Білорусь і Навальний витісняють Україну з порядку денного Євросоюзу

28 Sep, 2020 | |
Lukashenko

21 вересня відбулося засідання Ради міністрів закордонних справ держав-членів Європейського Союзу, у рамках якого було обговорено розвиток поточної ситуації в Білорусі за участю лідера білоруської опозиції Світлани ТИХАНОВСЬКОЇ. У цей же день вона виступила у Комітету Європейського Парламенту у закордонних справах. Аналітики групи Geostrategy, аналізуючи активність інституцій Євросоюзу в питаннях отруєння Олексія Навального і подій у Білорусі дійшли висновку, що «тема України» поступово починає відходити на другий план. Різке загострення вірмено-азербайджанського конфлікту може лише посилити ці тенденції.

Аналіз відкритих відкритих джерел дає підстави стверджувати, що під час обговорення Білорусі міністри закордонних справ Євросоюзу підтвердили раніше заявлену позицію про те, що ЄС не визнає Олександра Лукашенко як легітимно обраного президента країни. Підкреслено незмінність позиції ЄС забезпечити інклюзивний національний діалог за участю усіх учасників політичного процесу, а також важливість проведення нових вільних та демократичних президентських виборів. Міністри закордонних справ вкотре підтвердили налаштованость Євросоюзу виділити на допомогу білоруським людям громадянам 53 млн. євро.

Найбільш складними були дискусії щодо формування санкційних списків з осіб, які винні у фальсифікації результатів президентських виборів та актах насилля проти громадян. За різними джерелами, до проекту санкційних списків увійшли 40 громадян Білорусі, санкції передбачають замороження рахунків та заборону на в'їзд на територію Євросоюзу. Однак затвердити цей санкційний список завадила позиція Кіпру, який продовжує в ультимативній формі вимагати від Євросоюзу покарання Туреччини за те, що ця країна намагається проводити оцінку покладів нафти і газу в регіоні Південного Середземномор’я – у районах, які є спірними з Кіпром.

Такий розвиток подій зірвав плани головного дипломата Євросоюзу Жозепа БОРРЕЛЯ, який прагнув якомога оперативніше завершити підготовку санкційних списків. За наявною інформацією, він особисто доклав значних зусиль для того, щоб санкційні списки проти білоруської влади були запроваджені якомога швидше. Такі плани Борреля зірав Кіпр. Однак, незважаючи на драматичний хід дискусій, Боррель має намір завершити оформлення санкційних списків до наступного засідання Ради міністрів закордонних справ 12 жовтня 2020 року. Питання про включення Олександра Лукашенка до санкційних списків наразі залишається дискусійним.

Європарламент також слідкує за Білоруссю

21 вересня 2020 року представники білоруської позиції доносили сході сигнали до Європейського Парламенту.

Світлана Тихановська, Ольга Ковалькова та Павел Латушко мали змогу донести свої думки про події в Білорусі до депутатів Європарламенту. Усі вони наголошували на тому, що внутрішні події в Білорусі не пов’язані із геополітичним вибором країни. Підкреслювалося, що громадяни Білорусі не ставлять за мету визначення зовнішньополітичних пріоритетів – чи рухатися до глибокої інтеграції з ЄС, чи залишатися на треку інтеграції з Росією. Важливою деталлю було те, що жоден із опозиціонерів не згадав про необхідність внесення Олександра Лукашенка до сакнційних списків Євросоюзу.

Тихановська висловила думку про те, що у Білорусі немає геополітичної революції, люди виступають не проти РФ чи Євросоюзу, а за демократію в Білорусі. Головний опозиціонер вважає, що Лукашенко не хоче діалогу і демократії, вВін сподівається, що все затихне, однак білоруси готові до протестів протягом тривалого часу. Опозиція і громадяни ніколи не визнають результатів президентських виборів 9 серпня. Тихановська закликала запровадити санкції проти усіх осіб, причетних до насилля, Євросоюз також повинен допомогти провести вибори і звільнити усіх в’язнів. Від Євросоюзу також очікується подальша підтримка громадянського суспільства і ЗМІ, Координаційна рада має бути активно залучена до врегулювання ситуації.

Ольга Ковалькова також висловила пропозицію про те, що ЄС має надати фінансову підтримку Білорусі, необхідно розробити пакет фінансової допомоги для Білорусі, а також відмінити візи для громадян Білорусі, які бажають подорожувати до Шенгенської зони.

Павел Латушко підкреслив важливість опрацювання так званого Плану Маршала для Білорусі, який має бути підтриманий ЄС і США, також підтримав пропозицію щодо створення інформаційного центру Білорусі в Брюсселі, який має оперативно надавати інформацію про події в Білорусі.

Висновки

Події в Білорусі, а також отруєння Олексія Навального та вірменсько-азербайджанська війна продовжують витісняти на другий план тему України в рамках ключових міжнародних організацій. Така ситуація повинна стимулювати українську сторону до пошуку нових підходів у зацікавлення міжнародних партнерів темою України.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

США потребують більш активної участі в подіях в Україні

Річард ХААС (Richard Haass)
Річард ХААС (Richard Haass), президент Ради зовнішніх зносин, США (Council on Foreign Relations)

Сполучені Штати з моменту виникнення напруги у Східних регіонах України системно працюють над тим, щоб запровадити проти Росія санкції, оскільки вона відіграє ключову роль у дестабілізації ситуації в регіоні. Поки що важко передбачити, чим може закінчитися конфлікт на Сході України.

Україні треба реальна фінансова допомога

Роберт Кан (Robert Kahn)
Роберт Кан (Robert Kahn), старший фінансовий аналітик, Рада зовнішніх зносин, США

На фоні драматичних переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі, результати переговорів між Україною та Міжнародним валютним фондом відійшли на другий план. Однак важливим стало досягнення домовленості про виділення України кредиту МВФ на суму 17,5 млрд. дол. США.  

Росія продемонструвала, що вона не прагне до миру

Johan McCain
Голова комітету Сенату США з питань збройних сил сенатор Джон Маккейн

Амбіції Володимира Путіна щодо відновлення Російської імперії зробили ще один крок вперед сьогодні, коли російські сепаратисти в Донецькій області України проголосили незалежну державу і прийняли назву з часів царської епохи "Малоросія".