Оборонна індустрія Сінгапуру є об’єктом жорсткої протекціоністської політики Уряду цієї країни і знаходиться під його повним контролем. Виробництво озброєння в Сінгапурі не передбачає залучення іноземних інвестицій, а також будь-якої міжнародної співпраці. Однак, навіть в таких умовах Сінгапур прагне розвивати співпрацю у військовій сфері з країнами світу. Україна має намір цим скористатися.

 Рада Європейського Союзу у закордонних справах ухвалила рішення про те, що поставки зброю ЄС сирійським опозиціонерам будуть базуватись на суворих критеріях. Про це заявив офіційний представник Високого представника ЄС Кетрін ЕШТОН. За його словами, такі поставки будуть мати на меті тільки захист населення та повинні відповідати кодексу поведінки при експорті зброї, а рішення про поставки повинно розглядатися в кожному конкретному випадку. Одночасно, ЄС вирішив утримуватись він поставок зброї сирійським повстанцям до 1 серпня 2013 року, коли позиція ЄС з цього питання буде переглядатися на Раді ЄС після доповіді Кетрін ЕШТОН та консультацій із Генеральним секретарем ООН.

27 травня 2013 року переговори міністрів закордонних справ Європейського Союзу щодо продовження терміну дії ембарго країн Євросоюзу на поставки зброї до Сирії виявились суперечливими. Великобританія та Франція спромоглись заблокувати автоматичне продовження ембарго ще на місяць, проти чого особливо активно виступають Австрія і Швеція.

З інформацією, отриманою 25 березня 2013 року з відкритих джерел, стало відомо про те, що Китай уклав з Росією угоду на постачання зброї. Відповідно до наявної інформації, Пекін очікує на постачання російською стороною чотирьох підводних човнів класу ЛАДА, а також 24 військових літаків СУ-35.

За оцінкою аналітиків групи, це найбільший за останніх 10 років військовий контракт, укладений Китаєм з іноземною державою.

За оцінками аналітичної групи «Geostrategy», сьогодні на території європейських країн-членів НАТО продовжують розміщуватися 480 американських ядерних ракет. До останнього часу міжнародні експерти у ядерній галузі продовжували вважати, що американських ядерних ракет на території європейських країн вдвічі менше.