США відмовляється від розміщення системи протиракетної оборони в Європі

27 Jun, 2013 | |

Подія:

Сьогодні проглядаються ознаки того, що Сполучені Штати Америки повністю відмовляться від своїх планів із розміщення елементів системи протиракетної оборони в Центральній Європі. 15 березня 2013 року Міністр оборони США Чак ХЕЙГЕЛ заявив, що Сполучені Штати будуть скасовувати четвертий етап свого європейського плану поетапного адаптивного підходу ПРО і одночасно "реструктуризувати" програму Standard Missile-3 Block IIB , яка стосується високорозвинених перехоплювачів для захисту від міжконтинентальних балістичних ракет. Аналітики групи глобальної розвідки Geostrategy вважають, що по суті Міністр оборони США публічно визнав те, що розробка перехоплювача – головна складова четвертої фази розгортання елементів системи ПРО в Європі – буде скасована. Це означає, що Вашингтон кардинально міняє свої плани щодо розміщення в Європі системи протиракетної оборони.

Система ПРО

Аналіз ситуації:

Є кілька можливих причин для такого несподіваного кроку: в першу чергу, США сподіваються на так зване «системне потепління» у доволі напружених відносинах із Росією, яка традиційно виступає різко проти всього плану протиракетної оборони. І навіть низка шпигунських скандалів, які переслідують дві країни протягом останніх місяців, остаточно не вбивають надії Вашингтона та Москви та таке потепління.

Див. Шпигунський скандал між США та Росією. Можливі наслідки для України

 

Сьогодні цілком очевидним фактом є те, що США потребує активізації співпраці з Росією із широкого кола питань, переговори з яких зайшли в політичний глухий кут. Мова йде, у першу чергу, про пошуки шляхів ефективного стримування Північної Кореї у розробці ядерної зброї, про співпрацю двох країн у вирішенні довго триваючої сирійської кризи, про співпрацю двох країн в Афганістані, а також про питання стабілізації відносин з Іраном, особливо після перемоги на останніх президентських виборах в цій країні Хасана РОУХАНІ.
Отже, мотиви США у відновленні духу конструктивного партнерства у відносинах з Росією очевидні.

 

Від чого доведеться відмовлятися?

А зрештою, від чого ж доведеться відмовлятися США у контексті згортання планів по розміщенню елементів системи протиракетної оборони на території Європи?

Європейський план поетапного адаптивного підходу Вашингтона передбачав розгортання ракет-перехоплювачів малого та середнього радіусів дії на перших трьох етапах, а також ракет-перехоплювачів великого радіусу дії в четвертій фазі.
Перший етап, в якому мали брати участь радіолокаційні станції в Туреччині і корабельні системи ПРО в Середземному морі, вже реалізований.

На другому і третьому етапах планувалося розгортання в Румунії до 2015 року і Польщі в 2018 році перехоплювачів, здатних забезпечити ліквідацію балістичних ракет малого та середнього радіусу дії. І вже на четвертому етапі мали бути розміщені в Румунії і Польщі близько 2022 року ракети великого радіусу дії SM-3 Block IIB.
У порівнянні зі своїми попередниками Standard Missile-3 line, ракети великого радіусу дії SM-3 Block IIB мають поліпшений пошук можливостей і більш потужний підсилювач, що дозволяє їм досягати швидкості в 5,5 кілометра в секунду. У координації із розширеними космічними сенсорами, перехоплювачі забезпечують безпрецедентний захист від міжконтинентальних балістичних ракет. Саме тому можливе розміщення SM-3 Block IIB на території Румунії та Польщі серйозно непокоїло Росію, яка розглядає перехоплювачі в якості реальної загрози для свого стратегічного ракетно-ядерного арсеналу.

 

Інші причини скасування планів по розгортанню ПРО

Офіційні особи Міністерства оборони США стверджують, що скасування заключного етапу плану реалізації протиракетної оборони не мало нічого спільного із «російським фактором», а було пов’язане лише із технологічними та бюджетними чинниками.

 

Дійсно, американська система ПРО в Європі вже давно розглядається як амбітна і дорога. У 2011 році Міністр оборони США заявив на про те, що місія SM-3 Block IIB потребує «титанічних зусиль, що вона не є реально досяжною, навіть за найоптимістичнішого набору розгортання, можливостей і ракетних технологій». Аналітики групи Geostrategy розуміють, що в епоху скорочення оборонного бюджету, фінансування ризикованих програм все важче обґрунтовувати. І хоча в 2013 році бюджет Пентагону складає близько 633 млрд. дол. США, велика кількість коштів витрачається на виведення американського контингенту з Афганістану, завершення проектів щодо створення нових видів озброєнь, а також підвищення на 1,7% заробітної плати для військовослужбовців.

 

Однак у Вашингтоні, попри об’єктивну необхідність згортання масштабних планів по розміщенню елементів ПРО в Європі, розуміють також і певні політичні ризики від такого рішення. А ці ризики полягають у тому, що союзники США по НАТО сприймають такі плани як певну зраду. Саме з метою заспокоєння європейських союзників США Чак ХЕЙГЕЛ заявив про те, що прихильність Сполучених Штатів справі захисту Європи залишається непорушною, a інші офіційні особи США не забули підкреслити, що перші три етапи Європейського поетапного адаптивного підходу залишаються в силі.

Важливо відзначити, що перші три етапи генерального плану включають подальше розгортання сил США в Польщі та Румунії, пом'якшивши таким чином ключові проблеми серед країн Центральної та Східної Європи з приводу можливого зближення між Вашингтоном і Москвою.

 

Які ризики чекають попереду?

Тим не менше, якщо зміни в протиракетній обороні відкрили певний шлях для поліпшення американо-російських відносин, ситуація все ще залишається нестабільною. Початкова російська реакція на заяви США була менш оптимістична. Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій РЯБКОВ, наприклад, сказав про те, що крок США не можна розглядати як поступка Росії, оскільки плани по розгортанню Сполученими Штатами систем протиракетної оборони біля російських кордонів не скасовані, а просто модифіковані.

У цьому зв’язку існує передчуття того, що Сполучені Штати можуть прийняти рішення зосередитися на іншій міжконтинентальній балістичній системі ПРО, яка, які і раніше, буде викликати в росіян відверте роздратування.

15 березня 2013 року Міністр оборони США Чак ХЕЙГЛ оголосив про плани розгорнути 14 додаткових перехоплювачів наземного базування в Форт-Грілі на Алясці. Таким чином Вашингтон змінює акценти, але не припиняє діяльності, яка спрямована на захист своєї власної території та території своїх союзників від потенційних загроз ззовні.

 

Фактор України

Україна із самого початку не була залучена до переговорів із США щодо можливої участі у розробці системи протиракетної оборони. Навіть при тому, що цей процес розпочався тоді, коли Президентом України був Віктор ЮЩЕНКО, який намагався будувати відносини стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами. Причин цього кілька, і в першу чергу – небажання різкого напруження відносин з Росією, а також поразка в отриманні с Плану дій щодо членства з НАТО, який охолодив прагнення Києва увійти до системи колективної безпеки на базі Північноатлантичного Альянсу.

Нинішня українська влада у 2010 році також робила спробу провести торги зі США на предмет можливого залучення українських радіолокаційних станцій до роботи системи протиракетної оборони США. Такі спроби не викликали інтерес у Вашингтона.

Більше того, прагнучи встановити дружні відносини по лінії Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ – Президент США Барак ОБАМА, українська сторона в тому ж 2010 році пішла на безпрецедентний крок – вивезти високо збагачувальний уран з українських науково-дослідницьких установ до Росії. Але зрештою і відмова від володіння високо збагачувальним ураном, яка, за розрахунками Києва, мала б принести для керівництва України значні політичні дивіденди, так само не спрацювала. Сполучені Штати не змогли і не захотіли закрити очі на арешт колишнього Прем’єр-міністра України Юлії ТИМОШЕНКО, зайвий раз довівши прописну істину: відкупитися від Вашингтона ураном-грошима-активами практично неможливо.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Франція готова до переговорів з Путіним

Жан-Марк Эро
Жан-Марк Эро
Міністр закордонних справ Франції

Франція готова до переговорів з В.Путіним, однак жодного політичного рішення за участю Б.Асада не буде. Наразі необхідним є відновлення переговорів для забезпечення політичного переходу на основі резолюції 2254 Ради Безпеки ООН.

Газпром не проводить в Європі антисланцеві кампанії

Карл ШЛІТЕР
Карл ШЛІТЕР, депутат Європейського парламенту від Швеції

Карл ШЛІТЕР (Carl Schlyter), депутат Європейського Парламенту від Швеції, Група «Зелені» \ Європейський вільний альянс», автор Резолюції Європейського Парламенту щодо екологічних наслідків видобутку сланцевого газу.  

Іран на милість Путіна, безпрецедентний, але крихкий союз

Alireza Nader
Аліреза Надер (Alireza Nader), старший аналітик корпорації RAND

Росія і Іран налагодили безпрецедентний, але крихкий союз на Близькому Сході. Російсько-Іранське співробітництво є ключовим для забезпечення виживання режиму президента Башара Асада в Сирії і знищенням повстанців зі східної частини Алеппо. Російські бомбардувальники використовували іранські війсь