Західні ЗМІ про кризу: перспективи поки не зрозумілі

22 Dec, 2014 | |

The large number of analytical materials that were published in mass-media and leading non-governmental organizations in foreign policy during latest November – December 2015, raised serious concerns regarding the perspective of the settlement crisis between Ukraine and Russia. According to them, there are still not reachable solutions of this complicated crisis and Russia will be suffered even more that Ukraine. 

Преса Західних країн, а також представники впливових аналітичних центрів продовжують уважно відстежувати російсько-український конфлікт, який впливає на світові політичні, економічні та енергетичні процеси. Тональність матеріалів, за оцінками аналітиків групи глобальної розвідки Geostrategy, продовжує носити загалом антиросійський характер, однак на цьому фоні переважна більшість аналітиків вказують на те, що зрозуміти траєкторію розвитку конфлікту поки що дуже важко. Західна преса сходиться в думці про те, що російський президент Володимир Путін не мав і не має чіткої стратегії щодо України, діє спонтанно, а також все більш занурюється у фобі ніби його хочуть відсунути від влади шляхом підбурювання російського суспільства.

 

Нижче наводяться основі сигнали, акумульовані на основі матеріалів в європейських та американських ЗМІ та аналітичних центрів, які були опубліковані протягом кінця листопада – початку грудня поточного року:

 

• Путін дав чітко зрозуміти, що Росія має червоні лінії, які не дозволить перетнути, і готова активізувати свою відповідь, якщо її національним інтересам кинуть виклик. Росія пов'язує свою безпеку і стабільність зі здатністю домінувати над своїми сусідами, у тому числі обмежуючи їхній суверенітет;

• Валдайську промову Путіна можна розглядати як нову доктрину зовнішньої політики Росії. Стара система безпеки, на переконання Росії, більше не діє, а за відсутності нової, Кремль сам визначатиме, що є правильним, а що ні. Метою Росії є зупинка процесу розширення НАТО, а також відродження Росії як світової держави. Путін планує досягти цього, домінуючи над сусідніми країнами та створюючи союзи з Китаєм, Індією та іншими країнами БРІКС, а також Туреччиною і окремими державами Африки, Близького Сходу, Латинської Америки;

економіка Росії перебуває не в найкращому стані, тим не менш, було б нерозумно недооцінювати Путіна. Росія залишається амбіційною і ображеною силою, а це небезпечне поєднання. Тому Захід повинен бути пильним і єдиним у своїй позиції щодо Росії;

• сигнали «про неефективність санкцій», що надходять від деяких країн Євросоюзу, грають на руку Росії. ЄС не повинен дозволити собі поринути у світ російських «димових завіс». Враховуючи, що Росія не виконує жодних домовленостей щодо мирного врегулювання, Захід має не тільки обіцяти, але й насправді посилити санкції щодо Росії;

• у 2014 році ЄС «прокинувся» та зрозумів, як далеко Росія готова піти для досягнення своїх цілей. Євросоюз повинен займати рішучу, стійку і єдину позицію щодо Росії. Це буде не легко, але необхідно, адже наслідки зволікання можуть підірвати те, над чим важко працювали батьки-засновники ЄС - мир, безпеку і стабільність в Європі;

• В.Путін у своїй риториці  лише наголошував на тому, що Захід використовує Україну та Крим лише як привід для ізоляції РФ;

• повний економічний розпад Росії не в інтересах Заходу, який більше прагне бачити її реформованою та сучасною економікою. Проте, Захід не може «…списати Путіну його вчинки щодо України…», прагнучи врятувати російську економіку;

• якщо Захід протягне руку допомоги Путіну, це стане явною ознакою зради спільних цінностей, у тому числі стосовно неможливості використання військової сили для примусу інших держав змінити свій зовнішньополітичний курс;

якщо Захід зараз піде на зустріч Путіну, то це лише стане черговим тріумфом російського лідера, який досі веде гру «хто блимне першим». Відповідно, поява нових «зелених чоловічків» у ближньому до Росії закордонні буде лише питанням часу;

• Росія стикається з повномасштабною валютною кризою, а спроби центрального банку зупинити падіння рубля закінчилися провалом. Така ситуація є наслідком створеної Путіним кризи в Україні. Його вторгнення призвели до запровадження Заходом санкцій проти Росії, які заблокували вкрай необхідне рефінансування на світових фінансових ринках, що призвело до наявності величезної кількості боргів;

• знецінення російської валюти є наслідком зниження світових цін на нафту, що призведе до зменшення доходів російського бюджету, а більш високі відсоткові ставки центробанку негативно вплинуть на економічне зростання;

• завдяки знеціненню рубля, імпорт стане дорожчим, що негативно вплине на середній клас та «міську еліту», які звикли до іноземних товарів та подорожей за кордон. Захід намагався «не зачіпати простих росіян», запроваджуючи санкцій, однак від економічної кризи постраждають всі;

• Путін є головною «неприємністю Росії». Знецінення рубля може передрікати небезпечний момент. Досі Путін відмовлявся відступити з України та продовжував ескалацію. Зараз він може знову напасти на Україну або на іншу країну, і, скоріш за все, посилить антиамериканську риторику;

• європейці також повинні «побоюватися хаосу в Росії» і пропонувати Путіну шляхи виходу з цієї ситуації, які могли б допомогти зберегти йому обличчя. Однак, з огляду на триваючу агресію, вони не повинні відступати;

• колапс російського рубля не є хорошою новиною для корейської економіки, оскільки може принести збитки ключовим сферам, включаючи автомобілебудування та електроніку. Згідно із доповіддю Hyundai Research Institute, наслідки російської фінансової криза можуть бути відчутні не відразу, навіть зважаючи на те, що Росія лише 10-й експортний ринок Кореї;

• ситуація може погіршитись, якщо російська фінансова криза пошириться на 12 «нових економік», як наприклад, Бразилія, рейтинг валюти якої сягнув найнижчого показника за останні п‘ять років. Корейські фінансові інституції вклали близько 11,3 млрд.дол.США в кредити та цінні папери «нових економік», такі як Індонезія, Бразилія, Україна та Туреччина;

• Росія вклала у корейську економіку (у кредитах та цінних паперах) 1,3 млрд.дол.США, повідомляє Financial Supervisory Service. Корейський експорт може впасти на 2,9%, а зростання економіки – на 0,6% у випадку, якщо Росія оголосить борговий мораторій, вірогідність чого є досить високою, рішення може бути прийняте уже в січні, вважає Hyundai Research Institute;

• якщо падіння рубля продовжиться, понизиться і купівельна спроможність росіян, зокрема, на побутову техніку та електроніку;

• не краща ситуація і для суднобудівельної галузі та важкої промисловості, які протягом останніх років вкладали кошти у спорудження спільних підприємств та верфей;

• Путін не втратив відчуття часу: він запланував свою щорічну прес-конференцію у день, коли лідери ЄС збираються у Брюсселі для обговорення питання політики щодо Росії;

• малоймовірно, що жести Путіна переконають ЄС. Водночас, США будуть посилювати санкції проти Москви. Наступний 2015 рік проходитиме під гаслом ще більш запеклого протистояння між Заходом і РФ, яке Путін поступово програє;

• після запровадження у березні цього року першого пакету санкцій проти Росії, Путін та окремі експерти не сприймали їх як такі, що можуть боляче вдарити по російській економіці. Вони твердили, що санкції Заходу недоречні і є ознакою його слабкості. Однак санкції Заходу вдарили по російській економіці навіть сильніше, ніж очікувалося. Намагаючись уникнути покарання американських контролюючих органів, переважна більшість іноземних компаній вже пішла з російського ринку. Як наслідок – економічні санкції проти Кремля виявилися ще більш руйнівними;

• запровадження санкцій збіглося за часом зі зниженням майже удвічі цін на нафту, експорт якої забезпечував переважну частину доходів бюджету Росії, який розраховувався за вартості нафти у 95 дол. США за барель;

• Путін не розуміє фінансові питання і помилково вважає, що політику повинна диктувати економіка. У зверненні до парламенту минулого місяця він посилався на національний дух, який мав протистояти економічному тиску з боку Заходу;

• сьогодні еліта Росії вже не вірить тому, що політичні заклики можна протиставити санкціям. Спроби уряду РФ приборкати стрімке падіння рубля призвели до ще глибшого його падіння. Інфляція і підвищення цін на продукти харчування знищили заощадження росіян. Відтік капіталу з РФ перевищив 120 млрд. дол. США;

• Росії поки не загрожує криза, подібна 1998 року, але ситуація в економіці стрімко погіршується. У 2015 році російські державні компанії повинні сплатити 120 млрд. дол. США за борговими зобов’язаннями. Накопичені резерви можуть їх покрити, але вони тануть дуже швидко;

• європейська лінія поведінки щодо Росії підтримується США, а Барак Обама вже готовий погодитися на вимоги Конгресу посилити санкції проти РФ. Санкції можуть бути переглянуті, якщо Росія виконає свою обіцянку постачати газ Україні у критичні зимові місяці. Але відповідальність за це лежить на Путіні, який повинен довести світу справами, а не словами, свої примирливі настрої;

• турбуватися з приводу різкого падіння курсу російського рубля варто всім тому, що це загрожує стабільності світової економіки. Зокрема, сусідні країни такі, як Білорусь та Казахстан, вже починають «бити тривогу». Ослаблення рубля робить його більш важчим для погашення будь-яких позичок в євро чи доларах. Деякі підприємства не зможуть виплатити їх взагалі;

• невідомо, що це означає для Путіна, оскільки росіяни пережили важкі часи у 1998 році та останні роки існування Радянського Союзу. Тому вони звикли жити у труднощах, особливо коли їх ЗМІ вважають, що це все через боротьбу із Заходом;

• чи вплине теперішня ситуація на політику РФ щодо України? Невідомо, адже Путін ніколи не окреслював своїх планів щодо України та заперечував підтримку терористів на сході України. Однак, деякі аналітики вважають, що він буде змушений відступити від України, або може зайняти ще більш жорстку позицію за кордоном, щоб підтримувати свій рейтинг в Росії;

• наступний рік може принести спалах третьої Чеченської війни, що призведе до змін теперішніх кордонів Росії. Під час першої Чеченської війни (1994-1996 роки) мусульманські повстанці вимагали незалежності від Москви. Друга війна почалася в 1999 році, коли Путін наближався до кремлівського керівництва і з’явився в якості рушійної сили «політики випаленої землі» з великою шкодою для всього населення. Цей конфлікт тривав 10 років;

• за останні 5 років ситуація була більш-менш спокійною, хоча сусідні країни потерпали від насильства. Однак, «затишшя» у Чечні закінчилося на початку грудня з серією кривавих інцидентів у Грозному;

• існує принаймні непрямий зв'язок між зовнішньою підтримкою ісламського радикалізму на Кавказі і спонсорством Путіна російського сепаратизму на сході України. Проголосивши етнічну приналежність та релігію основами російської державності і агресії проти своїх сусідів, Путіна випадково розпалив сили сепаратизму в тих частинах Росії, які історично та культурно є ісламськими;

• наслідком політики Путіна стане те, що Росія буде «розчленована» до кінця цього століття, як це було з Радянським Союзом в 1991 році;

• Китай намагається зблизитися з Європою, в той час, як Росія бореться з глибокими економічними проблемами, пов’язаними із санкціями, запровадженими через агресію Москви проти України;

• на відміну від Москви, яка застосовує поєднання економічного і політичного тиску на європейський континент, Пекін намагається посилити свій вплив в регіоні за допомогою економічної взаємодії та зміцнення відносин з ЄС;

• дії режиму Путіна призвели до колапсу російської економіки;

• відчайдушне рішення Центробанку Росії різко підвищити облікову ставку з 10,5 до 17% з метою порятунку рубля від падіння стало черговим доказом того, як російська економіка пала жертвою політики Кремля;

• причини падіння рубля доволі красномовні: ціни на нафту, від яких залежить фактично вся економіка РФ, продовжують стабільне зниження, а соціальні настрої підігріваються очікуваннями подальшого падіння російської валюти. Крім того, санкції проти РФ у зв’язку з її агресією в Україні суттєво обмежили надходження доларів в російську економіку;

• російська економіка потрапила у пастку, де вона приречена на подальше знецінення національної валюти, пришвидшення інфляції і скорочення ВВП;

• історія Росії повторюється за тим самим сценарієм, який призвів до колапсу економіки СРСР.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Розмови про надання Україні зброї не повинні припинятися

Стівен Сестанович (Stephen Sestanovich)
Стівен Сестанович (Stephen Sestanovich), старший аналітик Ради зовнішніх зносин, США

В якому б форматі не проводилися дебати про те, чи треба Сполученим Штатам Америки надавати летальну зброю Україні для зупинення російської військової агресії на Сході країни, сам факт таких розмов вже позитивно впливає на дипломатичні шляхи вирішення конфлікту.

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом є дуже важливими документом

Майкл ХЕНКОК (Michael Thomas Hancock)
Майкл ХЕНКОК (Michael Thomas Hancock), член Британського Парламенту, член Британської делегації у Парламентській Асамблеї Ради Європи

-Пане ХЕНКОК, якими, на Ваш погляд, є перспективи підписання у 2012 році Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом?

Blake Clayton Старший радник з питань енергетики Ради зовнішніх зносин, м. Нью-Йорк

Blake Clayton
Blake Clayton Старший радник з питань енергетики Ради зовнішніх зносин, м. Нью-Йорк

Продовження погіршення ситуації в Лівії, Єгипті та інших країнах Північної Африки та Близького Сходу суттєво впливають на формування світових цін на енергоносії, у першу чергу - нафти. Я вважаю, що сьогодні США недостатньо працюють над збільшенням стратегічних обсягів нафти.