Як ЄС змушує соціальні мережі боротися з дезінформацією

05 Mar, 2019 | Іван Кошик | старший аналітик групи Geostrategy
Desinformation

29 січня 2019 року Європейська Комісія опублікувала перший звіт компаній про діяльність компаній у сфері протидії дезінформації, які у жовтні 2018 року підписали Кодекс практики щодо дезінформації (Code of Practice on disinformation). Це стало першим кроком на шляху залученням Євросоюзом глобальних інформаційних платформ до боротьби з дезінформацією. Група Geostrategy підкреслює, що саме вибори до Європарламенту в травні 2019 року підштовхнули Євросоюз до таких дій.

Зокрема, звіти подали компанії Google, Facebook, Twitter, Mozilla та торговельні асоціації, які працюють в сфері рекламних послуг.

Кодекс передбачає наступне:

  • забезпечення прозорості щодо рекламного вмісту, зокрема політичної реклами, а також обмеження параметрів таргетування для політичної реклами та зменшення виплат для тих, хто розміщує дезінформацію;
  • забезпечення більшої ясності щодо функціонування алгоритмів та забезпечення сторонньої перевірки;
  • полегшення доступу користувачам до різних джерел новин, що представляють альтернативні точки зору;
  • впровадження заходів щодо виявлення та закриття фейкових облікових записів та вирішення проблеми автоматичних ботів;
  • надання фахівцям, науковцям та державним органам можливості постійно стежити за дезінформацією в інтернеті;

Єврокомісія також запропонувала створити незалежну Європейську мережу факт-чекерів та Європейської онлайн-платформу з дезінформації для підтримки мережі факт-чекерів та наукових дослідників із збору та аналізу транскордонних даних, а також доступу до даних ЄС.

Єврокомісія вказує на досягнутому зазначеними компаніями прогресі у питаннях

а) закриття фейкових аккаунтів в соціальних мережах та

б) обмеження діяльності інтернет-ресурсів, які пропагують / поширюють дезінформацію.

Разом із тим, наголошується на необхідності забезпечення прозорості політичної реклами, враховуючи початок виборчої кампанії до Європейського Парламенту та кампаній у державах-членах ЄС. Це завдання особливо актуальне для забезпечення належної діяльності Системи швидкого оповіщення (Rapid Alarm System), яка протягом перших годин з початку дезінформаційної кампанії в державах-членах Євросоюзу допоможе розпізнати та зупинити її розповсюдження[1].

[1] Системи швидкого оповіщення (Rapid Alarm System) створена в рамках Плану дій ЄС по боротьбі з дезінформацією, затвердженого 5 грудня 2018 року, з метою забезпечення належних умов для проведення у травні 2019 року виборів до Європейського Парламенту та інших національних виборів, в які б не могла втрутитися третя сторона.

28 лютого 2019 року Європейська Комісія опублікувала звіт про прогрес у виконанні Коду поведінки з протидії дезінформації (Code of Practice against disinformation), досягнутий онлайн-платформами Facebook, Google та Twitter у січні 2019 року. Відповідно до положень Коду поведінки, його учасники на щомісячній основі мають звітувати про стан імплементації до проведення у травні 2019 року виборів до Європейського Парламенту.

Єврокомісія у своєму зверненні від січня 2019 року попросила онлайн-платформи надати детальну інформацію щодо а) результатів перевірки розміщених повідомлень, б) прозорості політичної реклами, в) здійснити закриття підробних облікових записів та г) здійснити автоматизовану перевірку ботів.

За результатами вивчення отриманої інформації, Єврокомісія висловила низку критичних зауважень щодо звітності, отриманої від Facebook, Google та Twitter. Серед загальних критичних зауважень слід підкреслити наступні:

  • платформи не забезпечили оперативну роботу, а також не надали необхідних ресурсів для проведення в державах-членах відповідних перевірок підозрілої діяльності, пов’язаної з політичною тематикою;
  • звіти платформ містять мало інформації про здійснені перевірки та вжиті заходи;
  • платформам не вдалося визначити ефективні заходи, які б дозволили відстежувати в мережах активність, спрямовану на поширення дезінформації.

Єврокомісія, враховуючи початок у березні 2019 року активної фази передвиборчої кампанії до Європарламенту, очікує від онлайн-платформам невідкладних наступних дій:

  • Facebook зібрав певний обсяг інформації щодо втручання так званих третіх країн в інформаційний простір держав-членів ЄС, однак зробив недостатньо для надання Єврокомісії детальної інформації про кількість фейкових аккаунтів, а також не доклав зусиль для закриття цих аккаунтів. Така робота має бути проведена протягом березня ц.р.;
  • Google реалізував недостатні заходи для запобігання розповсюдженню дезінформації та неправдивої реклами;
  • Twitter не надав жодних показників щодо виконання зобов’язань, пов’язаних із належним контролем розміщення повідомлень політичного змісту. Twitter надав до свого архіву потенційних іноземних операцій (Archive of Potential Foreign Operations) п’ять нових наборів аккаунтів, розміщених в різних країнах світу, які мають підозрілу активність, але не повідомив про обмеження їх діяльності.
ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

США та Німеччина: триває важкий пошук позиції по Україні

Уільям Дроздяк (William Drozdiak)
Уільям Дроздяк (William Drozdiak), голова Американської Німецької Ради

Уільям Дроздяк (William Drozdiak), голова Американської Німецької Ради

Українська армія переможе

Марк Хертлін, (Mark Hertling)
Марк Хертлін, (Mark Hertling) генерал-лейтенант, колишній командувач Збройних сил США в Європі

Протягом своєї військової кар’єри я бачив українських військових у різних ситуаціях. Я бачив їх під час участі у миротворчих операціях на Балканах.

Перемир’я на Донбасі триває, але важко говорити про те, що Росія виконує Мінські угоди.

Стівен ПАЙФЕР
Стівен ПАЙФЕР, колишній Посол США в Україні, старший науковий співробітник Інституту Брукінгса

Не зважаючи на те, що перемир’я на Донбасі триває, важко говорити про те, що Росія виконує Мінські угоди. Російські військові разом із технікою продовжують перебувати на території Донбасу, непідконтрольній Україні.