить Україні. Це сигнал, який свідчить про те, що відносини з РФ, котра окупувала півострів, можуть бути нормалізовані лише після відновлення Україною суверенітету над півостровом. Це перша опція, яку вони бачать.
І друга, доволі цікава опція: статус Криму може бути врегульований через міжнародно-спостережний процес, який задовольнить демократично обраний уряд України. Вони розглядають два варіанти подій. Вони кажуть, що «ми чекали 50 років, коли звільняться окуповані країни Балтії, то ж зараз ми готові чекати на повернення Криму». Це прихований сигнал США про те, що проблему Криму не вирішити через рік, що ми повинні бути готові до затяжної гри щодо вирішення його статусу. При цьому посилання на країни Балтії зроблено недаремно – на основі цієї тривалої стратегії та довгого погляду, США і вибудовують свою політику. І в цій політиці щодо Криму вони бачать, що Україна в якийсь момент відновить суверенітет над півостровом.

Водночас, існує й інший варіант повернення Криму – коли будуть створені такі міжнародні механізми або такі міжнародні процеси, які запропонують Україні якусь альтернативу, яка буде прийнятною для демократично обраного уряду. Ось такий цікавий сигнал.
Крім того, в законопроекті Конгрес наділяється певними моніторинговими правами – він буде спостерігати за тим, як виконуються інші резолюції, зокрема, які стосуються введення секторальних та персональних санкцій. Багато посилань робиться на Президента США, який може послабити обмежувальні заходи для Росії у випадку, якщо якісь питання по Криму справді суттєво будуть зрушені на користь України.

Вельми цікавим в документі є посилання на діяльність НАТО. Американці кажуть про те, що російська політика несе загрози для сусідніх країн. Таким чином, вони роблять крок у бік своїх партнерів, пояснюючи, що у врегулюванні російсько-українського конфлікту, дуже важлива позиція Альянсу.

Також в документі зазначається, що американський законодавчий орган буде дуже серйозно спостерігати за тим, як країни-члени НАТО розвиватимуть свою особливу військову співпрацю з РФ, що може посилити її військові здатності. Фактично, йде мова не суто про Україну. В параграфі 203 взагалі йдеться лише про НАТО, повністю йдеться про те, що країни-члени Альянсу повинні виробляти єдину політику у своїх контактах з Росією і бути дуже обережними з тим, щоб не передавати Кремлю військові технології, здатні посилити російський сектор оборони. Очевидно, це вже гра на випередження – спроба попередити всіх, що Захід деталі для російської військової техніки не постачає, бо якщо це трапиться, то російська ракета може бути вдало запущена з російського полігону і долетить не лише до України.

В Акті навіть містяться обмежувальні пропозиції – застосовувати певні каральні заходи щодо країн-членів НАТО, які наважаться на подібну співпрацю з Москвою. Якщо раптом це станеться, то президент США може бути наділений правом протягом п’яти днів винести таку проблему на рівень законодавчого органу та профільних комітетів Конгресу. Це сигнал Європі: будьте обережні, пам’ятайте, що у нас є єдина безпекова політика, не забувайте про те, що кордони були змінені силою і так само силою вони можуть бути змінені щодо країн-членів НАТО. Американці в цьому документі підтверджують свої гарантії, які вони надають країнам-членам НАТО, але застерігають їх від окремої співпраці з РФ. Причому не як країн, які діють від імені Альянсу, а як країн, які діють в якості національних гравців.

Важливий ще один нюанс. З моменту проголошення Незалежності України минуло 25 років. Якщо ми подивимось на кількість прямих іноземних інвестицій, які країни Заходу вклали в український ринок, то США не є лідерами. Росіяни створювали і активно розвивали в Україні свої компанії, і їх інвестиції дуже важко порахувати. Так от, в цьому STAND for Ukraine Act йдеться про те, що американським національним інтересам відповідає заснування міжнародного консорціуму за участю інших урядів, який би працював з іноземними інвестиціями в Україні. Тобто, гарантував те, що інвестиції, які будуть приходити на український ринок, будуть почувати себе на ньому комфортно. Будуть створюватися і діяти такі ж самі умови, які діють в ЄС чи США. І це сильний сигнал, тому що американці ніколи не вкладають великі кошти в країну, а велика компанія ніколи на зайде на ринок без того, щоб попередньо цій компанії або цьому інвестору, не гарантувалися інвестиційні вклади.

Американці працюють так: спочатку заходять страхові компанії і оцінюють всі політичні й економічні ризики, і лише коли вони дають «зелене світло», що цей ринок готовий до приходу не просто невеличких інвестицій, а системних інвестицій і великого капіталу з Європи і США, - лише тоді заходять інші партнери. Це спроба американців створити міжнародний механізм, який би оцінив ситуацію на внутрішньому українському ринку з гарантування інвестицій та створення сприятливого інвестиційного клімату і цей механізм може дуже щільно співпрацювати з українським урядом.

Нашому Кабміну можна казати, що так, Захід готовий до вкладення великих коштів в український ринок, але для цього ви міняєте законодавчу базу, судову систему і гарантуєте інвесторам комфортні умови для діяльності на українському ринку. Власне, про це і йдеться в документі. І та ж сама наш екс-міністр фінансів Наталя Яресько, могла би попрацювати над створенням такого міжнародного консорціуму.