Конфлікт на Близькому Сході: роль Євросоюзу

25 Feb, 2020 | |
Us_EU_East

Європейський Союз уважно слідкує за розвитком ситуації в регіоні Близького Сходу, для якого важливо знайти шляхи його врегулювання, оскільки він несе пряму загрозу європейському континенту: збільшення насилля в регіоні, тероризм, проблема біженців та незаконного захоплення тимчасово окупованих територій – усі ці виклики становлять загрозу для Євросоюзу та руйнують будь-які домовленості.

У Брюсселі уважно вивчають ситуацію в Іраку (Консультативна місія ЄС в Іраку (EUAM) нараховує 98 осіб, бюджет місії на період з 2018 по 2020 роки складає 65 млн. євро) та розглядають дії США через призму так званого «іранського фактору». Вбивство генерала Сулеймані свідчить про глибоке проникнення спецслужб США до близьких кіл іранських військових, що дозволяє Сполученим Штатам ефективно контролювати процеси навколо керівництва збройних сил Ірану.

Наразі шанси на початок масштабного збройного конфлікту між США та Іраном є незначними, навіть незважаючи на жорсткі погрози керівництва Ірану на адресу Сполучених Штатів. Жорстка реакція пов’язується у першу чергу із внутрішнім фактором.

Внутрішня ситуація в Ірані є хиткою, що пов’язано із ефективністю обмежувальних заходів проти Ірану, погіршенням у цьому зв’язку економічної ситуації всередині держави, активізацією суспільних протестних рухів, які роблять вразливою владу Ірану.

Є підстави вважати, що Іран зробить усе можливе, щоб не спровокувати США на будь-які дії на території Ірану. Зберігається висока ймовірність того, що театром обмежених бойових дій обох сторін – США та Ірану – стане територія Іраку. Натомість у Брюсселі викликає серйозне занепокоєння ймовірність виходу Ірану зі Спільного комплексного плану дій за ядерною програмою.

3 січня 2020 року Президент Європейської Ради Шарль Мішель зробив заяву, в якій закликав припинити цикл насильства в Іраку та за будь-яку ціну уникнути подальшої ескалації насилля в цій країні. Ситуація в Іраку залишається дуже крихкою, велика кількість зброї та військових осіб уповільнюють процес повернення до нормального життя в Іраку. Спалах насильства та збільшення невстановлених терористичних сил, які процвітають у часи релігійної та націоналістичної напруженості, загрожують усьому регіону.

Привертає до себе увагу той факт, що у згаданій заяві Президента Європейської Ради відсутнє посилання на обидві сторони нинішньої конфліктної ситуації – Іран та Сполучені Штати Америки. Відсутність прямих посилань на Вашингтон та Тегеран опосередковано вказує на прагнення Євросоюзу а) зберегти Спільний комплексний план дій за ядерною програмою, б) уникнути прямого військового зіткнення США та Ірану, яке вимагатиме втягнення Євросоюзу до цього конфлікту, в) зберегти іранський ринок для ЄСівських компаній, г) уникнути виникнення додаткового майданчику для протистояння з Росією. У Брюсселі усвідомлюють, що для нового складу Єврокомісії це протистояння стане першим серйозним безпековим викликом, який доведеться долати безвідносно до результатів його вирішення.

Останні тренди

Протягом тривалого періоду ЄС лише спостерігав за розвитком конфліктів у регіоні, а також фінансував проекти, які стосувалися подолання наслідків конфліктів. Оцінюючи роль Євросоюзу у врегулюванні палестино-ізраїльського конфлікту, важливо підкреслити, що його вирішення базувалося на позиції, викладеній у Висновках Ради ЄС від липня 2014 року (забезпечення прагнень палестинців до отримання державності та незалежності, припинення окупації частини палестинських територій починаючи з 1967 року). Так, наприклад, лише у 2019 році Євросоюз надав палестинцям допомоги на суму 600 млн. євро, що дорівнює близько 1,5 мільйонів євро щоденної допомоги.

Коротко стратегічну позицію ЄС щодо подій на Близькому Сході можна окреслити наступними тезами:

  • пропозиції США по врегулюванню палестино-ізраїльського конфлікту можуть стати основою для подальшого врегулювання, однак вони також є викликом для міжнародно погоджених параметрів врегулювання конфлікту;
  • 25 держав-членів ЄС підтримали пропозиції США у рамках засідання Ради міністрів закордонних справ держав-членів ЄС, дві країни виступили проти них, що дає підстави стверджувати, що рішення не є консенсусним. За результатами засідання Ради міністрів закордонних справ, Високий представник Ж.Боррель зробив заяву від імені більшості, яка стала об’єктом для критики з боку депутатів Європарламенту (головна претензія – це була ніби заява від імені усього ЄС, хоча насправді дві держави-члена проголосували проти). Його заява була зроблена від імені Високого представника ЄС, і вона не базувалася на консенсусному рішенні міністрів закордонних справ держав-членів;
  • під час візиту Ж.Борреля до Вашингтону 6-7 лютого 2020 року врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту було на порядку денному діалогу по лінії ЄС – США. Високий представник доніс до очільників Сполучених Штатів чіткий сигнал про те, що офіційний Брюссель готовий і надалі працювати з міжнародними партнерами для того, щоб оживити процес мирного врегулювання, який зрештою має відповідати інтересам усіх сторін конфлікту. Якщо американська пропозиція щодо Палестини та Ізраїлю стане саме такою основою, вона може бути підтримана стороною ЄС;
  • Ж.Боррель повідомив про запрошення Державного секретаря США М.Помпео здійснити візит до Брюсселю та взяти участь в одному із засідань Ради міністрів закордонних справ держав-членів ЄС, на якому доцільно було б особисто представити американський План з мирного врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту;
  • ЄС прагне докладати усіх можливих зусиль для стабілізації ситуації в регіоні, і для досягнення цих цілей Виковий представник використовує свій мандат. Паралельно Ж.Боррель проводив термінові консультації із Саудівською Аравією, Йорданією, Об’єднаними Арабськими Еміратами, а також має намір ближчим часом здійснити візит до Іраку;
  • основний сигнал, донесений до Тегерану – критично важливо зберегти ядерні домовленості та не втратити конали комунікації з Іраном та його керівництвом.
ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

2013 рік – найбільш складний для Ірану

Аліреза Надер (Alireza Nader)
Аліреза Надер (Alireza Nader), старший аналітик корпорації RAND

Аліреза Надер (Alireza Nader), старший аналітик корпорації RAND

США та Німеччина: триває важкий пошук позиції по Україні

Уільям Дроздяк (William Drozdiak)
Уільям Дроздяк (William Drozdiak), голова Американської Німецької Ради

Уільям Дроздяк (William Drozdiak), голова Американської Німецької Ради

Тріумф Зеленського

Tor Bukkvoll
Tor Bukkvoll
старший науковий співробітник Норвезького відділу оборонних досліджень

Звичайно, занадто рано говорити, чи буде вибір Володимира Зеленського президентом для України гарним. Якби Порошенко виграв, ми б очікували продовження частинних реформ, які ми бачили за останні п'ять років. Але Зеленський є абсолютно новим для української політичної сцени.