Що думає Франція про відносини з Росією. Та Україною

Аналітики групи Geostrategy провели аналіз висловлювань та оцінок французьких дипломатів та експертів, які висловлювалися безпосередньо під час контактів, в публічних інтерв’ю та слуханнях, проведених у Комітеті Сенату Франції із зовнішньої політики. Така робота є важливою у контексті активізації України у Нормандському форматі та Тристоронній контактній групі. Бажання офіційного Києва та особисто президента України Володимира ЗЕЛЕНСЬКОГО знайти вирішення виклику, пов’язаного із триваючою російською збройною агресією проти України, має враховувати позиції щонайменше двох столиць Парижу і Берліну. Лише погоджена у трикутнику Україна – Німеччина – Франція позиція щодо Донбасу та Криму може бути покладена на столі в Москві, інші підходи російський президент Путін навряд чи сприйматиме. Викладені оцінки також важливі для розуміння політичного тла, на якому українська делегація на чолі з керівником Офісу Президента України Андрієм ЄРМАКОМ здійснила 12 червня 2020 року візит до Парижу.

Зібраний та проаналізований аналітиками Geostrategy матеріал дозволив групі зробити наступні висновки:

1. Євросоюз прагне переглянути свої підходи щодо глобальної ролі у світовій геополітиці, нових підходів потребують відносини з Китаєм – у контексті коронавірусу та торговельної війни між США і Китаєм, а також зі США – у контексті реальних кроків по зміні формату ключових безпекових майданчиків (вихід США з ядерних домовленостей з Іраном, вихід з Ради з прав людини ООН, вихід із Договору про відкрите небо та зменшення американського військового контингенту в Німеччині).
2. Офіційний Париж не відмовляється від ідеї покращити відносини з Росією. Для президента Франції Макрона важливо відновити діалог між міністерствами оборони Франції та Німеччини, який фактично заморожений починаючи з 2020 року. Президент Макрон залишається переконаним у тому, що досягнення стратегічної стабільності в Європі неможливе без участі Росії. Він виходить із того, що участь Франції у НАТО та ЄС не повинна перешкоджати розвитку безпекового діалогу з Росією – має продовжитись співпраця з питань Ірану, Сирії, Лівії. Для Макрона конфлікт в Лівії є особливим викликом, він вважає, що поряд із дипломатами, до його вирішення також варто залучити військових та розвідників, які б повинні були мати майданчики для постійних комунікацій з лівійської кризи.
3. У Парижі є усвідомлення того, що подразниками на шляху покращення відносин з Росією залишаються російська агресія проти України, кібер та дезінформаційіні атаки проти ЄС, тертя з питань розвідки в Арктиці, погіршення ситуації з правами людини в Росії, участь у конфліктах в Молдові та Грузії.
4. Французькі дипломати вже обговорили з дипломатичним радником Путіна, російським послом Юрієм Ушаковим питання створення нових майданчиків для комунікації французів з росіянами. Політичний директор МЗС Франції також на початку 2020 року комунікував зі своїм візаві в МЗС Росії, вони обговорювали виконання ядерної угоди з Іраном, ситуацію в Сирії, Лівійську кризу.
5. Незмінними наразі залишаються так звані «п’ять принципів» взаємодії Євросоюзу з Росією, ухвалених у березні 2026 році міністрами закордонних справ держав-членів ЄС: 1) повне виконання Мінських домовленостей, 2) розвиток тісніших відносин із сусідніми з Росією державами колишнього СРСР, 3) зміцнення стійкості ЄС по відношенню до загроз з боку Росії, 4) вибіркове співробітництво в окремих секторах, таких як боротьба з тероризмом, 5) розвиток міжлюдських контактів. Не піддаючи сумніву ці принципи та не заявляючи відверто про наміри їх переглянути, французькі дипломати не вважають їх цілісною стратегією розвитку відносин з Росією. Для виходу із глухого кута у відносинах ЄС – Росія ближчим часом мають бути схвалені нові ініціативи.
6. Очікується, що в рамках Головування Німеччини в Раді ЄС протягом другого півріччя 2020 року можуть робитися спроби активізації контактів з Росією у рамках вже згаданого четвертого принципу – вибіркове співробітництво в секторах, що становлять взаємний інтерес.
7. На думку французької сторони, санкційна політика щодо Росії має зберігатися, однак при цьому Париж шукатиме можливості інвестування в російську економіку для отримання прибутків. Однак для будь-яких потенційних потеплінь у відносинах між Росією і Євросоюзом Путін має продемонструвати готовність до відновлення діалогу. Це має бути зроблено за рахунок реалізації конкретних дій по виконанню Мінських домовленостей.
8. Париж очікує, що Росія забезпечить необхідну безпекову та політичну ситуацію для проведення у жовтні 2020 року виборів на території тимчасово окупованих районів Луганської та Донецької областей.

ВИСНОВКИ: базуючись на викладеній інформації, можна зробити висновок про стійке бажання офіційного Парижу знайти можливості для відновлення діалогу з Росією. Французька сторона шукає нагоди для створення нових майданчиків комунікації з російськими партнерами, і тому будь-які дії українського керівництва, спрямовані на вирішення викликів російської агресії на Донбасі, вітаються французькою дипломатією.

Важливо, що наразі у Парижі не говорять про скасування санаційного режиму, хоча питання деокупації Криму вочевидь не є серед пріоритетів зовнішньої політики Франції. Ймовірно, що під час візиту 12 червня 2020 року української делегації до Парижу французька сторона висловила готовність почати організацію зустрічі Нормандської четвірки на вищому політичному рівні. Такий захід має бути проведений якнайшвидше, оскільки Париж хотів би сприяти проведенню восени 2020 року місцевих виборів на тимчасово непідконтрольних територіях Луганської та Донецької областей. Франція, як і Німеччина, хоче бачити реінтеграцію Донбасу у зовсім близькій перспективі.