Литва, Україна, Німеччина: купівля бронетехніки

 Міністр оборони Литви Юозас Олекас пояснив причини купівлі бронетехніки в Німеччині, а не в Україні тим, що українські бронетранспортрери "не відповідають стандартам НАТО".

Раніше стало відомо, що литовське міністерство оборони вирішило закупити 88 бронемашин Boxer виробництва німецько-голландського консорціуму Artec. Вартість контракту складе 385,6 млн євро.

Поставки почнуться в 2017 році, повністю контракт мають виконати в 2021-му. Вартість українських БТР-4 раніше становила від одного до півтора мільйона доларів за одиницю залежно від домовленостей.

Щоправда, з подальшого пояснення міністра витікає швидше те, що від українських машин відмовилися не просто через стандарти НАТО, а й через невідповідність їх завданням, які литовська армія ставить перед цими машинами.

"Є наші вимоги, які повинні виконуватися, як щодо захисної потужності техніки, так і бойової, - пояснив міністр. - Є стандарти, які прийняті в країнах НАТО, щоб оперувати, спільно брати участь у діях. Цим вимогам відповідала німецька техніка".

Міністр, швидше за все, не мав на увазі стандарти НАТО в широкому сенсі - далі він уточнив, що мова йде про умови, висунуті для одного конкретного замовлення.

"Я говорю про ті вимоги, які були при угоді з Німеччиною. Тут ми висували більш високі вимоги для деяких технічних даних", - пояснив пан Олекас.
Проте багато українських і російських ЗМІ сприйняли це як свого роду вирок українським бронетранспортерів БТР-4 - новим машинам, розробленим в Харківському конструкторському бюро машинобудування в середині 2000-х років.

Нині Україна намагається налагодити постачання цих БТР у свою армію і одночасно прагне втриматися на світовому ринку озброєнь.
На думку експертів, хоча українські бронетранспортери і викликали серйозні нарікання у покупців, вони мають перспективи експорту.

Енергійні закупівлі

Литва вирішила переозброювати свої сухопутні сили новою бронетехнікою на тлі загострення відносин НАТО і Росії.
Сусідня з нею Латвія на початку серпня домовилася з Британією про постачання 123 вживаних гусеничних бронетранспортерів CVR(T) за 249,5 млн євро.
У січні повідомлялося, що Естонія планує закупити в Норвегії 35 одиниць шасі БМП CV90 шведського виробництва, щоб модернізувати їх до повноцінних бойових машин. Раніше Таллінн закупив понад 40 колісних БТР Patria Pasi в Нідерландах.

Свої програми розвитку парку бронетехніки мають також Польща й Румунія.
У рамках своєї програми Литва оголосила окремі тендери на бронемашини і бойові модулі до них. Відтак на озброєння збройним силам надійде німецьке шасі Boxer з ізраїльським бойовим модулем з 30-міліметровою гарматою і протитанковими ракетами.

В останні роки Україна активно і не без успіху просувала свою бронетехніку на міжнародному ринку озброєнь, перш за все, в країнах Азії.
БТР-3, також розроблений у Харкові, продавали М'янмі, Таїланду, Нігерії і ОАЕ. БТР-4 купували Ірак й Індонезія. Танки "Оплот" надходили, щоправда, невеликими партіями і з затримками, в Таїланд.

Однак з початком бойових дій на Донбасі навесні 2014 року український уряд відразу ж розпорядився припинити експорт нової техніки. Було припинено постачання танків до Таїланду (а згодом відновлено), а також призупинилися переговори з іншими країнами.

За два роки, від початку 2014 до кінця 2015-го, за даними шведського інституту SIPRI, експорт озброєнь з України скоротився вдвічі.