Прогноз на 2015 рік: період з багатьма невідомими

According to our estimations, the new 2015 will become very fragile as in the context of the Russian-Ukrainian bilateral relations as well as in the global European context. Russia continues suffering from the sanctions imposed by the West, and therefore the Russian Government is expected to be substituted. Ukraine will have unique chance to make profound internal reforms in extremely difficult circumstances.

В нинішніх умовах робити прогноз на новий політичний рік було б надто ризикованим завданням. Українсько-російський конфлікт розвивається настільки динамічно, а світові ціни на нафту разом із російським рублем падають настільки швидко, що говорити про те, яким буде світ в 2015 році, а точніше, яким буде місце України в ньому, доволі ризиковано.

Разом із тим, група Geostrategy спробувала у загальних рисах окреслити ті виклики і загрози, з якими в 2015 році доведеться боротися усьому українському суспільству. Але Президенту, Уряду, Збройним силам, органам правопорядку та дипломатії доведеться все-таки більше за інших докласти зусиль для одночасного вирішення низки дуже складних проблем, які постануть перед Україною в новому році. Проте така ситуація дарує українському суспільству унікальний шанс для проведення глибинних реформ, здатних нарешті зламати стрижень радянської моделі управління та почати налаштування нових механізмів соціального, правового, економічного та політичного життя, які вже були апробовані на теренах Європейського Союзу.

1. В першому півріччі наступного року так званий «кредит довіри Заходу до України» буде дуже високим і тому працюватиме на вигідних для України умовах. Україну не будуть сильно критикувати навіть за умов, якщо не все буде вдаватися на шляху проведення внутрішніх реформ. Інерція підтримки буде високою. Однак ближче до літа цей кредит буде поступово вичерпуватися у разі, якщо офіційний Київ не покаже реального успіху в реформах.

Фактично, на думку аналітиків групи Geostrategy, весь наступний рік від України усі чекатимуть єдиного: проведення довгоочікуваних реформ.

Саме через призму успіху в реформах буде оцінюватися діалог по лінії Україна – Захід. Якщо реформи будуть робитися на ділі, а не на словах, Україна зможе розраховувати на дуже сильну політичну, фінансову, військову та експертну допомогу. У разі, якщо офіційний Київ буде імітувати реформи, а по лінії Порошенко – Яценюк виникне конфлікт (не доведи Господь), комплексна підтримка Заходу буде різко зменшена. По це весь наступний рік мають постійно думати українські політики. Вони не мають права на втрату унікального шансу, подарованого їм українцями.

2. Важливим політичним тестом на зрілість Європейського Союзу стане січнева сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи, на якій буде вирішуватися питання про повернення делегації Росії права голосу в Асамблеї. Фактично, наприкінці січня 2015 року нам стане зрозумілим, чи готова Європа продовжити йти жорстким шляхом покарання Росії за грубі порушення базових цінностей (якщо делегації Росії не буде повернуто права голосу), чи навпаки – дасть задній хід і скаже, що краще залишати двері для діалогу з Росією відкритими (якщо Асамблея поверне російській делегації втрачені у 2014 році повноваження). На сьогодні шанси Росії повернути собі повноваження в Асамблеї виглядають як 50 на 50. Групі відомо про те, що російська сторона проводить дуже активні консультації з членами ПА РЄ, переконуючи їх у тому, що не представленість російської делегації в Асамблеї спровокує ще більш агресивну політику щодо України. Фактично, російська сторона робить із членами асамблеї те, що вона робила із Януковичем напередодні Вільнюського саміту – займається відвертим шантажем.

3. Вивід військ НАТО з Афганістану, який має завершитися на початку наступного року, може спровокувати низку конфліктів в країнах Центральної Азії, які мають спільні кордони з Росією. Мова йде, перш за все, про Таджикистан, Узбекистан та Киргизстан. Якщо це станеться, Росія отримає серйозні проблеми на великій ділянці свого азійського кордону. Такий сценарій буде свідчити про те, що руйнування системи Путіна і справді становить для Заходу пріоритет.

4. Якщо ціни на нафту зберігатимуться протягом наступного року у межах 70 доларів за барель, тиск на російський бюджет буде великим. За таких цінових категорій Росія навряд чи наважиться на прямий військовий конфлікт з Україною. Група вже давно писала про виявлену залежність цін на нафту від агресивної поведінки Росії ззовні: коли ціни на нафту становлять більше 100 доларів за барель, Росія починає агресію щодо сусідніх країн, якщо менше 90 – вона відступає.

5. Відтік капіталу з російського ринку продовжиться, що буде викликано переглядом довгострокових перспектив розвитку Росії. Формування перспективи розвитку російської економіки в 2015 році буде відбуватися із врахуванням низьких цін на нафту. За таких умов Росія не виглядає надійним місцем, куди можна безпечно і з вигодою вкладати інвестиції. Навіть без врахування введених країнами Заходу економічних санкцій. Таким чином паніка на російському ринку буде поступово, але невпинно наростати. Не виключено, що російські олігархи, які продовжать втрачати великі кошти внаслідок введених проти Росії санкцій, почнуть готувати "дворовий переворот". Сам факт того, що Путін під час річної пре-конференції у грудні 2014 року згадав таку модель зміни політичної влади в Росії (хоча й категорично відкинув можливість «дворового перевороту»), свідчить про те, що такі процеси в Москві вже почалися.

6. Аналітики групи Geostrategy не бачать на сьогоднішній день чіткої картини умов, за яких ситуація на Донбасі буде врегульована в 2015 році. Очевидно, українцям доведеться вирішувати дуже складне завдання: здійснювати демонтаж радянської системи із одночасними реформами на європейський манер в умовах збереження напруги на Донбасі. Усі будуть продовжувати говорити про мінський формат, можливо, будуть робитися спроби перейти у Женевський формат за участю США, однак Путні триматиме ситуацію у підвішеному стані. Про глибоку заморозку існуючого конфлікту ми вже писали раніше.

7. У США розпочнуться активні внутрішні політичні процеси, які передуватимуть президентським виборам 2016 року. Очевидно, Республіканці, які сповідують жорстку лінію поведінки щодо Росії, продовжать зміцнювати свої позиції в середині країни. А тому критика на адресу Путіна зростатиме. Ідеї про послаблення санкцій щодо Росії навряд чи матеріалізуються в американському контексті. Хіба що Росія не викладе на стіл щось дуже вагоме для торгів – наприклад, довготривале врегулювання «іранської ядерної проблеми», або «остаточне вирішення сирійської кризи».

8. Очікується, що країни Європейського Союзу не будуть послабляти у 2015 році санкційний тиск на Росію. Для цього існує кілька пояснень. Перше, росіяни через Білорусь та Казахстан відновили імпорт забороненої продукції з Європи. Як наслідок, Захід зменшив збитки від введених Росією санкцій, і тому припинив нести збитки. Росія ж, навпаки, сама себе загнала у глухий кут. По-друге, проблема Криму в 2015 році вирішена не буде. Тому статус-кво у протистоянні Росія – Захід зберігатиметься. Однак ситуація все менше буде вигідна російському суспільству.

9. У команді Путіна продовжить зростати паніка. Аналітики Geostrategy прогнозують, що рятуючись від зростаючого тиску російського суспільства, Путін прийме рішення змінити склад російського уряду. Внаслідок цього Медведєв втратить посаду прем’єр-міністра, а на його місці може опинитися ліберал Кудрін. Таким чином Путін спробує стравити пару з котла, в якому російське суспільство почуватиме себе все менш комфортно.

10. У 2015 році Білорусь продовжить дрейфувати у бік Заходу, розуміючи, що часи витискання із Росії грошей та дешевого газу поступово минають. Світ стає глобальним, і навряд чи Путін може допомогти Білорусі сховатися від цих процесів. А тепер уявіть на секунду, що трапиться з Росією, як Білорусь – основа основ Митного та Євразійського Союзу – відвернеться від Москви. Це означатиме дуже швидкий крах імперії Путіна. Конфронтацію на два фронти слабка російська економіка не витримає і кварталу.

Висновки

У 2015 році світ житиме з думкою про те, що Росія насправді є пересічною регіональною державою із потужним ядерним арсеналом часів СРСР, економіку якої, завдяки «легеньким санкціям»», за півроку вдалося загнати у глибоку депресію. Отверезіння світу лише закріпиться, усі почнуть усвідомлювати, що російська бензоколонка може бути цікава лише тоді, коли ціни на нафту тримаються більше 100 дол. за барель.

На цьому фоні Україна має показати світу не лише приклад того, як можна робити ефективний військовий опір проти російської агресії (розвінчується ще один міф російську непереможну міць), але й як можна із пострадянської країни із недорозвиненою політичною та економічною моделлю стати успішною європейською державою. Українці повинні частіше згадувати своє коріння – імперію Київської Русі, яка була частиною Західної цивілізації.