Казахстан шукає геополітичний баланс

Експерти Geostrategy, проаналізувавши економічні та політичні процеси в регіоні Середньої Азії, прийшли до висновку, що створення Євразійського економічного союзу (далі - Євразес) і входження в нього Казахстану розчаровує керівництво цієї середньо азійської держави. Президент Казахстану Нурсултан НАЗАРБАЄВ втрачає віру у те, що російські геополітичні проекти можуть принести хоча б якусь практичну користь для його країни. Економічна криза та політична непередбачуваність на тернах одного з головних партнерів по Євразес – Російської Федерації – підштовхує Назарбаєва до поглиблення тісної співпраці з іншим сусідом - КНР. Адже незмінний казахський президент усвідомлює, що у московського правителя Володимира Путіна практично не залишилося жодних шансів на відновлення нормальної співпраці зі світом. Анексія Криму та розв’язана Росією війна на українському Донбасі позбавили Путіна бодай найменших шансів на розвиток стабільних відносин із провідними державами світу. А це означає, що Росія та її ринок стрімко втрачають привабливість для таких країн як Казахстан.

Враховуючи ситуацію, в якій Казахстан і Росія є прямими конкурентами в експортному потенціалі Євразес, процес співпраці не завжди йде легко і чекати Астані від північного сусіда інвестицій в енергетичну сферу не доводиться. У Росії відсутні гроші на розвиток власних родовищ. Тим більше що надійний перевірений сусід Казахстану – Китай – все активніше шукає шляхи для інвестицій у вуглеводневий і трубопровідний сектори країн Центральної Азії: Казахстану, Туркменістану та Узбекистану. Уряди цих країн зовсім не проти такої кооперації. Причину подібної готовності пояснити не складно: Вагома причина для і однією з причин можна назвати проблеми з вільним доступом країн Євразес до трубопровідної системи Росії для транзиту нафти і газу на експорт штовхають середньоазійські країни в обійми Китаю.

Казахстан наполягає на можливості використання газотранспортних можливостей Російської і Євразес для експорту в країни Європи. Але це невигідно Росії, яка пропонує загальний доступ до труби тільки для поставок енергоносіїв лише в межах Євразес. Усі зацікавлені сторони поки що не відмовилися від ідеї створення загального паливно-енергетичного риноку в регіоні Євразес: крайній термін по його формуванню – 2025 рік. А за умовами недискримінаційного доступу до енергоінфраструктури - 1 січня 2016. Але чи матиме це помітний ефект для Казахстану? Аналітики групи вважають, що ні.
Це стимулює Казахстан повернути нафто-газові експортні потоки на інші транзитні маршрути. І цим самим посилити конкуренцію з експортними поставками з РФ нафти і газу.

Китай разом із Казахстаном успішно працюють над реалізацією спільних проектів у сфері транзиту вуглеводнів вже багато років. Один з найбільш вражаючих результатів співпраці між Китаєм і Казахстаном - цє будівництво китайсько-казахстанського нафто і газопроводу протяжністю 2800 кілометрів, який був офіційно запущений в 2006 році і став важливою енергетичною артерією для Китаю.

У 2013 році під час його офіційного візиту до Казахстану президент Китаю Сі Цзіньпін заявив, що він хоче створити велику мережу залізниць, енергетичних трубопроводів, автомобільних доріг, прикордонних переходів між двома країнами.

Активна участь КНР в нафтогазовій галузі і в хімічній промисловості Казахстану призвела до того, що частка Китаю в нафтогазових проектах Казахстану перевищує 20%. Корпорації КНР успішно скористалися прагненням Казахстану позбутися монополії Росії на закупівлю казахстанських вуглеводнів.

Пекін і Астана домовилися про спільне освоєння калійних родовищ в Актюбінської і Західно-Казахстанської області.
В цій ситуації Казахстан має багато козирів, один з них те, що він став ключовою державою у побудові Китаєм нового «Шовкового шляху», і досить вірогідно цей шлях може пройти в обхід Росії. Відомо, що Китай активно опрацьовує деталі будівництва моста над Каспійським морем з Казахстану до Азербайджану. Будівництво грандіозної споруди може початися вже незабаром.

Якщо даний проект буде реалізовано, і Росію виключать із участі у «Шовковому шляху», це стане свого роду геополітичним Чорнобилем. Зруйнується політична система в Середній Азії та на Кавказі, яку так прискіпливо розпочав будувати ще Радянський Союз. Росія після цього перетвориться на класичну регіональну державу типу Пакистану, яка володіє ядерною зброєю. І не більше. Такий статус дозволить глобальним гравцям – США, Великій Британії, Японії та Китаю – розділити російський пиріг і сповна насолодитися їм.

Для Японії та Китаю, які століття тому втратили частину своїх територій внаслідок російської агресії, відіграються сповна.

Тим часом, товарообіг Казахстану з Китаєм вже перевищив 17 мільярдів доларів. За словами генерального консула КНР в Алмати Чжан Вея, китайська сторона буде робити тиск на розвиток інфраструктури, зокрема, залізниці з Казахстану в китайські міста Ляньюньгань, Урумчі, Ланьчжоу.

Аналітики группи «Geostrategy» вже писали як Китай витискає російських інвесторів зі складу компаній що працюють на Середньоазіатських ринках.

http://geostrategy.ua/node/784

І ця тенденція тільки збільшується. 20 червня 2015 року до складу акціонерів казахстанської компанії «DOSTYK GAS TERMINAL» (ДОСТИК ГАЗ ТЕРМІНАЛ) увійшов новий учасник - найбільша приватна китайська компанія CEFC Natural Gas (Shanghai) Co. Ltd. (ТОВ «Шанхайська газова компанія«ХУАСІНЬ»). Особливістю даної угоди є участь найбільшої приватної китайської компанії CEFC Natural Gas у реалізації найбільшого інфраструктурного проекту, пов'язаного з транспортуванням і перевалкою готової продукції у вигляді зрідженого газу на території Євразійського континенту.

Даний проект напряму пов'язаний з відродженням «Великого Шовкового шляху», який є одним з ключових питань розвитку Євразійського континенту. І Казахстан спільно з Китаєм, приймають активну участь в побудові єдиної платформи співробітництва в галузі розвитку торгівлі, транспортній та логістичної інфраструктури.

У свою чергу, залізничний та автоперевалочний газовий термінал на станції Достик (Республіка Казахстан), що належить компанії «DOSTYK GAS TERMINAL» (ДОСТИК ГАЗ ТЕРМІНАЛ) є одним їх найбільших проектів по створенню нової системи комунікацій сухопутного транскордонного співробітництва в Середній Азії. Газовий термінал надає послуги з перевалки в напрямку Китайської Народної Республіки скрапленого газу виробництва ТОО «Тенгизшевройл», ТОО «СП« Казгермунай », ТОО« Жайикмунай », ТОО «ПетроКазахстан Ойл Продактс », ТОО« Павлодарский нафтохімічний завод », АТ« СНПС-Актобемунайгаз», а також компаніям, які реалізують газ російського виробництва.

У червні 2015 року обсяг перевалки склав 16 тис. тонн газу. Всього у 2015 році планується перевалити близько 200 тис. тонн. У планах компанії протягом 3 років довести обсяги перевалки газу до 1 млн. тонн щорічно.

Окрім вуглеводнів, Казахстан планує експортувати електроенергію в центральний і східний райони Китаю. Будівництво нових електростанцій можливо в Тургайському і Екибастузськом регіонах, щоб збільшити об’єми електроенергії для експорту та реалізації в Китаї. Зараз йдуть переговори про будівництво ліній постійного струму напругою +/- 700 кВ від Екібастуза до підстанції в місто Хамі що в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Китаю. Ця лінія, дозволить Казахстану передати в КНР до 6 ГВт електроенергії.

Для довідки: сьогодні реальна потужність електроенергетики Казахстану становить 16 ГВт. Встановлена потужність Екибастузької ГРЕС-1 - 4 ГВт, Екибастузької ГРЕС-2 - 1 ГВт. У 2014 споживання електроенергії в Казахстані склало 91,6 млрд. кВтг., її вироблення – 93,9 млрд. кВтг. Імпорт електроенергії за підсумками 2014 склав 644,2 млн кВтг., експорт - 2,9 млрд кВтг..

Голова правління АТ «Батис транзит» Курмангази Ібрагімов, відзначив що цей проект допоможе продемонструвати потенціал республіки по експорту, не тільки нафти, але й електроенергії. Дивіденди від нього будуть величезними, навіть більше, ніж від експорту нафти, - упевнений експерт.

«По-перше, електроенергія завжди користується попитом. По-друге, не пам'ятаю, щоб вона падала в ціні. Можна сказати, що це буде один з найбільш вигідних в майбутньому проектів. Вартість проекту, за словами Ібрагімова, поки не визначена. - Будівництво ЛЕП потужністю 500 кВт протяжністю 486 км, що з'єднує Північний Казахстан з Актюбінської областю, обійшлося нам в 22 млрд тенге», - нагадав енергетик. – «ЛЕП, які необхідні для експорту електрики до Китаю, більше за протяжністю, та й технології, використовувані при їх будівництві, швидше за все будуть іншими. Тому я припускаю, що сума, необхідна для реалізації цього проекту, буде достатньо великою»- сказав Ібрагімов.

Реалізація проекту передбачає активне співфінансування з боку Китаю. Хоче напевно все відбудеться за вже відпрацьованою схемою, коли китайці самі спроектують, побудують електростанцію, забезпечать її своїм обладнанням і будуть собі цю електроенергію продавати. Тобто це буде винесена за межі КНР китайська електростанція, що працює на казахстанському вугіллі з поставками електроенергії в Китай.

На сьогодні президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв перебуває в Китаї з державним візитом, який він назвав «поворотним пунктом в казахстансько-китайських зв'язках». Як зазначив Н.Назарбаєв, настав новий етап співпраці з Китаєм: якщо раніше протягом двох десятиліть воно йшло переважно в енергетичній та ресурсодобивающій галузях, то тепер «ми приступаємо до інтенсифікації взаємодії в обробних секторах економіки, включаючи машинобудування і переробку ресурсів». На переговорах Назарбаєва і глави КНР Сі Цзіньпіна була досягнута домовленість про створення 45 спільних об'єктів; по 25 з яких підписані угоди на загальну суму в 23 млрд доларів.

Президент Казахстану зауважив, що «взаємодія з Китаєм служить нам гарною підмогою для подолання непростого етапу».

Найбільш великі проекти передбачають збільшення виробництва на Павлодарському алюмінієвому заводі, будівництво заводу з випуску нафтогазового обладнання в Мангістауської області. Фонд займеться інвестуванням в інфраструктурні проекти, за умовами угоди не менше 300 000 000 доларів має бути спрямоване на проекти, реалізовані в Казахстані.

Казахстанська Allur Group, китайська компанія JAC Motors і китайське агентство China National Machinery підписали тристоронній меморандум про старт виробництва автомобіля під брендом JAC, а також про початок стратегічного партнерства зі створення казахстанського автомобільного національного бренду.

Китай планує інвестувати 600 млн доларів у проекти «Казахстан Темір Жоли» - йдеться про стратегічну співпрацю щодо спільного розвитку проектів вільної економічної зони (ВЕЗ) «Хоргос-Східні ворота» в Казахстані та міжнародної логістичної зони ШОС в місті Ляньюньган (Китай).

Нурсултан Назарбаєв вирушив з візитом до Китаю 30 серпня для участі в урочистих заходах в Пекіні з нагоди 70-ї річниці закінчення Другої світової війни.