Поразка «Набукко» спонукає Вашингтон до нових дій в регіоні Каспійського моря

15 Aug, 2013 | |

Сенат Сполучених Штатів Америки серйозно зайнявся питання будівництва нових шляхів постачання енергетичних ресурсів з регіону Каспійського моря до ринку Європейського Союзу.

За інформацією джерел групи глобальної розвідки Geostrategy, на початку вересня 2013 року американські законодавці будуть ставити перед Адміністрацією Президента США Барака ОБАМИ низку практичних питань, покликаних активізувати процес постачання енергоносіїв з регіону Каспійського моря на ринок Європи. Зокрема, очікується, що американський Конгрес здійснить до кінця поточного року наступне:

• звернеться до Державного департаменту Сполучених Штатів з пропозицією відновити посаду Спеціального Уповноваженого з питань Євразійської енергетичної безпеки (the US Envoy for Eurasian Energy Security). Така ініціатива пов’язується із бажанням Вашингтона отримати додаткові обсяги нафти і газу від Туркменістану та Іраку з метою їх продажу на ринку Європи. Представники Конгресу вважають, що Спеціальний Уповноважений повинен мати повноваження Посла, що забезпечить для нього прямий доступ до Державного секретаря Джона КЕРРІ;

• Сенат поставить питання про пошук шляхів заохочення азербайджанської енергетичної компанії SOCAR до більш активного обговорення технічної та операційної розробки шельфового газоконденсатного родовища Шах-Деніз в Азербайджані, розташованого в Південно-Західній частині Каспійського моря на відстані близько 70 кілометрів від Баку. Нагадаємо, що загальні поклади цього родовища оцінюються у близько 1,2 трильйона кубічних метрів газу та 240 мільйонів тон газового конденсату. Після того, як у липні 2013 року Європейський Союз визнав пріоритетність для себе реалізації проекту Трансадріатичного газопроводу для експорту азербайджанського газу на ринок ЄС, розмови про реалізацію іншого за своєю суттю проекту «Набукко» були поховані. Отже, зараз Вашингтону необхідно допомогти Євросоюзу знайти можливість забезпечити поставки енергоресурсів з регіону Каспійського моря. Нагадаємо, що у 2011 році Азербайджан взяв на себе зобов’язання забезпечити експорт 10 мільярдів кубометрів газу на ринок Євросоюзу;

• аналітики групи глобальної розвідки Geostrategy також очікують, що у другій половині 2013 року американська сторона у переговорах із Туреччиною буде наполягати на необхідності залучення існуючих можливостей одного з провідних турецьких операторів газових мереж компанію Botas до реалізації проекту із постачання газу в Європу через Трансадріатичний газопровід. Вагу та вплив турецької компанії Botas було продемонстровано на початку цього року, коли російській компанії BosphorusGaz, яка є дочірнім підрозділом Газпрому, було відмовлено у транспортуванні 700 мільйонів куб. метрів російського газу через газотранспортну систему Туреччини. Турецький оператор мотивував своє рішення складностями інфраструктурного характеру та невідповідністю пропозицій BosphorusGaz його енергетичним інтересам;

• очікується, що ближчим часом американці в переговорах із азербайджанською стороною будуть вимагати, щоб Баку гарантував допуск та прокачку газу із Туркменістану та Іраку, спрямованого до Європи, через азербайджанську транспортну інфраструктуру. Поки що невідомі фінансові та можливі політичні вимоги, які Вашингтон буде обговорювати зі своїми азербайджанськими колегами;
 

На карті: можливі маршрути транспортування туркменського та азербайджанського газу на ринок Євросоюзу.
 
 
 

Для інформації: розробкою родовища Шах-Деніз займається міжнародний консорціум, до складу якого входять такі компанії:
- BP Amoco (25,5 %) — оператор
- Statoil Azerbaijan (25,5 %)
- SOCAR Azerbaijan (10 %)
- Elf Petroleum Azerbaijan (10 %)
- LukAgip N.V. (дочірня компанія «Лукойла»10 %)
- Oil Industries Engineering & Construction (Іран) (10 %)
- Turkish Petroleum Overseas Company Limited (Туреччина) (9 %)

 

• Туреччину також проситимуть про більш динамічний розвиток внутрішньої системи для прийняття та транспортування зрідженого газу (LNG), який у перспективі може постачатися в Азербайджан з Туркменістану, Іраку і навіть Ірану. У свою чергу, Сполучені Штати запропонують Азербайджану послуги Американського агентства торгівлі та розвитку (the U.S. Trade and Development Agency), яке зможе допомогти закрити питання технологічно та фінансового характеру;

• так само американці мають намір провести у другій половині 2013 року переговори із представниками Туркменістану щодо необхідності реформування національного туркменського законодавства про запровадження більш сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій в енерговидобувний сектор цієї Центральноазійської держави;

• разом з тим, американці мають намір збільшити тиск на представників Європейського Союзу, у першу чергу – на Німеччину, з тим, щоб заохотити Берлін – як основного європейського споживача природного газу – до проведення двосторонніх переговорів з Туркменістаном на предмет лібералізації енергетичного сектору цієї країни.

Важливість для Сполучених Штатів реалізації проекту із забезпечення постачання енергоносіїв з регіону Каспійського моря до європейського ринку додатково підтверджується тим, що Конгрес США, готуючи проект нового пакету економічних санкцій проти Ірану, не включив іранську компанію Oil Industries Engineering & Construction, яка є відповідальною за розробку газового родовища Шах-Деніз, до переліку тих компаній, на які будуть накладені санкції. Таким чином американські політики демонструють усвідомлення геополітичної важливості забезпечення диверсифікації постачання енергоносіїв на ринок Європейського Союзу. Що на практиці означає продовження відсікання російського газу від європейського ринку.

 

НАТО і газ

Американський законодавчий орган також має намір активізувати у другій половині 2013 року роботу із ухвалення закону «Про зріджений газ для країн НАТО», яким буде внесено зміни до розділу 3 закону про природній газ. Такий законодавчий акт дозволить експортувати зріджений газ зі США в країни-члени НАТО без будь-яких ліцензій.
За задумом американських законодавців, це дозволить країнам-членам НАТО, які мають контракти із Газпромом на постачання газу, не подовжувати їх дію після закінчення терміну угод.

 

Чи сприйме Захід третій прихід Президента Азербайджану Ільхама АЛІЄВА?

Із наведеної вище інформації видно, що Азербайджан у планах Європейського Союзу та Сполучених Штатів займає сьогодні особливе місце.
Радість Брюсселю після обрання у липні цього року Трансадріатичного газопроводу як наріжного каменю своєї енергетичної політики була очевидною. І це зрозуміло. Адже невдалі спроби реалізувати протягом останніх років проект «Набукко» не дозволи Європі зменшити критичну залежність від російських енергоносіїв.
Тепер нібито картина більш чітка. І на перше місце виходить Азербайджан, якому відводиться роль так званого Каспійського енергетичного хабу, через який енергоресурси з Каспійського моря будуть направлятися на ринок Євросоюзу.
Аналітики групи Geostrategy вважають, що для Баку такий розклад став великим політичним подарунком. Чому?
Відповідь криється у тому, що нинішній Президент Азербайджану Ільхам АЛІЄВ має твердий намір восени цього року бути втретє переобраним на посаду президента країни. Таку можливість йому забезпечили зміни до Конституції, внесені за результатами проведення референдуму в 2009 році.

Тоді Захід піддав різкій критиці бажання чинного Президента Азербайджану втретє залишитися на президентській посаді. Однак геополітичні реалії підіграли Ільхаму АЛІЄВУ. Політики з Брюсселю та Вашингтону, чудово розуміючи власні потреби в енергоносіях, сьогодні змушені закривати очі на маніпуляції із Основним законом Азербайджану. Очевидно, що у жовтні 2013 року, коли в країні відбудуться президентські вибори, США та ЄС піддадуть критиці хід та атмосферу передвиборчої кампанії, однак визнають легітимність Ільхама АЛІЄВА.

Динаміка розвитку діалогу по лінії Захід – Азербайджан має також зацікавити українських політиків, особливо Президента Віктора ЯНУКОВИЧА. Оскільки йому, так само як азербайджанському Президенту, необхідно буде досягти того, щоб Захід у 2015 році визнав легітимними результати українських президентських виборів.
 

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Забезпечити припинення будівництва Північного потоку 2

Тед Круз
Тед Круз
сенатор США від штату Техас

"Північний потік 2 становить серйозну загрозу національній безпеці США та нашим європейським союзникам", - сказав сенатор Тед Круз. "Закон про захист енергетичної безпеки Європи буде протидіяти експансіонізму Росії, орієнтуючи

Україні треба реальна фінансова допомога

Роберт Кан (Robert Kahn)
Роберт Кан (Robert Kahn), старший фінансовий аналітик, Рада зовнішніх зносин, США

На фоні драматичних переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі, результати переговорів між Україною та Міжнародним валютним фондом відійшли на другий план. Однак важливим стало досягнення домовленості про виділення України кредиту МВФ на суму 17,5 млрд. дол. США.  

Ми не маємо європейської армії…

Жозеф Доль ( Joseph Daul)
Жозеф Доль ( Joseph Daul), Голова Європейської народної партії в Європарламенті

Голова найбільшої політичної групи Європарламенту «Європейська народна партія» Джозеф Доль висловив своє розчарування тим, що на разі ніхто не має впевненості з приводу подальшого розвитку ситуації в Україні.