СЬЮЗАН РАЙС стане наступним Державним секретарем США?

Передвиборча президентська кампанія в США добігає кінця. Два основний кандидати – демократ Барак ОБАМА та республіканець Мітт РОМНІ – успішно завершили проведення публічних дебатів, і 6 листопада 2012 року американці робитимуть свій вибір вже на виборчих дільницях. Навіть не зважаючи на непросту внутрішню економічну ситуацію в країні, ймовірно, що американці вдруге довірять нинішньому Президенту Бараку ОБАМІ керувати країною. У разі його переобрання на посаду Президента, керівника Державного Департаменту США можуть змінити. Експерти групи глобальної розвідки Geostrategy подають власну оцінку того, хто обійме найвищий в Сполучених Штатах дипломатичний пост.

Хто керуватиме Державним департаментом США, якщо Барак ОБАМА вдруге переможе на президентських виборах?

На думку експертів Geostrategy, головним кандидатом на посаду Держсекретаря є Сьюзан РАЙС, яка наразі обіймає посаду Посла США в ООН.

Ще під час першої передвиборчої кампанії Барака Обами Сьюзен Райс керувала групою аналітиків з питань зовнішньої політики у його передвиборчому штабі і була його головним радником у цій сфері. Після перемоги Барака Обами багато хто пророкував їй посаду радника Президента США з питань національної безпеки або щонайменше його заступника. Проте чотири роки тому молодий глава Білого дому, недосвідчений у міжнародних питаннях, віддав перевагу літньому, солідному білому військовому – генералові Джеймсу ДЖОНСУ. А Сьюзен РАЙС отримала посаду посла США в ООН.

Ще у 2008 році, вперше балотуючись у президенти, Барак Обама повторював: «Я хочу стати на трибуні ООН і проголосити: «Америка повернулася!». Він мав на увазі не лише те, що за свого президентства Вашингтон знову почне серйозно ставитися до ООН, а й те, що своєю діяльністю в цій організація США продемонструє нові засади політики залучення держави до всіх міжнародних процесів паралельно зі створенням спеціальних інституцій, штату радників і формування нових союзників, чого, за словами Барака Обами, США були позбавлення протягом восьми років правління Джорджа БУША-молодшого.

Справді, у 2005 році Джордж Буш, призначивши на посаду посла США в ООН Джона Болтона, дипломата, відомого своїми різкими висловлюваннями та непередбачуваними рішеннями, фактично дав зрозуміти, що Вашингтон не надає важливого значення співпраці з ООН, а скеровує свою увагу лише на двосторонню дипломатію.

Хрестоматійною стала заява Джон Болтона, яку він зробив відразу після призначення на нову посаду, про те, що США не має наміру закопуватися у міжнародному праві, а діяльність ООН настільки малоефективна, що 10 поверхів 38-поверхової будівлі штаб-квартири цієї організації в Нью-Йорку можна знести без особливих наслідків для світової політики.

Призначаючи Сьюзан РАЙС, яка захистила докторську дисертацію на тему миротворчих операцій ООН, Барак Обама надіслав світові протилежний за значенням сигнал. На своїй посаді Райс продемонструвала таку ж впертість, як і Джон Болтон, але керуючись при цьому радикально протилежними поглядами. Вона виграла усі дипломатичні баталії в ООН, які сама ж розпочинала:

• застосування радикальних заходів щодо Ірану та Лівії,

• резолюція щодо введення санкцій проти Північної Кореї,

• направлення миротворців на Берег Слонової Кістки, де розгорівся післявиборчий конфлікт,

• вдала спроба запобігти повномасштабній війні в Судані.

Зараз Сьюзан Райс має фактично дві роботи.

Як посол США в ООН вона звітує Держсекретарю Хіларі КЛІНТОН та співпрацює з Бюро міжнародних організацій Держдепу.

Як член кабінету Барака Обами вона безпосередньо звітує особисто американському Президенту. Маючи, як кажуть її колеги, чорний пояс в бюрократії, вона налагодила діяльність свого офісу фактично як тіньового Держдепу. Вона часто делегує в Держдеп співробітників середнього рівня, щоб вони передавали її думки з приводу питань, які формально виходять за межі її повноважень як посла США в ООН.
 

Сьюзен Райс розкладає ігрові карти для Барака Обами в ООН. Чи може вона керувати його зовнішньою політикою, якщо він виграє наступний президентський термін?

Ще за часів президентства Білла Клінтона Сьюзан Райс була помічником Держсекретаря США. Вона була там під час марних намагань США зупинити геноцид у Руанді. Пізніше, коли вона стала науковим співробітником в Інституті Брукінса, вона закликала Вашингтон вдатися до військового втручання, щоб зупинити криваві події у Дарфурі. Проте тоді старші члени команди Барака Обами, включно з міністром оборони Робертом Гейтсом та Томасом Донілоном, радником з питань національної безпеки, переконали його у тому, що питання Лівії не є життєво важливим для США і порадили президенту утриматися від нової війни. Не зважаючи на це, Сьюзан Райс вдалося втягнути США у цей конфлікт.

Відверто кажучи, її кар’єрний шлях стрімкий і вартий захоплення.

Вона стала помічником Держсекретаря у віці 32 років. Вона має характерний набір якостей у спілкуванні, які властиві людям, котрі на своєму життєвому шляху не знають нічого іншого окрім успіху. Під час свого навчання в аспірантурі Оксфордьского університету вона здобула жахливу репутацію людини, котра чує лише свої аргументи і повністю віддається ідеї, яка нею заволодіває, а про її працездатність та методичність ходили легенди. Коли вона працювала над своєю дисертацією, то встелила всю підлогу у своїй кімнаті тисячами довідкових краток, які поступово піднімала після того як опрацьовувала певний пункт.

Ще за часи її в роботи на посаді дуже молодого співробітника Адміністрації Біла Клінтона, суперечки Сьюзан Райс з її колегами стали легендами. Вона та Річард ХОЛБРУК, який тоді обіймав посаду Посла США в ООН, зійшлися у суперечці щодо політики США в Африці, і врешті-решт Сьюзан Райс сказала Річарду ХОЛБРУКУ забиратися під три чорти зі своїми аргументами. Вона ніколи не дозволяє переривати себе і зажди висловлює свою думку до кінця.

Вашингтон наповнений людьми, які є дуже впливовими у сфері зовнішньої політики та політики безпеки. Але більшість з них – білі чоловіки. Сьюзан Райс одна з небагатьох чорних жінок, які належать до цього вузького клубу, і її членство у цьому клубі можна вважати ознакою того, що щонайменше в елітному світі, до якого вона завжди належала, ні стать ні раса не є визначальними.

Батько Райс, син священика з Південної Кароліни, здобув науковий ступніть з економіки і викладав у Корнельсокму університеті перед тим, як переїхати до Вашингтона і обійняти керівну посаду у Федеральній резервній системі. Мати Райс закінчили Коледж Редкліф і працювала у сфері освіти. По неділях батько Сьюзан Райс грав у теніс з Джозефом Олбрайтом, чоловіком майбутнього держсекретаря Мадлен Олобрайт. А потім родини разом обідали. Таким чином є підстави вважати, що Мадлен Олбрайт дала путівку в американську дипломатію багатьом яскравим особистостям, серед яких також була перша чорношкіра Державний секретар США Кондоліза Райс.

Багато хто вважає, що Сьюзан Райс занадто різка для того, щоб бути в дипломатії, але американські дипломати і повинні бути позбавленні такту і без особливих тонкощів, тим більше позиція влади, яку вони обіймають, дозволяє це робити.

Що вимагається від американського Посла?

Це здатність за будь-яких обставин виконувати те, що він обіцяє. Тут Райс займає вигідну позицію, великою мірою завдяки дуже близьким стосункам з Бараком Обамою. Дехто вважає, що це завдяки тому, що обидва вони чорні, обидва піднялися до вищих державних інституцій практично самостійно. Сама Райс пояснює це тим, що вони з Обамою одного віку і поділяють однакові погляди на життя. Вони також обоє люблять баскетбол і мають дітей одного віку (дітям Райс 15 і 9 років). Як би там не було, Барак Обама сприймає поради Сьюзан Райс серйозно.

Обама дозволяє Райс більше, ніж це дозволено іншим американським Послам, і цей фактор Райс використовує доволі активно та ефективно.

Близькі колеги вважають, що Сьюзан Райс важко назвати приємною особою, але вона віддана своїм ідеалам, зорієнтована на досягнення поставленої мети, майстерно визначає найефектніші способи її досягнення, лояльна та вірна людям, з якими їй довелося разом працювати у складних ситуаціях.

Так що у грі «Хто виграє посаду Дрежсекретаря в другом кабінеті Обами?» Сюзан Райс поки що є головним лідером. Хоча незрозуміло точно, наскільки її кандидатура підійде для цієї посади, оскільки її усмішки часто бувають вимушеними, а її спокій та терпіння штучним.

Президент Барак Обама як тонкий знавець людських характерів, безумовно, знає всі ці риси , але річ у тім, що він довіряє їй і без цього. Сьюзан Райс жодного разу не спіткнулася на своєму кар’єрному шляху. Хоча чимало високопоставлених жінок пішли з посад в Адміністрації для того, щоб доглядати свою родину. Сьюзан Райс каже, що вона з розуміння ставиться до такого вибору, але його не поділяє. Якось один з журналістів запитав у Райс, чи робили вона на своєму шляху серйозну помилку. Вона подумала і сказала «ні», але дехто підштовхував її до помилок.
Тепер вони про це шкодують.

Чого чекати Україні від нового Державного секретаря США?

Важко сказати напевно, але радше українському керівництву буде нелегко встановити робочі контакти з новим керівником американського зовнішньополітичного відомства. Навряд чи Міністр закордонних справ України Костянтин ГРИЩЕНКО, Посол України в США Олександр МОЦИК або Постійний представник України при ООН Юрій СЕРГЄЄВ мають довірливі робочі контакти з нинішнім американським Постпредом при ООН. Відсутність нормального робочого контакту значно ускладнить розвиток діалогу по лінії Київ – Вашингтон.

Так само малоймовірно, що Сьюзен Райс добре розуміється на тому, які процеси відбуваються сьогодні в регіоні Східної Європи. Цей регіон для неї знаходиться настільки далеко, що проблеми отримання Іраном ядерної зброї, перспективи стабілізації ситуації на Близькому Сході та Північній Африці після подій «Арабської весни», проблеми Афганістану, вирівнювання відносин з Китаєм та Росією займатиме основну увагу Сьюзан Райс.

Отже, є підстави вважати, що роки перебування Сьюзан Райс на посаді Державного секретаря США будуть для нинішнього керівництва складними, і рішення у Вашингтоні щодо України буде приймати не персонально керівник цього відомства, а один з його заступників.

Хто обійме посаду заступника Державного секретаря США з питань Європи та Євразії – стане зрозуміло вже ближчим часом.