У Києві оголосили про відродження ГУАМ

27 Mar, 2017
DW logo

Країни ГУАМ сподіваються нарешті створити зону вільної торгівлі. Прем’єр-міністри Грузії, України, Азербайджану та Молдови домовилися також спільно відстоювати територіальну цілісність своїх країн.

Спільна зацікавленість у масштабних інфраструктурних проектах та виклики регіональної безпека можуть реанімувати ГУАМ - об’єднання чотирьох країн: Грузії, України, Азербайджану та Молдови, які двадцять років тому створили Організацію за демократію та економічний розвиток. Початком нової глави в історії ГУАМ стала зустріч прем’єр-міністрів цих країн, яка пройшла в понеділок, 27 березня, у Києві.

Починаючи від 1997 року, коли був створений ГУАМ, інтерес до цього регіонального об’єднання під впливом політичної кон’юнктури періодично то спалахував, то знову згасав. В останнє президенти чотирьох країн спілкувалися на саміті у Кишиневі ще у 2005 році. Що ж змусило Тбілісі, Київ, Баку та Кишинів згадати про ГУАМ і здмухнути пил із грубого стосу напрацьованих статутних документів цього об’єднання?

Як заявив під час зустрічі у Києві прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, передусім це економічна вигода. За словами Гройсмана, нині уряди чотирьох країн ставлять перед собою два головних завдання: реалізувати угоду про вільну торгівлю в рамках ГУАМ, яка була підписана у 2003 році, і об’єднатися довкола створення транснаціональних транспортних коридорів.

ГУАМ об’єднає зона вільної торгівлі

Щодо першого, то український прем’єр прогнозує, що механізм вільної торгівлі запрацює вже до кінця 2017 року. Для того, щоб запустити його у дію, країни-учасниці підписали у Києві протокол про створення спеціального органу, який координуватиме дії країн-учасниць щодо зони вільної торгівлі, а також протокол, який спрощує певні митні процедури для  товарів, які переміщуються через кордони країн ГУАМ.Щодо транспортних коридорів, то глава українського уряду переконаний, що країни ГУАМ мають великі перспективи співпраці у рамках китайського транспортного проекту "Шовковий шлях".

Окрім економічних інтересів, країни ГУАМ, за словами прем’єр-міністра Грузії Георгія Квірікашвілі, мають ще один спільний виклик - збереження територіальної цілісності.

"Для нас важливо активніше використовувати потенціал ГУАМ для досягнення міжнародної підтримки в зв'язку з фактами зазіхання на територіальну цілісність та суверенітет держав-членів організації", - наголосив Квірікашвілі.

Його підтримав прем`єр-міністр Молдови Павло Філіп, зауваживши, що країни ГУАМ "повинні й надалі виявляти тверду солідарність у врегулюванні сепаратистських конфліктів, з якими стикаються наші країни" і наголосив, що ГУАМ для досягнення економічних та безпекових цілей важливо залучитися підтримкою "стратегічних партнерів - США і Японії".

Економічний інтерес на тлі безпекових викликів

Проте обіцянку Гройсмана запустити механізм зони вільної торгівлі до кінця 2017 року експерт аналітичної групи Geostrategy Володимир Денисюк вважає "не дуже реалістичною". "Незважаючи на те, що угода про зону вільної торгівлі між країнами ГУАМ вже підписана і напрацьована певна нормативна база у цьому питання, додався і той момент, що Україна, Грузія і Молдова підписали угоду про асоціацію з ЄС тоді, коли Азербайджан такої угоди не має, тож лише цей аспект потребує додаткової роботи над угодою про зону вільної торгівлі ГУАМ", - вважає експерт. Він зауважує, що запуск зони вільної торгівлі «цілком можлива річ, але навряд чи це трапиться вже цього року".

"Друге дихання" ГУАМ заступник голови правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук пояснює намірами Китаю реалізувати глобальний інфраструктурний проект "Один пояс - один шлях". За його словами, Китай готовий вкласти в цей проект два трильйони доларів. "Йдеться про створення бічних і меридіальних транспортних гілок, куди могли б долучитися країни ГУАМ", - розповів Герасимчук у розмові з DW. Для реалізації таких проектів, переконаний експерт, у країн ГУАМ є відповідна база і напрацьовані контакти.

На думку політичного експерта Олександра Палія, ГУАМ на сьогодні став об’єднанням країн колишнього СРСР, які, з одного боку, мають спільні економічні інтереси, а з іншого - не хочуть миритися з втратою своєї територіальної цілісності.

 

Заморожені та активні конфлікти на територіях ГУАМ, особливо, в Грузії, Молдові та Україні - це головна точка дотику країн-членів цього об’єднання, таку думку DW висловив співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.

"Південна Осетія, Абхазія, Придністров'я і Донбас - в усіх цих випадках температура і інтенсивність цих конфліктів регулюється з кремлівського кабінету номер один", - сказав експерт. Пашков вважає, що досі гіпотетичний потенціал ГУАМ у безпековому плані не був використаний, проте зараз він може послужити для координації зусиль цих країн, "які могли б виступати єдиним фронтом" у рамках міжнародних організацій.

Політична воля і стратегічні партнери

Найліпшою гарантією того, що нова хвиля піднесення співпраці у рамках ГУАМ знову не стихне, має стати тверда політична воля вищого керівництва цих країн та їхні зовнішньополітичні пріоритети, вважає Пашков. У свою чергу Палій переконаний, що рушієм ГУАМ буде "реальне економічне підґрунтя транспортних проектів, зокрема шляхів постачання енергоносіїв, у яких буде зацікавлений ЄС, а отже надаватиме ГУАМ свою фінансову та політичну підтримку".

У ГУАМ як елементі стримування російської військово-політичної, економічної та енергетичної експансії зацікавлений і Вашингтон, вважає Денисюк. "Незважаючи на те, як надалі розвиватимуться відносини між адміністрацією Дональда Трампа та Кремлем, є висока ймовірність, що Вашингтон обов’язково включить ГУАМ до своєї стратегії в Європі", - сказав Денисюк.

Він також переконаний, що учасники зустрічі у Києві не випадково назвали Японію стратегічним партнером ГУАМ. Позаяк, вважає експерт, Японія, "яка вже не раз висловлювала готовність фінансувати проекти ГУАМ", продовжуватимете підтримувати об’єднання країн, "які мають спільний кордон з Росією і намагаються протистояти їй".

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Чи відходить Україна «на другий план»?

Джеймс Девіс
Джеймс Девіс Професор-міжнародник із Університету Санкт-Галлена

На нещодавній Мюнхенській конференції з безпеки "українське питання" опинилося в "другому ешелоні" проблем - головними темами все ж стали нова політика США за президента Трампа та міжнародний тероризм.

Скасувати санкції США в обмін на скорочення ядерного арсеналу РФ - це віддати Україну

Ельмар Брок
Ельмар Брок
Голова комітету з закордонних справ Європарламенту

Скасувати санкції проти Росії, запроваджені США у зв'язку з анексією Криму та агресією проти України, в обмін на скорочення Москвою її ядерного арсеналу означало б "угоду про продаж свободи іншої країни", вважає чинний голова комітету Європарламенту з закордонних справ, представник німецького Хри

Українська армія переможе

Марк Хертлін, (Mark Hertling)
Марк Хертлін, (Mark Hertling) генерал-лейтенант, колишній командувач Збройних сил США в Європі

Протягом своєї військової кар’єри я бачив українських військових у різних ситуаціях. Я бачив їх під час участі у миротворчих операціях на Балканах.