Подія

Нещодавня заява Міністра оброни Росії Сергія ШОЙГУ про те, що у 2014 році Росія розмістить на території Білорусі чотири вдосконалені протиракетні установки, озвучена під час зустрічі з Президентом Білорусі Олександром ЛУКАШЕНКО, вказує на різке загострення політико-безпекової ситуації у Балтійському регіоні. Наміри ж Росії розмістити російську повітряну базу на території Білорусі у 2015 році ще більше загострили ситуацію в регіоні. Такі дії можна розцінити як відповідь російської сторони на посилення безпекової співпраці між Балтійськими країнами та Північноєвропейськими державами.

 Аналіз ситуації

З моменту розпаду Радянського Союзу Білорусь була стратегічним партнером Росії у сфері безпеки. Розташована між Росією, прозахідними Польщею та Прибалтійськими державами, Білорусь довгий час розглядалась Москвою та Заходом як ключова буферна країна. До того ж Білорусь є однією із найбільш активних членів Організації з питань колективно безпеки (ОДКБ), а також має низку двосторонніх договорів із Росією у галузі безпеки.

Оголошені Сергієм ШОЙГУ плани про розміщення Росією протиракетних установок та створення повітряної бази в Білорусі переводить цю співпрацю на абсолютно новий рівень. За оцінками аналітиків групи глобальної розвідки Geostrategy, такі дії Москви можуть бути пов’язані із різким посиленням співпраці між Балтійськими та Північноєвропейськими державами, які, окрім Швеції та Фінляндії, є членами НАТО. У 2013 році ці держави розпочали активний діалог у сфері безпеки, що, вочевидь, викликало різко негативну реакцію російського оборонного відомства.

Аналітики групи Geostrategy вважають, що плани Польщі та країн Балтії провести у листопаді 2013 року спільні військові навчання (якраз під час проведення Саміту «Східного Партнерства» у Вільнюсі), до яких буде залучено 5 000 військових НАТО, стали останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння Росії. Зростаюча активність Швеції та Фінляндії у сфері регіональної співпраці у галузі безпеки зайвий раз підтвердила російське занепокоєння щодо того, що її Західні кордони стають для Росії все вразливішими.

Реакція Москви на такі події не змусила себе довго чекати. Москва вирішила нанести Балтії та Північній Європі удар у відповідь не на власному полі, а на полі свого стратегічного партнера - Білорусі.

«Різка відповідь Заходу була надана Росією на білоруському полі».

Росія заявила про твердий намір провести у 2013 році спільні з Білоруссю військові навчання «Захід», які в 2009 році імітували напад на Польщу та країни Прибалтики. Крім того, під час нещодавніх військових навчань Росія здійснила обліт поблизу шведського повітряного простору. У той час як міністр закордонних справ Швеції Кар БІЛЬДТ не вимагав від російського уряду пояснень, міністр оборони Карін ЕНСТРЬОМ заявила, що Росія перейшла допустиму межу в своїх військових навчаннях.

За оцінкою аналітиків Geostrategy, на цьому фоні Росію також надзвичайно хвилює те, що держави Балтії активно протидіють поширенню російського енергетичного впливу на європейський ринок: Польща та Литва побудували термінали для імпорту зрідженого газу та ведуть судові справи проти Газпрому з питань ціноутворення та монополізації.

«Крім того, країни Балтії та Північної Європи активно підтримують опозиційні сили в Білорусі».

Опозиційні сили в Білорусі отримують фінансову підтримку з Балтії та Європи, що викликає роздратування російського та білоруського керівництва. Нагадаємо, що у 2012 році група шведських правозахисників здійснила акцію проти порушень прав людини в Білорусі, скинувши з невеликого літака іграшкових ведмедиків. Ця акція показала, що у Білорусі існують серйозні проблеми із протиповітряною обороною. Не виключено, що цей випадок підштовхнув Президента Білорусі Олександра ЛУКАШЕНКА до рішення про дозвіл Росії на встановлення російських протиракетних установок на її території.

Крім того, у 2012 року Білорусь через брак коштів зняла з озброєння свій останній військовий літак Су-27. Це ще більше підірвало ослаблену систему протиповітряної оборони Білорусі, відкриваючи тим самим нові можливості для співпраці з Росією.

Чи становлять ці події небезпеку для України?

Посилення безпекової співпраці по лінії Росія – Білорусь створює для України певні виклики та загрози.

По-перше, Україна, не будучи учасником НАТО та ОДКБ, вкотре опиняється в незручній ситуації, яка штовхає Київ до військово-політичного вибору або на користь Заходу, або на користь Сходу. Сьогодні це не вигідно Києву, який хоче в мирний спосіб, не дратуючи Росію, підписати з Європейським Союзом у листопаді 2013 року у Вільнюсі Угоду про асоціацію та створення зони вільної торгівлі.

По-друге, це несе прямі загрози національній безпеці України, яка може постраждати через військове протистояння по лінії Захід – Росію, яке, у перспективі, може вилитися у відкриту форму політичного та безпекового конфлікту.

По-третє, варто очікувати, що слідом за готовністю Росії розмістити елементи системи протиракетної оборони на території Білорусі, Київ отримає чергову пропозицію по приєднанню до системи колективної оборони СНД – Організації з питань колективно безпеки.

Висновки

Поява російської військової бази в Білорусі виведе протистояння Захід - Схід на новий рівень. Як наслідок, це підштовхне Північноєвропейські держави до підготовки адекватної відповіді на дислокацію російської системи протиракетної оборони до Білорусі. У свою чергу, готовність Москви розмістити елементи ПРО на території Білорусі може розглядатись як знак того, що Росія вважає посилення співпраці між Північноєвропейськими та Балтійськими державами серйозним викликом для своєї безпеки, і тому вживатиме адекватні заходи для його зменшення.

Україна ж вкотре стане перед вибором: або посилювати співпрацю з ОДКБ, або ж навпаки – в якійсь спосіб відновлювати діалог з НАТО, який після підписання в листопад 2013 року Угоди про асоціацію з ЄС може набути більшої ваги та значимості.

P.S. З урахуванням надзвичайної чутливості для України загострення ситуації у сфері безпеки в регіоні Центральної та Східної Європи аналітики групи глобальної розвідки Geostrategy завершують підготовку матеріалу про перспективи розміщення Сполученими Штатами Америки власної системи ПРО в Європі.