Центральна Європа рятує європерспективу України

The mass-media covered the elections to the European Parliament putting the particular stress on the so-called new political trend reflects the increasing of Euro skepticism among the EU member-states. But the situation on the ground is slightly different: the Central Europe is saving the Euro perspectives for Ukraine.

Подія

Після проведення 25 травня 2014 року виборів до Європейського парламенту, до складу якого увійшла значна кількість депутатів-євроскептиків, котрі критично ставляться до ідеї успішного майбутнього об’єднаної Європи, деякі експерти висловлювали побоювання, що цей факт може ускладнити європейські перспективи України, Молдови та Грузії. Чи насправді такими відверто негативними є наслідки виборів до Європарламенту в контексті реалізації європейських перспектив України? І які комбінації розіграє Росія за нового розкладу сил у законодавчому органі ЄС? У цьому розбиралися аналітики групи глобальної розвідки Geostrategy.

Аналіз ситуації

Хоча явка громадян на виборах до Європарламенту в країнах Центрально-Східної Європи була невисокою, проте їхні політичні симпатії, які відбилися під час голосування, був якісно іншими, ніж у Старій Європі. Так, більшість виборців у нових країнах-членах ЄС надали більшу підтримку «проєвропейським» партіям, що викликало неприховану радість у Брюсселі.

Особливо це виглядало обнадійливим на тлі голосування в Британії (там переможці на виборах у ЄП відкрито говорять про вихід Британії зі складу Євросоюзу) або у Франції (там майже 25% отримали представники націоналістичних сил, котрі в усіх негараздах звинувачують нелегальних іммігрантів та ліберальну політику ЄС щодо них).

Щодо Центрально-Східної Європи, то тут умовними лідерами євро оптимізму виявилися дві країни – Угорщина та Польща. Так, у Польщі голосування за «про європейські» сили стало прологом до майбутніх національних виборів. Зокрема, зміцнила свої позиції партія «Громадянська платформа», очолювана прем’єр-міністром Дональдом ТУСКОМ (32% голосів виборців, або 19 місць у Європарламенті). Майже стільки ж отримала партія Ярослава КАЧИНСЬКОГО «Право і справедливість». Також стало очевидним те, що правляча в Угорщині партія «Фідес» (лідер партії – Віктор ОРБАН, нинішній прем’єр-міністр Угорщини), яка у квітні 2014 року перемогла на національних виборах, ймовірно, утримуватиме лідируючі позиції протягом наступних п’яти років. «Фідес» є партнером Європейської народної партії, яка традиційно виступає лобістом України. Роз’єднаність угорської опозиції, яка була продемонстрована під час виборів до Європарламенту, підтверджує дане припущення.

Єдине, чого шкода – так це те, що у новому складі Європейського Парламенті ми не побачимо відомих українських лобістів з Польщі, які доклали багато зусиль для того, щоб Україна залишалася на Європейському шляху. Мова йде, перш за все, про Павла КОВАЛЯ, відомого своєю активною проукраїнською позицією.
Мізерні 5%, отримані євро скептиками у країнах Центральної Європи під час виборів до Європейського Парламенту, вказують на те, що одинадцять нових членів ЄС поступово стають справжнім локомотивом процесу подальшого розширення Європейського Союзу далі на Балкани та в регіон Східної Європи.

Таким чином, на думку аналітиків групи Geostrategy, Вишеградська група (до її складу входять Чехія, Угорщина, Польща та Словаччина) поступово набуває статус важливого політичного гравця у межах Європейського Союзу.

Така євро оптимістична позиція країн Центральної та Східної Європи може мати кілька пояснень.

По-перше, очевидно, що груба анексія Російською Федерацією частини суверенної України серйозно схвилювала країни регіону, у першу чергу Румунію та Польщу. В якійсь момент стало зрозуміло, що розмови про нібито «не час поглиблення співпраці» з такими країнами як Україна, не відповідають тим подіям, які відбуваються у безпосередній близькості до їхніх кордонів. Отже, на часі стала риторика про те, що безпечною Європа може бути лише об’єднаною, тобто такою, що включає у себе щонайменше Україну, Молдову та, можливо у перспективі, ще й Білорусь.

По-друге, хто б що не говорив, а членство країн Центрально-Східної Європи сприяло зростанню рівня життя середньостатистичного громадянина, а також відкрило можливості для вільного розвитку ділової активності. У разі, якщо український ринок буде адаптовано до стандартів Євросоюзу, це відкриє додаткові можливості для середніх інвесторів з Польщі, Румунії, Чехії або Угорщини, яким цікава Україна.

Цікаво, що політичні еліти в більшості Центральноєвропейських країн із більшим ентузіазмом довіряють Європейським інституціям, чого не можна сказати про довіру до власних національних інституцій. Наприклад, у Польщі підтримка інституцій ЄС підтримують близько 80% поляків.

Загалом за результатами виборів до Європейського Парламенту «про європейські» партії набрали 43,1% голосів виборців. До речі, це відбулося вперше, коли їх результат не знизився у порівнянні із попередніми виборами до Європарламенту. Хоча й зростання також є незначним – 0,1%. Таким чином правий виявився люксембурзький політик Юнкер, якого вважають одним із головних кандидатів на посаду Президента Європейської Комісії, який сказав буквально наступне: «Праворадикали, попри те, що кажуть у засобах масової інформації, не перемогли на цих виборах. Ми матимемо чітку про європейську більшість». До речі, за інформацією джерел групи глобальної розвідки Geostrategy, кандидатуру Юнкера активно лобіює канцлер Німеччини Ангела МЕРКЕЛЬ.

Однак, незважаючи на такий оптимізм, радикальних членів Європарламенту, які будуть при будь-якій нагоді створювати скандали та нівелювати ідеї об’єднаної Європи, також додасться. Їх буде близько 50. До речі, цією групою вже зацікавилася російська агентура в Європі, яка буде намагатиметься схилити їх на бік Росії, показати, що Європарламент – це «цирк», там все більше фріків та людей, відірваний від реальності. Одним словом, усе відбуватиметься у класичному жанрі сучасної інформаційної війни.

Ризики євроентузіазму

Як було відзначено, активна про-європейська позиція країн Центральної Європи, які наполегливо продовжують лобіювати інтереси України в Брюсселі, не залишилася непоміченою в Москві. Група Geostrategy вже попереджала про те, що представники російських спецслужб, які працюють в країнах-членах Євросоюзу, готуються до провокацій щодо тих європейських політиків та членів Європейського Парламенту, які активно підтримують України в конфлікті із Росією.

ДИВ. Росія розпочинає спецоперацію проти європейських політиків

На жаль, першою мішенню стала Польща – країна, яка є найбільшим європейським адвокатом Києва. Кілька гучних скандалів, пов’язаних із оприлюдненням наприкінці червня телефонних розмов польських чиновників вищого рангу, включно з міністром закордонних справ цієї країни Радиславом СІКОРСЬКИМ – тому підтвердження. У цих розмовах, зокрема, було скомпрометовано представників США, які так само активно виступають на боці України.

Очевидно, мова йде про здійснення спланованої комплексної спеціальної операції, кінцева мета якої – відсторонення від прийняття рішень тих європейських політиків, які були помічені в активній підтримці України під час ескалації російсько-українського конфлікту.

Аналітики групи Geostrategy вважають, що ближчим часом подібні скандали можуть також розгорітися в таких країнах-членах Європейського Союзу:

• Литва – президент країни порівняла російського президента Володимира Путіна з Адольфом Гітлером;
• Латвія – надає активну політичну підтримку України, виступає за жорсткі санкції проти керівництва Росії;
• Естонія – проводить активну антиросійську політику в себе вдома, підтримуючи інші країни, які мають сході підходи до розвитку відносин із Москвою;
• Швеція – міністр закордонних справ країни Карл БІЛЬДТ виступає активним критиком режиму Путіна.

Натомість, варто очікувати симетричних відповідей з боку американської розвідки, яка завжди наносить удар у відповідь. Питання лише – коли і за яких обставин.