Відносини Китаю та Північної Кореї в контексті візиту Сі Цзіньпіна до Пхеньяна
Візит Голови КНР Сі Цзіньпіна в понеділок 8 червня до Пхеньяна став важливим сигналом про збереження стратегічного партнерства між Китаєм і Північною Кореєю на тлі змін у регіональній безпеці та посилення співпраці КНДР з Росією. Це перший візит китайського лідера до Північної Кореї з 2019 року, що підкреслює особливу увагу Пекіна до розвитку двосторонніх відносин.
Китай і Північна Корея мають тривалу історію союзництва, яка бере початок ще з часів комуністичних революційних рухів. Визначальним моментом стала Корейська війна 1950–1953 років, коли втручання китайських військ дозволило зберегти існування північнокорейської держави. У 1961 році сторони підписали Договір про дружбу, співробітництво та взаємодопомогу, який залишається чинним і сьогодні.
Попри союзницький характер відносин, між Пекіном і Пхеньяном неодноразово виникали суперечності. Китай негативно сприймав ядерні випробування КНДР та підтримував санкції ООН, водночас залишаючись головним економічним партнером країни. Після розпаду СРСР залежність Північної Кореї від Китаю лише посилилася.
Сьогодні Китай забезпечує більшу частину зовнішньої торгівлі КНДР, постачаючи паливо, продовольство та промислову продукцію. Економічна взаємозалежність залишається одним із ключових інструментів впливу Пекіна на північнокорейське керівництво.
Однією з головних причин нинішнього візиту Сі Цзіньпіна аналітики називають поглиблення відносин між Північною Кореєю та Росією. Пекін прагне продемонструвати, що, попри активізацію контактів Пхеньяна з Москвою, саме Китай залишається головним стратегічним партнером КНДР та ключовим гравцем у питаннях безпеки на Корейському півострові.
Таким чином, візит Сі Цзіньпіна має не лише символічне, а й важливе геополітичне значення. Він підтверджує намір Китаю зберегти свій вплив на Північну Корею та посилити власні позиції в умовах зростаючої конкуренції великих держав у Східній Азії.
Перемир’я на Донбасі триває, але важко говорити про те, що Росія виконує Мінські угоди.
Стівен ПАЙФЕР, колишній Посол США в Україні, старший науковий співробітник Інституту Брукінгса
Не зважаючи на те, що перемир’я на Донбасі триває, важко говорити про те, що Росія виконує Мінські угоди. Російські військові разом із технікою продовжують перебувати на території Донбасу, непідконтрольній Україні.
Чи відходить Україна «на другий план»?
Джеймс Девіс Професор-міжнародник із Університету Санкт-Галлена
На нещодавній Мюнхенській конференції з безпеки "українське питання" опинилося в "другому ешелоні" проблем - головними темами все ж стали нова політика США за президента Трампа та міжнародний тероризм.
Тріумф Зеленського
Tor Bukkvoll
Звичайно, занадто рано говорити, чи буде вибір Володимира Зеленського президентом для України гарним. Якби Порошенко виграв, ми б очікували продовження частинних реформ, які ми бачили за останні п'ять років. Але Зеленський є абсолютно новим для української політичної сцени.