До кінця 2011 року влада у Білорусі зміниться

Подія

Протягом липня 2011 року представники Європейського Союзу та інших міжнародних організацій продовжили жорстко критикувати дії білоруської влади, зокрема у зв'язку з розгоном мирних демонстрацій 3 липня 2011 року під час святкування Дня незалежності Республіки Білорусь, а також стратою у липні ц.р. двох громадян Білорусі шляхом застосування смертної кари.

Аналіз ситуації

Політична криза в Республіці Білорусь та перспективи її можливого поглиблення викликають занепокоєння у більшості країн-членів Європейського Союзу. Зокрема, жорстко критикуються дії влади Білорусі, які продовжують носити насильницькі ознаки.
Загальні оцінки вказують на те, що Європейський Союз повязує відновлення діалогу з вищим політичним керівництвом Білорусі із гарантуванням права на вільні зібрання, мітинги та демонстрації, забезпечення належних умов для діяльності ЗМІ та звільнення усіх громадян Білорусі, затриманих під час проведення президентських виборів у грудні 2010 року.
При цьому в країнах Заходу існує розуміння того, що за нинішніх умов керівництво Білорусі не піде на виконання вищезазначених вимог. Це означає, що Євросоюз, висуваючи апріорі неможливі для реалізації вимоги, свідомо створює в Білорусі сприятливі передумови для подальших глибинних внутрішньополітичних трансформацій, покликаних повністю змінити склад нинішньої політичної еліти Республіки Білорусь. Формування так званих «чорних списків» Європейського Союзу із включенням прізвищ білоруських чиновників найвищого рангу повністю відповідає саме такій стратегічній лінії країн Заходу.
У цьому «білоруському контексті» інтереси Європейського Союзу, як не дивно, збігаються з інтересами ще одного важливого гравця регіону Східної Європи – Російської Федерації.

Фактор Китаю та Білорусь

Сьогодні існують доволі чіткі ознаки того, що вище політичне керівництво Росії більше не бажає мати справу з чинним Президентом Білорусі Олександром Лукашенко. Росії, вочевидь, потрібні нові лідери, здатні продовжити процес відбудови геополітичної моделі на пострадянському просторі -  інтеграційного обєднання у політичниій, економічній та військовій сферах, сформованого навколо Російської Федерації. Це допоможе Москві долати серйозні виклики та загрози, що вже у ближчій перспективі виходитимуть ззовні – у першу чергу, від Китаю.
Саме розуміння наявності комплексу потенційних загроз зі сторони Китаю змушують Російську Федерацію вже сьогодні вдаватися до переконання Киргизстану приєднатися до Митного Союзу. На нинішньому етапі стратеги з Пекіну активно використовують Киргизстан для додаткової економічної експансії на ринок Росії.  
Так, наприклад, встановлено, що обсяги експорту з Китаю до Киргизстану не відповідають офіційно заявленій Киргизстаном статистиці. За 2010 рік Киргизстан звітував про близько 800 млн. дол. експорту з Китаю. У той же час, китайська статистика вказує на близько 7 млрд. дол. США експорту її товарів до Киргизстнау, що майже в десять разів більше за кизгизські статистичні дані.    
Україні, на думку аналітичної групи «Geostrategy», саме з огляду на фактор Китаю, доцільно дуже обережно ставитись до будь-яких інтеграційних військово-політичних або економічних інтеграційних об’єднань під проводом Російської Федерації. Цілком ймовірно, що залучення Києва до інтеграційних процесів, ініційованих Москвою, викликатиме роздратування Пекіну, який вбачає в Україні серйозний струмуючий фактор для російської геополітичної та геоекономічної експансії.

Білоруська опозиція

Єдина проблема, однаково важлива для обох геополітичних гравців на білоруському напрямку – Європейського Союзу та США, з одного боку, та Російської Федерації – з іншої – це слабка білоруська опозиція, а також відсутність політичного лідера загальнобілоруського мастабу.
Така обставина наразі стримує і Брюсель, і Вашингтон і Москву від рішучих кроків на внутрішньому білоруському політичному полі. Проте, інсують ознаки того, що Москва вже восени 2011 року буде діяти більш рішуче, активно застосовуючи для впливу на внутрішню ситуацію у Білорусі три головних фактора – природний газ, нафту та доступ до російських кредитних ресурсів. Усі три ресурси ні ЄС, ні США на сьогодні забезпечити Білорусі не можуть.  

Висновки

Внутрішня ситуація у Білорусі продовжує загострюватися, що вже восени цього року може призвести до значних внутрішньополітичних потрясінь. Такий сценарій розвитку подій відповідає інтересам країн ЄС, США та Росії. Саме на білоруському полі перетнулися схожі за суттю інтереси цих світових (в особі США та Європейського Союзу) та регіональних (в особі Російської Федерації) центрів сили.
Росія, за сукупністю важелів впливу на внутрішні процеси у Білорусі, сьогодні перемагає, маючи більші шанси отримати лояльний до себе політичний режим.
Фактор потенційних загроз з боку Китаю змушує Російську Федерацію все активніше діяти на пострадянському просторі, залучаючи усе більшу кількість країн до своїх інтеграційних військово-політичних та економічних об’єднань.
 

12.08.2011

фото www.kremlin.ru