• 30 квітня – 4 травня – Віце-прем’єр-міністр Китаю Лі КЕЙЯНГ продовжить своє турне до Росії, Угорщини та Бельгії, а також проведе зустрічі з керівництвом Європейського Союзу в Брюсселі.
• 6 травня – відбудуться парламентські вибори в Греції.
• 30 квітня – 5 травня – Голова політичної ради Демократичної партії Японії здійснить робочий візит до Росії.
• 5 травня – Державний секретар США Хіларі КЛІНТОН відвідає з робочим візитом Бангладеш та Індію.
• 3 – 4 травня – буде проведено четвертий раунд діалогу зі стратегічних та економічних питань США – Китай.

• 23 квітня – Прем’єр-міністр Угорщини Віктор ОРБАН проведе зустріч з Президентом Європейської Комісії Хосе Мануелем БАРРОЗУ.
• 24 квітня – Міністри закордонних справ країн-членів Європейського Союзу зустрінуться у Люксембурзі з метою обговорення питання щодо позбавлення Аргентини права власності на нафтову компанія YP, а також введення санкцій щодо Уряду М’янми.
• 23-27 квітня – Прем’єр-міністр Китаю Вен ДЖЕБАО продовжить європейське турне, відвідавши Ісландію, Швецію та Польщу.
• 25 квітня – Міжнародний валютний фонд розпочне двотижневий огляд проекту Угоди з Румунією щодо надання позики.

Ближчим часом Японія надасть Міжнародному валютному фонду позику в 60 мільярдів дол. США, які будуть спрямовані на допомогу Європейському Союзу в подоланні негативних наслідків світової фінансово-економічної кризи та уникнення дефолтних явищ в Єврозоні.
 

Міністр фінансів Японії Джун АЗУМІ підтвердив те, що ця позика для ЄС є найбільшою в історії існування МВФ, яка була отримана від країни, яке не членом Європейського Союзу.
 

За оцінкою групи Geostrategy, вищевказана ініціатива японського уряду сприятиме тому, що інші країни врахують приклад Токіо і так само нададуть МВФ фінансові ресурси для порятунку Єврозони від дефолтних процесів.
 

Китай, Південна Корея та Японія проводять активні консультації на предмет підписання тристоронньої угоди про поглиблення співпраці в інвестиційній сфері, у тому числі покращення взаємного інвестиційного клімату, а також захисту інвестицій. Ця угода покликана суттєво активізувати ділові зв’язки між трьома найбільш динамічними економіками світу.
Крім того, укладення тристоронньої китайсько-японсько-південнокорейської угоди посилить інтеграційні процеси в регіоні, а також дозволить США реалізувати нову концептуальну зміну власного зовнішньополітичного курсу, суть якої – бути максимально залученими до справ Азійсько-Тихоокеанського регіону.