31 жовтня 2020 року міністерство закордонних справ Росії дало відповідь на звернення прем’єр-міністра Вірменії, який попросив розпочати консультації для визначення обсягів допомоги, які може надати Росія для забезпечення безпеки Вірменії. Відповідь стала холодним душем для офіційного Єревана: російська сторона не допоможе Вірменії у вирішення конфлікту навколо Нагорного Карабаху. Що це означає для України?

Російські літаки відновили атаки в зоні деескалації на півночі Сирії вперше після того, як у березні було домовлено про припинення вогню з Туреччиною, повідомила Syrian Observatory for Human Rights в четвер.

"Російські реактивні літаки здійснили новий раунд (чотири нальоти) авіаударів по "зоні деескалації" в перші години ранку в середу, орієнтуючись на місця в районі між Аль-Каркуром і районом електростанції в Саль-Аль-Габі на північ- західній Хамі", - сказано в повідомленні.

Поки не повідомлялося про жертви.

Лівійська національна армія (ЛНА), яку підтримує російська ПВК Вагнера, почала в четвер похід на Тріполі, раніше оголосивши про перекидання сил в західний регіон, на який поширюється влада визнаного світовою спільнотою Уряду національної згоди  прем'єра Фаїза Сараджа.

The recent public statements of the world leaders regarding possible using of the nuclear weapons of mass destruction have very worrying and unprecedented rhetoric. It also steadily leads today’s world to global conflict with rather unpredictable consequences. What should we know about those developments?

Амбіції Володимира Путіна щодо відновлення Російської імперії зробили ще один крок вперед сьогодні, коли російські сепаратисти в Донецькій області України проголосили незалежну державу і прийняли назву з часів царської епохи "Малоросія". Остаточна відповідальність за це останнє грубе порушення суверенітету України лежить на Росії  Володимира Путіна, керівництво якої фінансує та озброює сепаратистів.

За три роки з моменту початку кризи в Україні загинуло більш ніж 10000 людей і це продовжує виснажувати ресурси всіх країн.  В результаті всі програють і в цьому конфлікті кожен великий актор грає гірше, ніж це було раніше і вирішення видається невловимим  як ніколи. Це не повинно бути так. Всеохоплюючий діалог з питань регіональної ситуації може бути першим кроком на шляху до розрядки конфлікту.

Росія ще відчує резонанс від рішення Суду ЄС, який фактично визнав, що РФ, як держава, причетна до збройного конфлікту на Сході України. Після цього рішення інші російські компанії із санкційного списку тричі подумають перед тим, як подавати аналогічні позови. Або ж взагалі відмовляться від подібних намірів. Тобто можна вважати, що для Росії шлях боротьби із санкціями судовими методами виявився повністю бесперспективним. А отже їй доведеться негайно шукати інші шляхи послаблення санкцій.

Мінський процес: основні результати останнього засідання

За підсумками засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську 21 грудня 2016 року, Спеціальний представник Діючого голови ОБСЄ Мартін Сайдік зробив таку заяву від імені Тристоронньої контактної групи:

До останнього моменту ніхто із Нормандської четвірки не сподівався побачити російського президента Путіна у Берліні. Причина такого скептичного ставлення у тому, що сам Путін у вересні цього року особисто гучно гримнув дверима перед обличчям України, Німеччини і Франції і заявив, що він не бачить сенсу у продовження діалогу в Нормандському форматі. Причиною такого демаршу стала так звана «Кримська провокація», коли спецслужби Росії захопили в Криму групу українських диверсантів, які нібито планували якісь теракти в окупованому Криму.
Що змінилося за два місяці? Аналітики групи Geostrategy вважають, що багато чого.

Після того, як Росія в 2014 році розпочала військову агресію проти України, виникло стійке відчуття того, що за Україною наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії. Такі перестороги здавались доволі обґрунтованими, оскільки російський президент Володимир Путін неодноразово говорив про готовність захисту росіян, які живуть в сусідніх державах. Наприклад, кількість російськомовного населення у Латвії складає 550 тисяч осіб, або близько 28% від загальної кількості населення, в Естонії – 320 тисяч, або 25%, у Литві – 175 тисяч, або 6%.