Викрадені українські діти: механізм повернення та допомога міжнародних партнерів

Після повномасштабного вторгнення в Україну встановлена Росією окупаційна влада систематично депортує українське населення, зокрема дітей. В одному з інтерв’ю Уповноважена Президента України з прав дитини та реабілітації дітей Дар’я Герасимчук наголосила, що кількість депортованих українських дітей може досягати 200-300 тисяч осіб. Самі ж росіяни озвучують цифру у 744 тисячі «евакуйованих» неповнолітніх українських громадян. Водночас, сайт «Діти війни» ідентифікував 19 546 дітей, лише 388 з них вдалося повернути.

Взагалі, депортація українських дітей до Росії – це воєнний злочин. Діти є однією з найважливіших цілей для депортації через їхню вразливість до «перевиховання», а також до пропаганди та дезінформації. Для багатьох викрадених українських дітей депортація на територію Російської Федерації супроводжувалася примусовим усиновленням російськми родинами та отриманням російського громадянства, незважаючи на наявність батьків чи законних опікунів. Русифікація та мілітаризація є ще одними чинниками впливу на дітей. Це свідома політика російської влади, яка спрямована на знищення їхньої української ідентичності.

Виходячи з таких міркувань, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі 17 березня 2023 року видав ордер на арешт Президента Росії Володимира Путіна та російської Уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Вони звинуваченні у скоєнні незаконної депортації дітей із окупованих територій України до Росії.

Фактично, завдяки цьому ордеру В.Путіна офіційно підозрюють у вчиненні воєнного злочину. І те, що він є «чинним» президентом, не захищає його від кримінальної відповідальності та переслідування.

123 країни, які ратифікували Римський статут, тепер повинні заарештувати Путіна, якщо він з’явиться на їхній території. Мова йде про всі країни Європи, всі країни Південної Америки, а також Японію, Австралію та Канаду, Афганістан, Таджикистан та багато інших країн. До речі, Україна не ратифікувала Римський статут. Але ми все одно можемо затримати Путіна та відправити на суд в Гаагу.

Дарʼя Герасимчук оцінює це рішення як історичну подію: «Виписавши ордер на арешт, Міжнародний кримінальний суд визнав, що це – депортація та примусове переміщення дітей, а не евакуація, як про це говорить Російська Федерація».

Прагнучи з’ясувати, як відбувається повернення викрадених дітей, маємо досить неоднозначну відповідь. Протягом тривалого часу міжнародні партнери та організації не надавали Україні жодних механізмів чи планів для цього. Україна зіткнулась з тотальною відсутністю дієвої системи захисту дітей у світі. Тобто, ніяких конкретних механізмів в принципі не існувало.

Фактично, Україна є першовідкривачем у цьому питанні. 31 травня 2023 року президент Володимир Зеленський відкрив Центр захисту прав дитини і презентував план повернення дітей Bring Kids Back UA. Цей план складається із семи ключових блоків, які передбачають саме конкретні дії та заходи.

«Зараз, рятуючи українських дітей, ми формуємо нову глобальну систему безпеки дітей по всьому світу. Жахливо, що це відбувається на нашому досвіді, але, на жаль, так і є», - коментує Дарʼя Герасимчук.

Крім того, Україна, намагаючись використовувати усі можливості, сама повертала дітей через Московський механізм ОБСЄ (у назві – злий жарт історії) та спеціальний механізм СААС (механізм спецпредставника генсека ООН «Діти та збройні конфлікти»).

За цей період російська сторона жодної інформації, жодної допомоги не надавала. Кожна українська дитина – це щоразу окрема індивідуально розроблена спецоперація з її пошуку, повернення та реабілітації.

Відчутні зміни почали проявлятися лише на третьому році повномасштабного вторгнення, коли була започаткована Міжнародна коаліція за повернення українських дітей. Ініціатива стала продовженням програми Bring Kids Back UA. Україна і Канада спільно підготували Рамковий документ Коаліції, який визначає її мандат, цілі, керівні принципи та напрями діяльності. Він визначає умови передбачені членством. Наприклад, кожна держава самостійно може визначити сфери, у яких хоче діяти.

Коаліція зосереджена на сприянні поверненню українських дітей, зокрема виявленні місцеперебування незаконно депортованих і примусово переміщених дітей України, розробці механізмів їх повернення та проведенні переговорів. Важливою також є підтримка дітей після повернення, сприяння возз'єднанню дітей з рідними або розміщенню в сімейних формах виховання, надання необхідної реабілітаційної допомоги.

Дійсно, уже 36 країн доєдналсь до Міжнародної коаліції за повернення дітей. Серед її проєктів працює інформаційна кампанія «Викрадені голоси», яка вже допомогла привернути увагу світу до цієї теми. Однак поки що конкретної інформації про повернення дітей у рамках цієї інфціативи немає.

Реальні успіхи у цьому надважливому питані бачимо у взаємодії України з Катаром (не є членом Міжнародної коаліції за повернення дітей). Катар, який виступає державним посередником у переговорах, фактично є першою країною, яка надає дієву допомогу.

Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, нещодавно, на початку травня, відвідав Катар для обговорення питання повернення українських дітей. Під час візиту він зустрівся з державним міністром з питань міжнародного співробітництва Катару Лолвою Рашид Аль-Хатер. Вони обговорили питання повернення дітей, включаючи дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Катар прийняв черговий список із 561 дитини, депортованої Росією, та погодився працювати над їх поверненням в Україну.

Зазвичай, після отримання звернення від батьків чи законних представників про зниклу дитину, починаються її пошуки. Якщо вдається знайти дитину, залучаються катарські дипломати, які допомагають організувати процес повернення: перетин кордону, супровід, підтримка на різних етапах.

Катар також організував Програму Оздоровлення та відновлення для сімей, де перші 16 повернутих українських дітей з батьками чи опікунами мали можливість отримати медичний огляд та психосоціальну підтримку. Крім того, Катар виділить 3 мільйони доларів на гуманітарні проєкти для підтримки повернених дітей та їх сімей.

Повернення викрадених Росією українських дітей є надскладним процесом, який не має аналогів у світі. Робота Міжнародної коаліція за повернення українських дітей та залучення Катару – це зараз основні два напрямки з якими працює Україна.

На жаль, цей процес дуже повільний. Як зазначив Дмитро Лубінець: «Якщо ми будемо повертати одну дитину кожного дня, нам треба буде 55 років». Чи є цей час у нас? Та важливіше питання чи є цей час у дітей, які перестануть бути дітьми?

Коли мова йде про дітей, необхідно докладати максимум зусиль і діяти рішуче, як Україні, так і міжнародній спільноті. Віримо, що вже наявні механізми стануть надійним фундаментом для повернення кожної української дитину додому.