Конфлікт у Ємені: хто проти кого?

07 Apr, 2015 | |

 Наявна інформація дає підстави групі глобальної розвідки Geostrategy говорити про те, що конфлікт у Ємені було спровоковано внаслідок протистояння двох впливових регіональних держав – Ірану та Саудівської Аравії.

Нещодавня історична ретроспектива розвитку політичних процесів у регіоні вказує на те, що Іран невпинно прагне набути реального лідерства у регіоні. Не втягуючись у конфліктні ситуації, офіційний Тегеран протягом відносно невеликого проміжку часу встановив доволі ефективний контроль над процесами в таких країнах, як Сирія, Ліван та Ірак. На цьому фоні навпаки, вплив Саудівської Аравії у цих самих країнах поступово, але невідворотно знижувався. Таким чином Саудівська Аравія почала опинятися в оточенні шиїтських держав, які становлять небезпеку для правлячого режиму цієї країни. У разі, якщо ще й в Ємені відбудеться укріплення влади хуситів (повстанці, які скинули діючого президента-суніта Мансуру Хади), то Саудівська Аравія опиниться у принципово новій ситуації: її північний сусід, Ірак, вже відноситься до союзників конкурента – Ірану, а тут до цієї анти саудівської коаліції приєднується ще й Ємен.

Якщо подивитися на карту, то стане очевидним: Саудівська Аравія має спільний кордон із Єменом протяжністю 1458 кілометрів. Майже стільки Україна має спільного кордону із Росією. У контексті російської військової агресії проти України доволі легко уявити, наскільки вразливою може бути Саудівська Аравія, якщо повний військово-політичний контроль над Єменом встановлять повстанці, яких опосередковано підтримує Іран.

 

Роль Росії

Мотиви Росії в «єменському конфлікті» зрозуміти нескладно: в умовах відкритої війни з Україною офіційна Москва не може підтримати боротьбу арабських держав на чолі із Саудівською Аравією, яка знаходить розуміння у противника Росії – Сполучених Штатах Америки. Фактично, сьогодні США зі своїми союзниками в регіоні, у першу чергу із Саудівською Аравією, роблять усе можливе, щоб Іран не став повноцінним і неконтрольованим гравцем.

США напряму не втручається у війну проти Ємену, однак якщо подивитися на кількість держав коаліції – Кувейт, Бахрейн, ОАЕ, Катар, Єгипет, Марокко, Йорданія, Судан, які підтримують військову операцію проти єменських повстанців, то стане зрозумілим: США знаходиться в політичній грі.

Очевидно, що усі ці країни регіону не в захваті від думки про те, що Іран, який має успіхи у просуванні ядерної програми, може посилити свій вплив у регіоні, що, зрештою, може призвести до виникнення внутрішніх військово-політичних загроз у цих країнах, які більше симпатизують Заходу, ніж Ірану.

Цікавим, на думку групи Geostrategy, є результати міжнародних переговорів по Ірану. Так виглядає, що Захід готується до серйозного пакетного послаблення санкцій проти Ірану, які протягом останніх років завдають великих економічних збитків цій країні. Висловимо припущення, що рішення про послаблення санкцій, вочевидь, приймалося у пакеті: Захід сказав Ірану, що послабить санкції, а Іран пообіцяв, що послабить втручання у справи Ємену та стане більш відкритим у питанні ядерної програми. По ідеї, Тегеран вибрав правильний час для переговорів: він спочатку підняв ставки за рахунок дестабілізації внутрішньої ситуації в Ємені, а потім сказав, що відступить, але лише в обмін на послаблення введених проти нього міжнародних санкцій.

Єдиною країною, яка у цій ситуації програє, стала Росія. І скільки б не виправдовувався російський міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, заявляючи, що за рахунок зняття санкцій з Ірану ця країна нарешті зможе розрахуватися із мільярдними боргами перед російським Енергоатомом, слова його не звучать переконливо.

«Конечно, снятие санкций экономических, финансовых позволит Ирану по полной расплатиться с „Росатомом“, а, соответственно, в наш бюджет пойдут миллиардные платежи», - каже Сергій Ларов.

Іранська нафта обвалить світову ціну. Це перше. Друге, Іран пояснить Росії, що жити під міжнародними санкціями зовсім не комфортно, навіть маючи значні обсяги нафти і газу. Третє, якщо санкції послаблять, політичний вплив Росії на міжнародні процеси зменшиться. Адже коли конфліктна сторона переходить у категорію неконфліктної, тоді значно звужується місце для маневру.
Якщо Іран послабить тиск на події в Ємені, ситуація може війти у фазу латентного конфлікту, однак без різких не прогнозованих наслідків.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

2013 рік – найбільш складний для Ірану

Аліреза Надер (Alireza Nader)
Аліреза Надер (Alireza Nader), старший аналітик корпорації RAND

Аліреза Надер (Alireza Nader), старший аналітик корпорації RAND

Ми повинні подвоїти нашу підтримку для України

Джин Шахін сенатор США від Нью-Гемпширу
Джин Шахін сенатор США від Нью-Гемпширу

Я вважаю, що ця стратегія повинна мати принаймні чотири компоненти: введення більш жорстких санкцій, зміцнення НАТО і наших союзників, демонструючи сильну підтримку для України, і протидія російській пропаганді.

Росія продемонструвала, що вона не прагне до миру

Johan McCain
Голова комітету Сенату США з питань збройних сил сенатор Джон Маккейн

Амбіції Володимира Путіна щодо відновлення Російської імперії зробили ще один крок вперед сьогодні, коли російські сепаратисти в Донецькій області України проголосили незалежну державу і прийняли назву з часів царської епохи "Малоросія".