Росія, Іран: Вашингтон стурбований поставками комплексів С-300 Ірану
США стурбовані можливим продажем Ірану зенітних ракетних комплексів С-300 після того, як президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволив подібний продаж.
Стурбованість США висловив у телефонній розмові з главою російського МЗС Сергієм Лавровим його американський колега Джон Керрі.
2 квітня підписали рамкову угоду щодо іранської ядерної програми.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, коментуючи указ пана Путіна, заявив, що, враховуючи прогрес, досягнутий на переговорах Тегерана і "шістки" в Лозанні, "необхідність у такого роду ембарго, причому в окремому, добровільному російському ембарго, повністю відпала".
Прес-секретар Білого дому Джош Ернест не повідомив подробиць телефонної розмови між паном Лавровим і паном Керрі, проте заявив, що "єдність і співпраця" з такими країнами, як Росія, є ключовою умовою для досягнення домовленостей з Іраном.
Побоювання Ізраїлю
Санкції, запроваджені Радбезом ООН щодо Ірану, наразі не скасовані, але 2 квітня в Швейцарії була підписана попередня угод щодо іранської ядерної програми.
Угода передбачає скорочення масштабів ядерної програми Ірану в обмін на поступове зняття міжнародних санкцій.
Остаточний варіант угоди мають підготувати до 30 червня.
Тим часом в Ізраїлі вважають, що договір в його нинішньому вигляді є прямою загрозою безпеці єврейської держави.
Натомість Сергій Лавров каже, що постачання С-300 не загрожує безпеці Ізраїлю.
"Зенітно-ракетний комплекс С-300 має виключно оборонний характер, він не пристосований для мети нападу і не поставить під загрозу безпеку будь-якої держави регіону, включаючи, звичайно, Ізраїль", - сказав Лавров.
При цьому, як пояснив експерт Центру аналізу стратегій і технологій Костянтин Макієнко, підписання цього указу Путіним не означає, що відразу підпишуть якийсь контракт.
У 2007 році Росія підписала контракт на постачання Ірану п'яти дивізіонів С-300 ПМУ-1 на суму близько 800 млн доларів.
Після запроваджених в 2010 році санкцій ООН проти Тегерана російсько-іранський контракт призупинили указом тодішнього російського президента Дмитра Медведєва.
В Ірані та Росії багато хто виступав проти відмови від виконання контракту, стверджуючи, що зенітні комплекси є зброєю оборонного характеру, і її постачання заборони ООН не порушує.
Україна повинна швидше здійснювати реформи
Ольга ОЛІКЕР (Olga Oliker), старший аналітик Центру стратегічних та міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies)
Віце-президент США Джо Байден під час свого останнього візиту в Україну оголосив про наміри США виділити Україні додатково 120 млн. дол. допомоги на проведення економічних реформ та боротьбу із корупцією.
Місія Кокса-Квасьнєвського повинна діяти до саміту «Східного партнерства»
Крістіан ВІГЕНІН, (Крістіан Іванов Вігенін), Депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства»
Крістіан ВІГЕНІН, депутат Європарламенту (група «Прогресивний альянс соціалістів і демократів), голова Парламентського асамблеї «Східного партнерства» про діяльність місії Кокс-Квасьнєвський:
Імпічмент чи енергетична незалежність України
Річард Л. Морнінгстар
Незважаючи на корупційні проблеми, які історично хвилювали цю націю, потрібно пам’ятати, що незалежно від результатів цього розслідування Україна не створила проблеми.