Енергетичні ресурси Арктики: перспективи для Росії

18 Jul, 2011 | |

Континентальний шельф Арктичного моря є багатим на поклади природного газу та нафти. П’ять країн – Росія, Сполучені Штати Америки, Канада, Данія і Норвегія – претендують на енергетичні ресурси цього регіону.

Статус морських ділянок усіх чотирьох країн наразі не визначено. Кожна з держав активно висуває «морські претензії» на частини регіону. Існує певна взаємозалежність: юридична активність представників цих держав в ООН залежить від зменшення товщини криги в Арктиці внаслідок глобального потепління,  оскільки арктичні поклади стають більш доступними.

У травні 2007 року Росія закріпила свій національний прапор на глибині 4 кілометрів під Північним Полюсом. У травні 2008 року Данія скликала керівників усіх 5-ти арктичних країн на саміт і закликала усіх учасників підтвердити повагу до положень Конвенції ООН з морського права.

З огляду на те, що Україна купує енергетичні ресурси лише у однієї з вищеназваних країн – Росії – нижче наводяться дані про потенційні розміри обсягів покладу нафти та газу на російській частині, зібрані та акумулюванні аналітичною групою «Geostrategy» з відкритих джерел.    

Загальний аналіз ситуації

Сьогодні зростання світового попиту на нафту переважним чином задовольняється за рахунок розробки тяжкої нафти, поклади якої зосереджені на морських шельфах. За оцінками групи «Geostrategy», відсутність нових великих покладів нафти та газу у традиційних регіонах видобутку енергоносіїв змушуватиме нафтові та газові компанії переходити до

а) розробки глибоководних покладів енергоносіїв; 

б) розробки покладів енергоносіїв у регіонах з суворими кліматичними умовами, у тому числі в Арктиці; 

в) видобутку важкої нафти (найбільшими покладами важкої та бітумінозної нафти володіє Канада – провінції Альберта, Атабаска та Вабаска, а також Венесуела – бітумінозний пояс Оріноко; значні поклади цієї нафти також зосереджені у Росії, Китаї та Кувейті).

Існують загальні оцінки обсягів природного газу та нафти. Відповідно до статистичних даних, наведених у доповіді Геологічної служби США, у надрах Антарктики може бути зосереджено близько 90 млрд. барелів нафти та 47 трлн. кубічних метрів газу. 

Оголошені цифри дорівнюють:

- трикратному щорічному обсягу видобутку всієї нафти у світі;

- на сьогодні можливі обсяги газу в Антарктиці дорівнюють усім розвіданим в Росії газовим родовищам. 

Такі цифри значно загострюють боротьбу Росії, Сполучених Штатів Америки, Канади, Данії і Норвегії за доступи до цих покладів.

Чим може володіти Росія?

Відповідно до оприлюднених у різні періоди даних, у російській частині Арктичного моря можуть знаходитися нафти близько 700 мільйонів тон, природного газу – близько 50 мільярдів кубічних метрів. 

Близько 80% російського газу та 70% російської нафти знаходяться у регіоні Північного Льодовитого океану, решта – у межах континентального шельфу. Відповідно до підрахунків експертів компанії Роснефть, для розробки цих покладів протягом наступних 40 років російській стороні необхідно залучити близько 2 трлн. дол. США іноземних інвестицій.  

У вже згаданій доповіді Геологічної служби США зазначається, що більша частина покладів природного газу в Антарктиці знаходиться на потенційній російській території, а саме у південному районі Карського та Баренцового морів, які є продовженням суходільної території Росії (межа територій залишається невизнаною міжнародною спільнотою).

У доповіді також вказується на те, що більша частина покладів нафти відноситься до території Аляски. 

Навколоарктичні проекти 

На сьогодні безумовним енергетичним пріоритетом для Уряду Росії є розвиток Штокманського родовища, яке розташоване на відстані близько 600 кілометрів на північ від Кольського півострова. 

Норвезька «Statoil» та французька «Total» володіють відповідно 24% та 25% акцій Штокманського родовища. 

Поклади Штокманського родовища оцінюються у 3,8 трильйона куб. метрів газу та 37 млн. тона газового конденсату. Щорічні обсяги видобутку природного газу із Штокманського родовища оцінюються у близько 90 млрд. куб. метрів газу.  

«Арктичний сценарій» ближчого майбутнього

У 2012 році Росія планує активізувати у відповідних органах Ради Безпеки ООН дискусію щодо приналежності їй більшої частини території під дном Арктичного моря. Таке звернення до ООН є, вочевидь, частиною стратегії Москви із забезпечення доступу до великих покладів нафти та газу під дном Північного Льодовитого океану. 

За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, лише на підтримку протягом наступних 25 років роботи існуючої системи видобутку нафти та газу Росія потребуватиме близько 900 млрд. дол. США.

 18.07.2011

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Чи викликає у вас тривогу агресивність Росії в Європі?

Майкл Хайден  (Michael Hayden)
Майкл Хайден (Michael Hayden), колишній голова ЦРУ і АНБ, США

"Путін поводиться самовпевнено, але у нього немає хороших карт в цій грі.

Ми повинні подвоїти нашу підтримку для України

Джин Шахін сенатор США від Нью-Гемпширу
Джин Шахін сенатор США від Нью-Гемпширу

Я вважаю, що ця стратегія повинна мати принаймні чотири компоненти: введення більш жорстких санкцій, зміцнення НАТО і наших союзників, демонструючи сильну підтримку для України, і протидія російській пропаганді.

Скасувати санкції США в обмін на скорочення ядерного арсеналу РФ - це віддати Україну

Ельмар Брок
Ельмар Брок
Голова комітету з закордонних справ Європарламенту

Скасувати санкції проти Росії, запроваджені США у зв'язку з анексією Криму та агресією проти України, в обмін на скорочення Москвою її ядерного арсеналу означало б "угоду про продаж свободи іншої країни", вважає чинний голова комітету Європарламенту з закордонних справ, представник німецького Хри