Чи витіснить канадська кукурудза українську?

26 Nov, 2012 | |

Три потужні канадські сільськогосподарські провінції – Альберта, Саскечевань та Манітоба – які є важливою частиною світового пшеничного поясу, почали активно нарощувати обсяги вирощування кукурудзи. Такі дії фермерів та Уряду Канади вже у перспективі 5-10 років можуть суттєво вплинути на ситуацію на світовому ринку зернових, де Україна вже знайшла своє місце. Так, у 2012 році кукурудзою було засіяно близько 121,400 гектарів полів цих трьох канадських провінцій, що стало рекордною цифрою за історію сільського господарства Канади. Очікується, що в наступному році ця цифра збільшиться щонайменше ще на 3%.

 

За оцінками експертів групи глобальної розвідки Geostrategy, збільшення виробництва кукурудзи в Канаді пов’язується із кількома важливими факторами, зокрема:

• поступовим глобальним потеплінням, внаслідок якого подовшився сприятливий період для дозрівання сільськогосподарських культур у цих трьох провінціях. Крім того, за оцінками канадських вчених, середньорічна температура у цій частині Канади підвищитися до 2050 року на 3 градуси, внаслідок чого Альберта, Саскечевань та Манітоба стануть ще більш потужними з сільськогосподарської точки зору;

• зростанням світових цін на кукурудзу, яке спостерігається протягом останніх років. Особливо сприятливим для зростання цін на кукурудзу став 2012 рік, оскільки внаслідок безпрецедентно сильної посухи в США обсяг врожаю кукурудзи знизився практично на 16% (США є світовим лідером по вирощуванню та експорту кукурудзи – див. нижче). Втрати врожаю внаслідок посухи призвели до того, що на Чиказький зерновій біржі тонна кукурудзи за фьючерними контрактами коштувала 303,7 дол. США за тонну. Для порівняння – у 2010 та 2011 роках ціни на кукурудзу коливалися у межах 240-260 дол. США за тонну.

• зростанням світового попиту на кукурудзу, яке протягом останній чотирьох років збільшилося майже втричі.
 

 

Ціни на сільськогосподарські землі в Канаді зростають

Нові можливості для ведення сільського господарства в Канаді, зокрема для вирощування великих обсягів кукурудзи, вже призвели до зростання ціни на землю у трьох вищезгаданих провінціях. Зокрема, у період з 2001 по середину 2012 року ціна на землю сільськогосподарського призначення в провінції Альберта зросла на 157%, у провінції Саскечевань – на 112% та в провінції Манітоба – на 115%, тобто у грошовому еквіваленті ціни в середньому зросли з 1.600 дол. США за акр землі до 3.400 дол. США за акр землі.

Одна з найбільших в Канаді інвестиційних сільськогосподарських компаній Assiniboia Capital стверджує, що практично щодня отримує запити від приватних інвесторів, пенсійних фондів та потужних фермерських господарств на придбання землі в цих трьох вищезгаданих провінціях. Також активізувалися потенційні інвестори з Китаю та Японії, які прагнуть отримати можливість вирощувати кукурудзу на канадських землях.

Для інформації: в таких провінціях як Онтаріо та Британська Колумбія не існує обмежень на придбання іноземцями земель сільськогосподарського призначення. Існують лише обмеження щодо кількості земель, які можуть бути продані в так звані «одні іноземні руки». Мова йде про ділянки землі від 10 до 40 акрів.

У той же час продаж землі сільськогосподарського призначення в Альберті, Саскечевані та Манітобі заборонений.

 

До речі, інвестиційний бум на канадську землю вже негативно позначився на ринок землі у двох американських штатах Монтана та Північна Дакота, які межують із канадськими провінціями Альберта, Манітоба та Саскічівань. Зокрема, потенційні інвестори почали більш обережно підходити до вкладання коштів у розвиток сільськогосподарських потужностей Монтани та Північної Дакоти, оскільки глобальне потепління може призвести до зменшення в цих штатах обсягів врожаїв зернових, у тому числі кукурудзи.

 

Світові гіганти заходять на канадський кукурудзяний ринок

На хвилі розвитку вищезгаданих тенденцій дві потужні транснаціональні корпорації, які працюють у сфері сільського господарства – Monsanto та DuPont – запропонували канадським фермерам нові сорти кукурудзи, які можуть показати високі результати у складних географічних умовах Альберти, Саскечеваня та Манітоби. Американська компанія Cargill також розпочала кампанію з будівництва на території трьох провінцій нових потужностей для зберігання кукурудзи.

Таким чином вже сьогодні експерти групи глобальної розвідки Geostrategy мають підстави говорити про закладення потужного фундаменту для розвитку виробництва кукурудзи в Канаді. Якщо інтерес з боку Уряду Канади до вирощування кукурудзи у трьох провінціях - Альберті, Манітобі та Саскічівані – не буде зменшуватися, вже за п’ять років Канада зможе скласти конкуренцію традиційним лідерам ринку з вирощування та експорту кукурудзи. Україна може опинитися в групі ризику.

 

Лідери світового ринку кукурудзи

Україна поки що не входить до першої п’ятірки світових лідерів по вирощуванню та експорту кукурудзи, хоча тенденції вказують на те, що Україна має високий потенціал у виробництві цього виду сільськогосподарської продукції.

 

Перше місце належить США, які вирощують близько 240 мільйонів тон кукурудзи на рік. Сполучені Штати також є найбільшими споживачами кукурудзи у світі. Зокрема мова йде про споживання близько 190 мільйонів тон на рік. При цьому обсяги експорту складають близько 50 мільйонів тон.

 
Друге місце займає Китай, який вирощує близько 116 мільйонів тон кукурудзи на рік, причому на задоволення власних потреб використовується близько 114 мільйонів тон. Експорт кукурудзи становить лише близько 4,5 мільйона тон, що практично втричі менше від обсягів експорту кукурудзи з України (див. нижче). Китай щороку імпортує кукурудзи в обсязі близько 6 мільйонів тон.

Третє місце належить Бразилії, яка виробляє близько 35 мільйонів тон кукурудзи. Практично уся кукурудза використовується для задоволення внутрішніх потреб, на експорт йде лише близько 400 тон.

Четверте місце займає Мексика, яка вирощує близько 17 мільйонів тон кукурудзи. Мексика, так само як і Бразилія, практично весь врожай кукурудзи використовує для задоволення власних потреб, а також змушена завозити додаткових 5 – 8 мільйонів тон на рік. Експорт становить лише близько 80 тон на рік.

П’яте місце займає Аргентина, яка вирощує близько 16 мільйонів тон кукурудзи на рік. При внутрішньому споживання близько 5,5 мільйонів тон на рік Аргентина експортує практично 10 мільйонів тон.
 

Перспективи української кукурудзи

Україна поступово нарощує обсяги експорту кукурудзи, і станом на 2012 рік увійшла до п’ятірки найбільших експортерів кукурудзи на світовий ринок.

 

Рейтинг  

Країни

Обсяги експорту  

# 1  

United States:

46,000 тисяч метричних тон 

# 2  

Argentina:

11,500 тисяч метричних тон 

# 3  

China:

8,500 тисяч метричних тон 

# 4  

Brazil:

5,500 тисяч метричних тон 

# 5  

Ukraine:

1,300 тисяч метричних тон 

# 6  

South Africa:

1,000 тисяч метричних тон 

# 7  

Hungary:

700 тисяч метричних тон 

# 8  

Canada:

300 тисяч метричних тон 

# 9  

Thailand:

100 тисяч метричних тон

# 10  

Romania:

50 тисяч метричних тон

 Якщо у 1991 році Україна експортувала на світовій ринки лише 150 тисяч тон кукурудзи, то в минулому 2011 році експорт кукурудзи з України становив 15 мільйонів тон, що стало рекордною цифрою з моменту здобуття Україною незалежності.

 

Очікується, що у 2012\2013 маркетинговому році експорт кукурудзи на світові ринки становитиме близько 13 мільйонів тон. Основні покупці цього виду сільськогосподарської продукції – Японія (у 2010/2011 маркетинговому році було експортовано 955 тисяч тон української кукурудзи), Південна Корея (за аналогічний період – 847 тон кукурудзи), Єгипет, країни Європейського Союзу (у першу чергу - Іспанія), Іран та Саудівська Аравія. Важливо відзначити, що на початку листопада поточного року було досягнуто принципової згоди на експорт української кукурудзи на китайський ринок. Зокрема, 9 листопада було підписано фіто санітарний протокол між Україною та Генеральною адміністрацією нагляду за якістю, інспекції та карантину рослин Китаю, який врегульовує головні умови експорту української кукурудзи на китайський ринок. Передбачається, що Україна зможе отримати квоту на експорт кукурудзи в Китай у розмірі 2 млн. тон на 2012\2013 маркетинговий рік.

 

Звичайно, збільшення обсягу виробництва кукурудзи в Канаді, навіть за найкращих кліматичних та інвестиційних умов, навряд чи негативно позначиться на ринках збуту, скажімо, американської, бразильської або аргентинської кукурудзи. Причина очевидна: це економічні сильні держави світу, які постійно нарощують власні потужності у сфері сільського господарства, багато вкладають власних коштів у його розвиток, а також створюють привабливі інвестиційні можливості для іноземних корпорацій.

 

В той же час такі держави як Україна та Румунія знаходяться у так званій «сфері ризику», оскільки внутрішньо економічні процеси в цих країнах йдуть повільно, сфера сільського господарства не розвивається належними темпами, а умов для залучення іноземних інвестицій практично ніхто не створює. Незрозуміла ситуація щодо купівлі-продажу української землі сільськогосподарського призначення створює додаткові перешкоди для активного розвитку сектору сільського господарства в Україні.

 

Такою непевною ситуацію будуть користуватися, у першу чергу, такі держави як Канада, які вже у ближчій перспективі можуть скласти конкуренцію Україні.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом є дуже важливими документом

Майкл ХЕНКОК (Michael Thomas Hancock)
Майкл ХЕНКОК (Michael Thomas Hancock), член Британського Парламенту, член Британської делегації у Парламентській Асамблеї Ради Європи

-Пане ХЕНКОК, якими, на Ваш погляд, є перспективи підписання у 2012 році Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом?

Франція готова до переговорів з Путіним

Жан-Марк Эро
Міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Эро

Франція готова до переговорів з В.Путіним, однак жодного політичного рішення за участю Б.Асада не буде. Наразі необхідним є відновлення переговорів для забезпечення політичного переходу на основі резолюції 2254 Ради Безпеки ООН.

Наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії

Max Boot
Max Boot, старший аналітик з питань міжнародної безпеки, Рада з міжнародних відносин, США

 Після того, як Росія в 2014 році розпочала військову агресію проти України, виникло стійке відчуття того, що за Україною наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії.