Комуністи Молдови зривають головування України в ОБСЄ

12 May, 2013 | |

Геополітична павутинаПодія: Поглиблення політичної кризи в Молдові, а також останні законодавчі ініціативи щодо надання Парламенту повноважень звільняти суддів Конституційного суду та вносити поправки до виборчого законодавства ще більше ускладнили подальшу інтеграцію країни до Європейського Союзу.

 

Група глобальної розвідки Geostrategy продовжує відслідковувати ситуацію у прикордонній з Україною державі, яка до останнього часу прагнула якомога швидше підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Однак, через несподівану внутрішню політичну дестабілізацію, схожу за своєю природою на українську, різко зупинилася у своєму просування в бік ЄС. Це лише підсилило відчуття того, що Москва, прагнучи утримати пострадянський простір під своїм політичним контролем, кинула проти Кишинева значні фінансові та людські ресурси, фактично зірвавши плани з підписання у листопаді 2013 року Угоди про асоціацію між Молдовою та Європейським Союзом.

Карта Молдови

 

Див. Угода про асоціацію з Молдовою підписана в 2013 році не буде.

 

Аналіз ситуації: 3 травня 2013 року парламент Молдови проголосував за надання самому собі повноважень звільняти суддів Конституційного суду та вносити поправки до виборчого законодавства. Європейські посадовці вважають, що такі зміни можуть негативно вплинути на прогрес у євроінтеграції Молдови. Низка офіційних чинників Євросоюзу та Генеральний секретар Ради Європи Торбьйорн ЯГЛАНД засудили останні ініціативи Парламенту Молдови.

На цьому фоні Москва утримується від будь-яких офіційних заяв з цього питання.

Що ж насправді хвилює два геополітичних центри сили – Москву та Брюссель – між якими опинилася Молдова?

 

За оцінками аналітиків групи глобальної розвідки Geostrategy, погіршення відносин із Радою Європи та ЄС однозначно грають на користь інтересам Росії, для якої протистояння прозахідній орієнтації уряду Молдови є ключовою політичною ціллю. Проєвропейські партії Молдови в останні місяці значно втратили підтримку, а існування політичних розколів поступово міняє зовнішньополітичний курс цієї держави із Західного на Східний.

 

Нагадаємо, що з початку березня 2013 року політичне життя Молдови перебуває у безладі, коли Прем’єр-міністр Влад ФІЛАТ залишив свою посаду після проголошення йому вотуму недовіри. Причиною став корупційний скандал, який викрив суперечності всередині Альянсу за Європейську Інтеграцію – коаліції трьох партій, що прийшла до влади після парламентських виборів у листопаді 2010 року. Лідери двох інших партій блоку – голова Демократичної партії та спікер парламенту Маріана ЛУПУ та голова Ліберальної Партії Міхай ГІМПУ також зазнали в останні тижні серйозних невдач. 25 квітня 2013 року Парламент Молдови проголосував за усунення Маріана ЛУПУ з посади Спікера Парламенту, а Влад ФІЛАТ заявив про те, що створення нової коаліції відбуватиметься без участі партії Міхая ГІМПУ.

 

Таким чином, схоже, що Альянс за Європейську Інтеграцію розпався, відповідно, проведення в Молдові чергових парламентських виборів є неминучим.

Опозиційна Комуністична партія, яка втратила владу у листопаді 2010 року, може виграти від посилення протиріч у провладному блоці. Маючи в Парламенті 42 місця із загальних 101, проросійські комуністи зіграли велику роль в усуненні прозахідних Влада ФІЛАТА та Міхея ЛУПУ з їх позицій, завівши політичну ситуацію в глухий кут.

 

 

Протистояння між Росією та Євросоюзом посилюється

Враховуючи стратегічне положення Молдови на кордоні між Росією та Європейським Союзом, політична криза в Кишиневі матиме вплив, який виходить далеко за межі маленької держави.

До останнього часу Брюссель розглядав Молдову як приклад успіху в реалізації Ініціативи «Східного Партнерства», в рамках якої відбувалось поглиблення зв’язків між ЄС та пострадянськими країнами через сприяння демократії та боротьбі з корупцією. Крім того, Кишинів показав значний прогрес у процесі підготовки до підписання Угоди про Асоціацію та створення зони вільної торгівлю з ЄС. Проте, внутрішні політичні протистояння в Молдові, у поєднанні із послабленням ролі та ваги судової гілки влади, віддаляє цю країну від Європи.

Стає все більш очевидним, що саме Росія може виграти найбільше від політичної кризи в Молдові.

Москва довгий час підтримувала Комуністичну Партію Молдови, однак втратила частину впливу над процесами в країні в 2010 році, коли до влади прийшов Альянс за Європейську Інтеграцію.

Кремль зберігає значний вплив в країні завдяки військовій присутності у Придністров’ї – території на Схід від Дністра, яка відділилась від Молдови після розпаду колишнього СРСР у 1991 році і яка довгий час була фактично сателітом Росії. Останні кілька років Москва активно боролася за збереження свого впливу на решту території країни, у той час як провладна коаліція в Кишиневі намагалась посилити економічні та безпекові зв’язки з країнами ЄС, особливо із Румунією.

Розкол Альянсу за Європейську Інтеграцію надав Росії можливість повернути собі політичний вплив в Молдові – через сприяння Комуністичній Партії та новим кулуарним домовленостям із частинами коаліції, яка розпалась.

 

 

Україна стає заручником політичної кризи в Молдові

Втрата Альянсом за Європейську Інтеграцію контролю над політичними процесами в Молдові вже створила певні політичні труднощі для Україні, які сьогодні намагається подолати Сергій ПІРОЖКОВ, який з 2007 року обіймає посаду Посла України в Республіці Молдова.
Андрій Дещиця 

На фото: представник діючого голови ОБСЄ з питань конфліктів Андрій Дещиця

 

Зокрема, мова йде про те, що один із найбільш важливих пріоритетів Головування України в ОБСЄ у 2013 році – врегулювання заморожених конфліктів, серед яких Придністровський є ключовим для України – зазнає поразки. Так, 19 лютого 2013 року до Львову на переговори з питань врегулювання Придністровського конфлікту у «форматі 5+2» не прибуло керівництво Молдови та Придністров’я, що фактично стало першою поразкою Українського головування в ОБСЄ. Адже, як очікувалося, на запрошення Міністра закордонних справ України Леоніда КОЖАРИ, діючого голови ОБСЄ, у Львові мала відбудеться зустріч Прем’єр-міністра Молдови Влада ФІЛАТА і лідера Придністров’я Євгена ШЕВЧУКА, яка б поклала початок розблокуванню діалогу між конфліктуючими сторонами.

Першим кроком на цьому шляху мало б стати вирішення питання свободи пересування, у першу чергу організації руху автотранспорту і відкриття мосту Гура – Бикулуй, організації цивільної авіації і залучення для цих цілей аеропорту в Тирасполі, а також вивезення радіоактивних елементів з окремих промислових об’єктів Придністров’я. Україна, за задумом, мала б використати можливості Головування в ОБСЄ, ставши у 2013 році ефективною площадкою для пошуку взаєморозуміння між Кишиневом та Тирасполем. Це могло б суттєво покращити позиції України на міжнародній арені, а також зняти «дипломатичну блокаду», в який вже більше року існує Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ.

 

Однак, розкол всередині демократичної коаліції Молдови, помножений на провокативні дії комуністів Молдови, зірвали плани Києва.

 

Аналітики групи глобальної розвідки Geostrategy припускають, що Москва, підтримуючи на словах Головування України в ОБСЄ, насправді робить усе можливе для того, щоб його зірвати. Заведення Росією значних фінансових ресурсів на рахунки молдовських комуністів, а також кулуарна робота по розколу демократичної коаліції, призвели до виникнення в Молдові глибокої політичної кризи, вихід з якої знайти буде складно. А це, у свою чергу, ставить під сумнів успіх в реалізації одного з пріоритетів українського Головування в ОБСЄ – врегулювання Придністровського конфлікту.

 

Наступний раунд переговорів у форматі «5+2» заплановано провести в Одесі 23 і 24 травня 2013 року. Переговорний формат «5+2» включає представників сторін, посередників і спостерігачів у переговірному процесі - Молдову, Придністров’я, ОБСЄ, Україну, Російську Федерацію, США і ЄС. Рівень учасників цієї зустрічі покаже, наскільки безнадійною або ж навпаки обнадійливою є реалізація одного з ключових пріоритетів українського Головування в ОБСЄ у 2013 році.

 

Висновки: внутрішній політичний розкол в Молдові, на думку аналітиків групи, скоріш за все не дозволять країні зайняти чітку проросійську чи проєвропейську позицію. Ближчим часом Брюссель та Москва навряд чи можуть подолати ці фактори. До того ж, останнє опитування показало рівну підтримку співпраці як з ЄС та Росією – 51 % молдован висловили підтримку приєднання до ЄС і 52 % підтримали приєднання до Митного Союзу.

 

Однак, коли респондентів попросили обрати лише один із союзів, 19 % обрали ЄС, 17 % - Митний союз, а більш, ніж 60 % не змогли обрати. Такий розподіл у громадській думці показує, що будь-який уряд зустріне перешкоди на шляху до інтеграції з будь-яким із міжнародних блоків.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Геополітичні аспекти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Єжи БУЗЕК (Jerzy Karol Buzek)
Єжи БУЗЕК (Jerzy Karol Buzek), депутат Європарламенту від Польщі, політична група «Європейська народна партія»

Ми добре розуміємо і усвідомлюємо всі геополітичні моменти, які беруть свій початок у минулому, в нашій історії. І ми повністю готові тісно співпрацювати з Україною на основі Угоди про асоціацію, включно із угодою про створення зони вільної торгівлі.

США з імпортера стали експортером газу

Френк Веррастро
Френк Веррастро, Центр стратегічних та міжнародних досліджень, Вашингтон

Френк Веррастро, Центр стратегічних та міжнародних досліджень, Вашингтон

Газпром вважає сланцевий газ фантомом

Лена Коларска-Бобінська
Лена Коларска-Бобінська, депутат Європарламенту, член групи від Європейської народної партії

Лена Коларска-Бобінська, євродепутат, член групи від Європейської народної партії, про причетність «Газпрому» до антисланцевої кампанії в Європі: