Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган не приїде до Москви на урочисті заходи, присвячені 70-річчю перемоги у Великій вітчизняній війні.
Він став останнім з низки державних лідерів, які відмовилися їхати до російської столиці на парад 9 травня.

Минулого тижня стало відомо, що лідер КНДР Кім Чен Ин, усупереч очікуванням, не приїде до Москви з Пхеньяна.

Як повідомили російським інформагентствам у турецькому посольстві, Туреччину на параді 9 травня представлятиме посол у Москві.
Раніше президент Туреччини не виключав можливості взяти участь у заходах до 70-річчя перемоги в російській столиці.

 "Ми ні за яких обставин з Україною воювати не будемо. Україна нам не ворог! Я навіть теоретично не допускаю такого", - заявив Анатолій Антонов в інтерв'ю виданню "Комсомольська правда".

"Я вважаю, що розуму вистачить і у Києва, щоб не провокувати нас", - додав заступник міністра.

Він висловив переконання, що Німеччина та Франція вплинуть на те, аби "Київ не поновив бойових дій" на сході країни.

"Росія в цьому Європі буде допомагати", - сказав пан Антонов.
Україна та західні країни звинувачують Росію в причетності до конфлікту на Донбасі та в підтримці бойовиків.
Москва ці звинувачення спростовує.

 Державний концерн "Укроборонпром" відмовився від 30 тисяч найменувань комплектуючих, які виготовляли у Росії - про це заявив перший заступник гендиректора компанії Сергій Пінькас.

За його словами, 35% тієї продукції вже виготовляють в Україні.
"Наше завдання - заміна імпорту з Росії шляхом налагодження самостійного вироблення деталей", - сказав він.

До складу "Укроборонпрому" входять понад 100 підприємств оборонно-промислової галузі, на яких працюють приблизно 60 тисяч людей.

Російські спецслужби оголосили, що під час спецоперації у селищі Герей-Авлакі в Дагестані вбито лідера угруповання "Імарат Кавказ" Аліасхаба Кебекова.

Раніше про вбивство Кебекова повідомляли прихильники збройного підпілля Північного Кавказу.

У березні 2014 Кебеков оголосив себе наступником лідера чеченського спротиву Доку Умарова, про загибель якого повідомили на початку 2014 року, та очолив угруповання "Імарат Кавказ".
З 2012 року він перебував у федеральному і міжнародному розшуку за звинуваченням в організації або участі в незаконному збройному формуванні.

 Міністр оборони Литви Юозас Олекас закликав країни Євросоюзу сприймати Росію як країну-агресора по відношенню до України.

"Я дуже добре розумію, що Україна зараз б'ється не тільки за свою свободу і незалежність, ваша країна бореться за головні принципи, які є елементом сучасної Європи", - заявив міністр.

За словами пана Олекаса, Росія кинула виклик міжнародному порядку.
У січні Верховна Рада схвалила заяву про визнання Росії державою-агресором.

Депутати тоді закликали парламенти країн світу і міжнародні організації також визнати Російську Федерацію державою-агресором і посилити тиск на неї.

 США стурбовані можливим продажем Ірану зенітних ракетних комплексів С-300 після того, як президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволив подібний продаж.
Стурбованість США висловив у телефонній розмові з главою російського МЗС Сергієм Лавровим його американський колега Джон Керрі.
2 квітня підписали рамкову угоду щодо іранської ядерної програми.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, коментуючи указ пана Путіна, заявив, що, враховуючи прогрес, досягнутий на переговорах Тегерана і "шістки" в Лозанні, "необхідність у такого роду ембарго, причому в окремому, добровільному російському ембарго, повністю відпала".

У Росії 1 квітня починається весняний призов до Збройних сил РФ, який стосуватиметься і анексованого Криму та міста Севастополь.

Російське Міноборони планує цього року призвати понад 150 тисяч новобранців, в тому числі близько 500 кримчан, які проходитимуть службу на півострові.

За планами військових, дві третини призваних у Севастополі вирушать служити до частин Чорноморського флоту РФ.

"Решта будуть служити в частинах центрального підпорядкування Південного військового округу, але теж в адміністративних межах Севастополя", - заявив військовий комісар Севастополя Валерій Вишняков.

 Головна військова прокуратура Польщі висунула звинувачення двом диспетчерам аеропорту Смоленська в справі про катастрофу літака Ту-154 у квітні 2010 року.

Літак розбився під час заходу на посадку на аеродромі "Північний".
Усі 96 людей, які були на борту літака, в тому числі президент Польщі Лех Качинський, загинули.

"Пред'явлені звинувачення двом російським диспетчерам в ненавмисному доведенні до авіаційної пригоди. Ми маємо намір заслухати їх як підозрюваних", - заявив офіційний представник головної військової прокуратури Польщі.

Експерти Міждержавного авіаційного комітету (МАК), які проводили розслідування, поклали відповідальність за трагедію на польський екіпаж.

The uncontrolled aggressive behaviour of the Moscow leader Vladimir Putin towards its neighbouring countries, particularly regarding Ukraine, provoked the global players to start thinking about the demontage of the current Russian political regime. It seems that those changes might be triggered by the two countries located in the Central Asia – Kazakhstan and Uzbekistan.

Більше 20 кораблів Балтійського флоту почали раптові навчання з виходу в море для відпрацювання артилерійської стрільби, протичовнової і протиповітряної оборони.

"У морі кораблі Балтійського флоту об'єдналися в декілька тактичних угруповань і перебувають у готовності виконати завдання за призначенням - протичовнової і протиповітряної оборони, протимінного забезпечення, а також провести контрольні ракетно-артилерійські стрільби по різним типам мішеней, що імітують морські і повітряні цілі", - повідомляє прес-служба Західного військового округу по Балтійському флоту.