Україна у світових мас-медіа. Доповідь №2

The Second Report on how the international mass-media cover the developments in Ukraine, particularly related to the tensions on Eastern Ukraine is presented below. The new trends of covering, sometimes rather unpleased for the Ukrainian Government, appeared in the world mass-media. Proceeding from those trends Ukrainian politicians must demonstrate the concrete results in implementation of reforms, even despite obvious difficulties on Eastern Ukraine.

Українська тематика продовжує залишатися однією з провідних тем світових мас-медіа. Водночас, спостерігалися тенденції до зменшення повідомлень про Україну у світовому потоці новин через загострення політико-безпекової ситуації на Близькому Сході та епідемію лихоманки Ебола в Африці.

Як і у попередні місяці, світова громадська думка залишалася переважно на боці України у її протистоянні з Росією.

Географічно увага медіа зосереджувалася на подіях у Донецькій та Луганській областях. Помітно зросла увага до Криму (вибори в Криму 14 вересня ц.р., утиски та переслідування окупаційною владою кримських татар та українських активістів тощо).

Висвітлювалися переважно такі теми:

• торгівельна та енергетичні війни за участі Заходу, України та РФ;
• дипломатичні зусилля з деескалації кризи в Україні;
• ситуація та перебіг подій в зоні АТО;
• виконання Мінських домовленостей від 5 та 19 вересня ц. р.;
• участь Росії в конфлікті на Сході України;
• українське питання на саміті НАТО в Уельсі, Великобританія;
• хід розслідування катастрофи літака рейсу МН17;
• початок виборчої кампанії в Україні.

Кількість публікацій позитивного або нейтрального змісту у порівнянні з серпнем 2014 року незначно зменшилася та склала близько 91 %, критичного або негативного – відповідно 6 та 3 % від загального обсягу інформаційного контенту.

Вересень позначився активізацією антиукраїнської діяльності Росії за кордоном. Зусилля російської пропаганди спрямовувалися на дискредитацію Збройних Сил та Національної гвардії України. У світових ЗМІ з’являлися публікації стосовно поширення нацистської ідеології у середовищі добровольчих батальйонів, скоєння ними злочинів проти людяності, поширювалися заклики до ініціювання проти України міжнародного процесу на зразок Нюрнберзького трибуналу тощо.

В цьому ж руслі відбулася серія антиукраїнських фотовиставок у Греції, США, Кіпрі, Польщі. Пройшли антиукраїнські акції в Угорщині, Італії, Іспанії. На думку аналітиків групи глобальної розвідки Geostrategy, зазначена пропагандистська кампанія спрямована на виправдання в очах світової громадськості діяльності так зв. «ДНР» та «ЛНР», а також запланованих ними на 2 листопада ц.р. виборів.

Важливим є те, що керівництво Росії прийняло рішення збільшити на 41 % фінансування головних інструментів зовнішньої пропаганди Кремля – інформагентства «Россия сегодня» та телеканалу «Russia Today» у 2015 р.

Помітною залишалася присутність тенденційних публікацій щодо України в інформаційному просторі Австрії, Болгарії, В’єтнаму, Греції, Італії, Сербії, Словаччини, Німеччини, Угорщини, Китаю, Куби, Сирії, Монголії, Ірану тощо.

Основні тенденції висвітлення української тематики у західних ЗМІ

Перебіг збройного конфлікту на Донбасі посилив переконаність світового співтовариства щодо безперспективності вирішення кризи силовим шляхом, викликав поширення скептичних оцінок стосовно здатності Збройних Сил України протистояти регулярним підрозділами ЗС РФ, особливо у випадку військового конфлікту з Росією.

На думку багатьох експертів США, Бельгії, Великобританії, Італії, Польщі успіхи незаконних збройних формувань змінили ситуацію на Сході України на користь РФ, закріпили втрату контролю Києвом над значними територіями на Сході.

Прийняття Верховною Радою України 16 вересня ц.р. законів «Про амністію» та «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», так само як й перебіг імплементації Мінських домовленостей властями «ДНР» та «ЛНР» посилили песимістичні настрої.

Водночас, зростає усвідомлення, що саме такому розвитку подій сприяли відмова США та НАТО від надання військової допомоги Україні. Наразі очікування швидкої деескалації на Сході України відсутні. Поширена думка, що Москва здійснює курс на замороження конфлікту за придністровським сценарієм. Досить високими залишалися очікування військової інтервенції Росії в Україну.

У вересні у середовищі західних ЗМІ, політиків та експертів завершилася переоцінка ролі Росії в подіях на Сході України. Відтепер Російська Федерація однозначно сприймається на Заході як безпосередній ініціатор та учасник конфлікту, що має вирішальний вплив на його перебіг. Спільне бачення сприяє консолідації та зближенню позицій країн – членів ЄС, й відповідно, ЄС та США у протистоянні з Росією, та програмує продовження жорсткого курсу стосовно РФ та посилення напруги за напрямком Росія – ЄС. Досить виразно це спостерігається в контексті імплементації Угоди про асоціацію, де відбувається безпосереднє зіткнення та конфлікт інтересів Москви та Брюсселя. Відповідно, в питанні ревізії положень Угоди про асоціацію шляхом тиску на ЄС Росія навряд чи досягне бажаного для неї результату.

Заслуговує на увагу відчутне зростання в журналістському та експертному середовищі Великої Британії та США рівня очікувань від керівництва України в питанні здійснення реальних політичних та економічних реформ та боротьби з корупцією. Цим можна пояснити появу публікацій, в яких вказується на те, що на тлі відсутності помітних досягнень у реформуванні ключових секторів економіки, судової та правоохоронної систем, Україна перетворюється на «бездонну діжку» для фінансових вливань Заходу. Сприйняття України в якості «неуспішної», хоча і європейсько-орієнтованої держави все ще досить поширене на Заході.

Особливості висвітлення української проблематики в інформаційному просторі окремих країн

Аналіз інформаційного простору США свідчить про помітне зростання внутрішнього тиску на адміністрацію Білого дому, зокрема, з боку Конгресу, в питанні надання збройної допомоги Україні. Вірогідність того, що у випадку подальшої агресії РФ в Україні та критичного погіршення ситуації така допомога все ж буде надана, є одним з факторів стримування дій Росії в Україні.

Американська преса продовжує критику «інертної» та вичікувальної позиції США у питанні застосування більш жорстких санкцій щодо РФ через порушення нею норм міжнародного права і створення загроз як Україні, так і міжнародному порядку. В контексті початку нового раунду санкцій ЄС та США від 12 вересня ц.р. проти Москви зазначалося, що, у разі реального сприяння Росією припинення конфлікту в Україні, санкції буде скасовано.

Сплеск уваги до українського питання спостерігався у мас-медіа Великої Британії напередодні та під час Саміту НАТО в Уельсі 4-5 вересня ц.р. Британські журналісти виступали за вироблення в рамках Альянсу жорсткої відповіді на загрози безпеці країнам-членам, що виходять від Росії, а також надання дієвої допомоги Україні, у тому числі збройної. У низці повідомлень спостерігалась критика Б.Обами через недостатньо жорстку політику щодо РФ, а також НАТО, через неспроможність організації стримати агресію Росії. На думку британських експертів, Україна досі не продемонструвала відчутного прогресу у реформуванні ключових секторів економіки, судової та правоохоронної систем, що може у перспективі загострити соціальну напругу в країні. У британській політологічній спільноті поширене розуміння нагальної потреби проведення якісних реформ в Україні, навіть в умовах конфлікту з Росією.

Бельгійські і люксембурзькі мас-медіа подавали інформацію про події в Україні у світлі офіційної позиції Бельгії та ЄС. Особлива увага приділялась гуманітарним наслідкам військового протистояння, стражданням мирного населення тощо. Журналісти позитивно оцінили припинення вогню 5 вересня ц.р. Втім, висловлювалася думка, що перемир’я є успіхом передусім сепаратистів та Росії, оскільки закріпляє втрату Києвом кількох східних міст. Заяви лідерів сепаратистів про ігнорування на контрольованих ними територіях запланованих на 26 жовтня ц.р. виборів до Верховної Ради України та проведення місцевих виборів 2 листопада ц.р. оцінюються як фактичне «проголошення незалежності» та «кінець дипломатичної гри». Місцеві експерти наголошують на необхідності надання Україні допомоги, у тому числі зброєю. На їхню думку, деескалація ситуації на Донбасі супроводжуватиметься створенням «замороженого конфлікту», який унеможливить приєднання України до НАТО.

Події в Україні висвітлювалися болгарськими ЗМІ переважно у позитивному ключі. Обговорювалися наслідки можливого припинення транзиту російського газу в Болгарію через територію України. Активно поширювалася позиція Президента Болгарії з підтримки територіальної цілісності і суверенітету України. Основним джерелом антиукраїнського контенту виступав фінансований Росією телеканал «Альфа» націоналістичної партії «Атака». Крім цього, партії «БСП» та «Герб» намагались грати на проросійському полі, намагаючись залучити прихильність проросійських виборців, закликаючи до зниження рівня санкцій ЄС проти РФ.

У медіа-просторі Італії переважали нейтральні матеріали щодо України, водночас відзначається тенденція до збільшення кількості позитивних публікацій. Потужним джерелом проросійського контенту залишалися мас-медіа, що асоціюються з колишнім прем’єр-міністром країни С.Берлусконі. Публікації антиукраїнського змісту пов’язані з антиукраїнською діяльністю Росії, яка залучає до неї впливових представників бізнесових кіл Італії, популярних в Росії артистів, які висловлюють підтримку політики Кремля щодо України та закликають до скасування санкцій ЄС проти Росії.

Публікації провідних ЗМІ Іспанії були спрямовані на підтримку України у протистоянні з Росією. На думку журналістів, західні держави мають надати Україні фінансові ресурси, військово-технічну допомогу, посилити механізми безпеки для своїх союзників – сусідів Росії. Обговорювався вплив західних санкцій на поведінку Росії. Іспанські експерти переконані у необхідності більш активного залучення ЄС у врегулюванні ситуації Україні.

Експертні кола Естонії розглядають війну, яку веде Росія проти України, як війну передусім проти Заходу. Аналітики вважають нереальним повернення Криму до складу України. Серед інших тем, які порушували ЗМІ – збільшення кількості клопотань українських громадян для надання статусу біженців, а також лікування українських військовослужбовців в медичних закладах Естонії.

ЗМІ Нідерландів подавали матеріали про події в Україні переважно у інформаційному ключі, ретранслюючи позицію уряду країни, на переконання якого вирішення конфлікту на Донбасі лежить у політичній площині. Висвітлюючи хід розслідування авіакатастрофи борту МН17, журналісти наголошували на необхідності повернення експертів міжнародної місії до місця катастрофи для відновлення пошуку останків загиблих. Звернення України до західних країн для надання військово-технічної допомоги викликало неоднозначну реакцію ЗМІ. Неготовність Нідерландів надати таку підтримку Україні пояснювалася небажанням провокувати Росію на подальшу ескалацію ситуації та вторгнення військ РФ на територію України. Висвітлюючи перебіг АТО, голландські ЗМІ приділяли увагу її гуманітарним аспектам. Направлення РФ гуманітарних конвоїв сприймалося нейтрально-позитивно.

Засоби масової інформації Німеччини в цілому підтримували позицію уряду Німеччини щодо врегулювання ситуації в Україні політико-дипломатичним шляхом. На думку журналістів, Україна не може залишатися «сірою зоною» між Росією та ЄС, а її майбутнє не може розглядатися в категоріях «сфер впливу».
У виданнях економічного спрямування зросла кількість публікацій, в яких або заперечується негативний ефект санкцій Заходу для російської економіки, або ж наголошується на користі від включення Росії до глобальної економіки. Водночас, журналісти аналізують можливості посилення санкцій проти РФ у фінансовій сфері. За оцінками учасників фінансового ринку Німеччини, подальші заходи будуть контрпродуктивними, оскільки можуть викликати глобальні економічні потрясіння.

Внутрішньополітична ситуація в Україні висвітлювалася ЗМІ в контексті наближення парламентських виборів. Громадська думка Німеччини відзначається переважно позитивним ставленням до України. Так, за результатами опитування телеканалу «ARD», понад 55% респондентів вважають, що НАТО має збільшити підтримку України у протистоянні з РФ. 82% опитаних переконані, що дії Росії у конфлікті на Сході України загрожують міжнародній безпеці; 61% підтримують тиск ЄС на РФ. Значна частка прихильників посилення ролі Німеччини у врегулюванні ситуації в Україні (56%).

Ситуація навколо України продовжує залишатися однією з найбільш обговорюваних тем польського медіапростору. Місцеві ЗМІ приділяють увагу аналізу геополітичних аспектів українсько-російського конфлікту, зокрема, впливу поточної ситуації на Сході України на безпеку і зовнішню політику Польщі.

Помітною активізацією антиукраїнських настроїв характеризувався у вересні медіа-простір Угорщини, хоча більшість публікацій та репортажів про Україну мали позитивний або нейтральний характер.
Угорські експерти вважають, що наразі ні НАТО, ні ООН, ані ЄС не в змозі зупинити Росію. Високою є ймовірність спроб РФ «відірвати» від України, поряд з Луганською та Донецькою, ще кілька південно-східних областей. Висловлюється думка щодо доцільності федералізації України як способу вирішення конфлікту та її збереження в якості суверенної держави. Гостру реакцію угорської влади, політикуму та мас-медіа викликало рішення ЦВК України про розподіл одномандатних виборчих округів у Закарпатській області без урахування національного фактору.

Основним джерелом повідомлень антиукраїнського спрямування залишалися традиційні «рупори російської пропаганди» – інтернет-видання «Куруц» та «Гідфьо». В місцевих ЗМІ поширені типові для російської пропаганди настрої антиамериканізму.

Помітну активізацію антиукраїнських настроїв в Угорщині до певної міри можна пояснити наближенням виборчої кампанії до місцевих органів влади, однак сукупність фактів вказує на те, що в країні здійснюється антиукраїнська кампанія, що переслідує низку цілей – від використання угорського фактору для посилення сепаратистських настроїв у Закарпатті до зриву мобілізації в Україні та недопущення ратифікації Угоди про асоціації між Україною та ЄС Державними зборами Угорщини.

Розвиток ситуації в Україні залишався у центрі уваги французьких ЗМІ, блогосфери та експертів. Гарячими темами «українського досьє» залишалися дилема офіційного Парижа щодо поставки Росії вертольотоносців «Містраль», переговорний процес щодо встановлення режиму припинення вогню на Донбасі, ймовірність вступу України в НАТО, ратифікація ЄС Угоди про асоціацію, зміцнення проросійського лобі у французькому політикумі, зокрема, скандальний візит до Держдуми РФ групи французьких парламентарів. У конструктивному ключі розглядається ухвалення законів про амністію та особливий порядок місцевого самоврядування у деяких регіонах сходу України, проте висловлюються певні застереження щодо ризиків, які взяла при цьому на себе українська влада, а також щодо самої процедури голосування.

Увага чеських ЗМІ зосереджувалася на інформуванні про російсько-український конфлікт на Сході України. Більшість провідних ЗМІ направили в зону бойових дій власних кореспондентів. Відповідно, їх репортажі об’єктивно відображали ситуацію в Україні. Під час активної фази АТО українська тема була основною в телеефірах, на шпальтах преси та інтернет-видань. Переважали (у співвідношенні 70% на 30%) матеріали позитивно-нейтрального характеру над критичними.
Відбуваються позитивні зміни у громадській думці Чехії щодо України. Якщо раніше чехи сприймали Україну як корумповану державу з дешевою робочою силою (в Чехії майже 100 тис. українських трудових мігрантів), то нині зростають симпатія, а подекуди й захоплення українцями, які відстоюють територіальну цілісність своєї держави і готові покласти за неї своє життя. За даними Чеського центру вивчення громадської думки Інституту соціології АН ЧР, 78% опитаних чехів негативно ставляться до дій Росії щодо України.

Для ведення в Чехії антиукраїнської кампанії російська сторона залучає співвітчизників, які виступають в телеефірах, а також місцеві політичні сили (Комуністична партія Чехії і Моравії, Чеська соціал-демократична партія), Інститут Вацлава Клауса, який створено у т.ч. на кошти «Лукойлу». Цей же концерн фінансував Президентську кампанію чинного Глави держави М.Земана.

Висновки

З інформації, що домінувала у медіапросторі США та ЄС, можна зробити такі висновки:

• розвиток подій навколо України вказує на завершення чергового циклу протистояння між Заходом з одного боку та Росією з іншого за вплив на Україну, визначення вектору майбутнього розвитку нашої держави;

• протягом останніх десяти місяців сторонам конфлікту навколо України не вдалося досягти вирішальної перемоги й ситуація до певної міри носить патовий характер;

• західні політики ствердилися у переконанні, що криза на Сході України не може бути вирішена силовим шляхом, оскільки Росія не допустить військової поразки сепаратистів;

• застосування Заходом принципу «балансу сил» через економічне послаблення Росії не дозволяє останній досягти вирішальної перемоги в Україні;

• існуючий статус-кво не влаштовує усіх учасників конфлікту, й тому природно очікувати, що вони прагнутимуть його зміни;

• Україна і міжнародне співтовариство знаходяться на порозі розгортання нового витка напруги, який характеризуватиметься переходом протистояння між Заходом та Росією передусім у політико-економічну площину, посиленням економічного, політичного, енергетичного, інформаційного тиску на Україну з боку РФ;

• метою Заходу залишається недопущення україно-російської «гарячої» війни, так само, як й втягнення у військове протистояння з Росією;

• для Заходу залишається пріоритетним якнайшвидша деескалація ситуації в Україні, збереження територіальної цілісності (питання Криму, однак, залишається відкритим), уникнення таких змін територіального устрою України, які унеможливлять застосування Угоди про асоціацію;.