Як Росія втручалася у вибори Європарламенту

29 May, 2019 | Денисюк Володимир | старший аналітик групи Geostrategy
Russia bot

Хід передвиборчої кампанії до Європейського Парламенту забезпечив отримання великого масиву даних про інформаційні маніпуляції, які використовували сторонні актори, у першу чергу Російська Федерація, для приведення до влади євроскептиків, які мають й надалі розвалювати Євросоюз зсередини.

Результати використання технологій «дезінформації» та «кібер атак» під час проведення виборів до Європейського Парламенту дають підстави для наступних висновків:

  • практично половина виборців стали жертвами дезінформаційних кампаній, які проводила Росія у соціальних мережах (мова йде про 100 мільйонів виборців);
  • бюджет Росії на підтримку дезінформаційної діяльності на території Євросоюзу склав близько 1.1. млрд. євро, у той час як бюджет EastStratCom до 2020 року складає 3 млн. євро;

East StratCom Task Force Оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій — експертна група, створена Європейською службою зовнішньополітичної діяльності у квітні 2015 року на підставі ухваленого на зустрічі Європейського союзу 19-20 березня 2015 року рішення про необхідність «протистояти постійним дезінформаційним кампаніям з боку Росії»

  • Facebook доклав недостатньо зусиль для запобігання розповсюдженню неправдивої інформації та маніпуляцій, пов’язаних із міграційною проблематикою, яка становила значну частину передвиборчих дебатів;
  • дослідники виявили розгалужену мережу фейкових аккаунтів у соціальних мережах, діяльність яких підтримувалася російськими компаніями, а також праворадикальною партією «Альтернатива для Німеччини» та іншими організаціями, які сповідують ідеї жорсткого Беркзіту. Ці аккаунти розповсюджували контент, який містив екстремістські заклики, у тому числі щодо необхідності закриття проекту «об’єднана Європа»;
  • головними об’єктами для маніпуляцій стали такі держави як Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Польща, а також країни Балтії;
  • у якості прикладу наводиться програмна стаття Президента Франції Е.Макрона про Європейський Ренесанс, опублікована у французьких ЗМІ в березні 2019 року. Саме ідеї Е.Макрона про збільшення витрат держав-членів ЄС на безпеку і оборону, створення прикордонної поліції та Європейського агентства з надання притулку, а також Ради внутрішньої безпеки Євросоюзу та Ради безпеки ЄС стали головними об’єктами для маніпуляцій та дезінформаційних атак. Після опублікування статті Е.Макрона у французькому сегменті було створено велику кількість фейкових аккаунтів, які почали генерувати критичний наратив;
  • значним об’єктом для маніпуляцій стала Німеччина, в інформаційному просторі якої генерувався великий обсяг інформаційних повідомлень критичного змісту – «ні ЄС, тому що це утворення недемократичне», «Німеччина усіх годує», «ні міграції» «ЄС не може чинити опір США», «Європарламент ні на що не впливає».

Загалом, підсумовуючи зовнішнє втручання у передвиборчу кампанію, експерти роблять висновок про те, що основна мета сторонніх сил, у тому числі асоційованих з Росією, полягала у тому, щоб

1) розширити розбіжності між державами-членами ЄС з актуальних питань,

2) підірвати довіру до ЄСівських інституцій,

3) створити внутрішню напругу, яка має вселити невпевненість у продовженні реалізації проекту потужного та ефективного Євросоюзу. Результатом окреслених цілей мало стати потрапляння до Європарламенту якомога більшої кількості політичних сил / депутатів, які сповідують євроскептицизм.

Серед так званих bad actors, які діяли через соціальні мережі з метою впливу на хід передвиборчої кампанії, було виокремлено три категорії:

a) боти – повністю автоматизовані суб’єкти, які можуть генерувати великі обсяги інформаційних повідомлень різними мовами, чого не може робити людина; боти також можуть бути запрограмовані на вибір конкретних хештегів або інших текстових підказок

b) тролі – люди, які завдяки своїй діяльності та створенню контенту можуть посилювати конфліктність дискусій в соціальних мережах та опосередковано підтримувати діяльність ботів,

с) гібридні актори – люди, які завдяки використанню сучасних інформаційних технологій та наявності контролю над багатьма аккаунтами у соціальних мережах, роблять усе можливе для уникнення ідентифікації ботів.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Про окремі аспекти питань європейської безпеки

Ivo Daalder
Іво ДААЛДЕР (Ivo Daalder), Постійний представник США при НАТО

Розміщення в Європі елементів системи протиракетної оборони

Місія Кокса-Квасьнєвського повинна діяти до саміту «Східного партнерства»

Крістіан ВІГЕНІН
Крістіан ВІГЕНІН, (Крістіан Іванов Вігенін), Депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства»

Крістіан ВІГЕНІН, депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства» про діяльність місії Кокс-Квасьнєвський:

Чи відходить Україна «на другий план»?

Джеймс Девіс
Джеймс Девіс Професор-міжнародник із Університету Санкт-Галлена

На нещодавній Мюнхенській конференції з безпеки "українське питання" опинилося в "другому ешелоні" проблем - головними темами все ж стали нова політика США за президента Трампа та міжнародний тероризм.