Новий господар Криму

 Схоже, російська політична еліта вигадала новий спосіб взяти під контроль українську державність та знайшла нові інструменти для здійснення впливу на політичні та економічні процеси в Україні. Приклад з нещодавно обраним до Верховної Ради України колишнім російськими громадянином Вадимом НОВИНСЬКИМ – яскравий тому приклад. 

Колишній авіадиспетчер, а нині український олігарх російського походження Вадим НОВИНСЬКИЙ отримав паспорт громадянина України рік тому. Про це йдеться в Указі Президента України Віктора Януковича за номером 360/2012 від 29 травня 2012 року «Про прийняття до громадянства України Новинського В.В. як особи, яка має визначні заслуги перед Україною». Не будемо задаватися питанням про те, чи відповідає обрання Вадима НОВИНСЬКОГО чинному українському законодавству. Якщо Центральна виборча комісія видала йому депутатський мандат, значить, із юридичними деталями тут все більш-менш гаразд. Залишається лише з’ясувати, чому він обрав для своєї політичної кар’єру не Держдуму Росії, а саме Верховну Раду України?

Чи є він першим і останнім російським олігархом, який у такий спосіб стає чільником офіційної української політики, може писати й лобіювати закони, формувати власну фракцію (сьогодні не вийшло – завтра усе вийде)? Чи не підуть цією доріжкою Костянтин ЗАТУЛІН та Сергій ГЛАЗЬЄВ, адже пробна куля під назвою «зміни російське громадянство на українське» вдало спрацювала.

Росія міняє стратегію щодо України

Протягом останнього часу дуже багато експертів говорять про те, що політика Президента Росія Володимира ПУТІНА щодо України, яка має чіткі ознаки силового примусу до дружби, зазнала фіаско. Та й справді, все менше нашому північному сусідові доводиться говорити про перемоги на «українському фронті».

Російський Газпром поки що не може встановити повний контроль над газотранспортною системою України, Київ продовжує вперто говорити про надзвичайну важливість підписання у цьому році Угоди про асоціацію з Європейським Союзом і одночасно триматися осторонь Митного Союзу, в країні зі скрипом, але все-таки проводяться внутрішні правові реформи, покликані привести українське законодавство у відповідність до європейських стандартів.

Отже, концепція «Русского мира» не спрацьовує так, як цього б хотілося її ініціаторам. Усвідомлюючи це, політичні стратеги з Кремля, на думку аналітиків групи глобальної розвідки Geostrategy, виробили принципово нову технологію впливу на українські політичні процеси. Її суть полягає у введенні до українського політикуму колишніх російських громадян, так званих олігархів, які, скуповуючи українські ліквідні активи при підтримці російського ж керівництва, не лише посилюють свою фінансову вагу, але й отримують українське громадянство з метою входження до законодавчого органну України. А це – пряма дорога до прийняття законодавчих актів, які, в разі такої необхідності, забезпечать капітуляцію України перед російською політичною та економічної експансією.

Цікава ідея, цікава і … надзвичайно небезпечна для Української держави. Адже її вдала реалізація загрожує розмиванню основ української державності, підриває основи її суверенітету та можливості проводити максимально незалежну зовнішню політику.

 Цікаво, що перша площадка, на якій було відпрацьовано цю новітню технологію – Автономна Республіка Крим. Смерть у 2011 році Голови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим Василя ДЖАРТИ, яка розбалансувала ситуацію на півострові, помножена на резонансі вбивства керівників різних рівнів Кримської Автономії, які засвідчили наявність кривавої боротьби за ресурси Криму, зробили півострів надзвичайно вразливим до зовнішніх впливів. І російська сторона цим вміло і швидко скористалася. У хід пустили Вадима НОВИНСЬКОГО, чиє російське (і не просто російське – а ленінградське, яке сьогодні домінує в російській політичній еліті і наштовхує на інші «неприємні» аналогії ) коріння позитивно сприймається більшістю російськомовних мешканців Криму, які не полишають надії більш тісної інтеграції з Російською Федерацією.

Стрімка передвиборча кампанія, проведена Вадимом НОВИНСЬКИМ менше ніж через рік після отримання ним українського громадянства, а також її результати – 55,41% голосів виборців – вказали на те, що розрахунок був правильним. Москва не помилилася ні з кандидатом, ні з регіоном, через який він зайшов до українського Парламенту.

Тепер Вадим НОВИНСЬКИЙ поступово стає повноцінним куратором Автономної Республіки Крим.

Тест на отримання цього почесного статусу він успішно склав наприкінці липня цього року, коли до Севастополя на спільне свято українського та російського чорноморського флотів приїхали президенти України та Росії. Вадим НОВИНСЬКИЙ, за інформацією групи Geostrategy, зробив усе можливе, щоб спільне свято на його новому електоральному полі пройшло якомога краще. Здається, усі залишилися задоволеними. Подальший розвиток ситуації на півострові вкаже, чи зможе російський олігарх утримувати ситуацію під особистим ефективним контролем.

А що ж далі?

Цілком можна припустити, що у 2015 році новоспечений народний депутат може висувати свою кандидатуру на найвищий пост у країні.
Схоже, Вадиму НОВИНСЬКОМУ президентський пост доволі подобається, адже саме він зорганізував наприкінці липня цього року свято двох флотів у Севастополі, та мов тінь одразу двох президентів – Віктора ЯНУКОВИЧА та Володимира ПУТІНА – невідступно супроводжував керівників держав під час усіх святкових заходів у Севастополі.

Але й Київська політична площадка для Вадима НОВИНСЬКОГО також відкрита. Під час візиту Президента Росії Володимира Путіна до Києва з метою участі у святкових заходах, присвячених 1025-річчю хрещення України-Русі також довів, що Вадим НОВИНСЬКИЙ вільно і органічно почуває себе в оточенні досвідчених бійців з «Партії регіонів», які чудово розуміються на тонкощах столичної політики. До речі, він все-таки прийняв рішення приєднатися до парламентської фракції «Партії регіонів», надавши нинішній коаліції додаткову політичну та фінансову вагу.

Тож виникає питання, а чи не є це ситуацією, напряму пов’язаною із національної безпекою, адже скільки завгодно можна підписувати Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі із Європейським Союзом чи навіть США, та виконувати її будуть уповноважені інших держав?

Як бачимо, виникає чимало питань, що постають внаслідок такої стрімкої політичної кар’єри росіянина в Україні. Відповіді на них дадуть події, які будуть напряму залежати від президентських перегонів 2015 року. Але чинній українській владі треба сьогодні чітко усвідомити – політична гра Москви на українському полі стає все більш витонченою та майстерною.