Чи зможе сланцевий газ змінити енергоринок Європи?

14 Jun, 2012 | |

 Протягом останніх років питання видобутку сланцевого газу (shale gas) активно обговорюється у вищих політичних колах європейських країн, які шукають шляхи зменшення монопольної газової залежності. Паралельно з цим процесом експерти працюють над визначенням реального ролі та місця сланцевого газу в Європі. Звіт Міжнародного енергетичного агентства (International Energy Agency), оприлюднений наприкінці травня цього року, містить оптимістичні оцінки процесів видобутку сланцевого газу в низці європейських країн, зокрема Польщі. У звіті також вказується на те, що у перспективі 10 років сланцевий газ підірве позиції традиційних експортерів газу на європейський ринок, у першу чергу - Росії.

 

 

Разом з тим, група глобальної розвідки Geostrategy вважає, що сьогодні важко оцінити реальне значення сланцевого газу для Європи як замінника традиційного природного газу. Навіть при поверхневому вивченні опублікованих у різних джерелах цифр щодо можливих покладів сланцевого газу в Європі, група дійшла висновку, що інколи розходження складають до сотні відсотків. Наприклад, Адміністрація США з питань інформації у галузі енергетики оцінює поклади сланцевого газу на території Польщі в обсязі 5,3 трильйона куб. метрів. У той же час, Польський геологічний інститут говорить про близько 800 мільярдів куб. метрів сланцевого газу. Така ситуація пояснюється як незавершеним процесом дослідження покладів газу, так і складністю його видобутку.

 

Вказані протиріччя створюють сприятливий грунт для надмірної міжнародної політизації питання про сланцевий газ, що суттєво заважає об’єктивній оцінці його місця в енергетичних стратегіях європейських держав. Ситуація невизначеності зберігатиметься щонайменше наступних два роки, поки компанії, які розпочали проводити дослідження обсягів сланцевого газу в Польщі, Україні та Угорщині, а також оцінювати можливості його видобутку, не принесуть перших реальних результатів.

 

Основних зусиль для продовження політизації питання про сланцевий газ докладають дві сторони.

 

Політична гра Сполучених Штатів Америки

Перше – це США, на території яких знаходиться близько 3,6 трильйонів кубічних метрів сланцевого газу, доступних для видобутку. У 2010 році в Сполучених Штатах було здійснено видобуток сланцевого газу в обсязі 51 мільярда куб. метрів, у 2011 році цифри залишилися приблизно на тому ж рівні. Такий прорив надав підстави говорити про «американську сланцеву революцію», геополітичні наслідки якої змінять конфігурацію світового газового ринку. За прогнозами партнерів групи Geostrategy, до 2020 року Сполучені Штати доведуть видобуток сланцевого газу до 100 мільярдів куб. метрів, що дозволить їм стати найбільшим експортером цього виду палива.

 

З огляду на необхідність закріплення Сполученими Штатами світових позицій на ринку альтернативного газу, американські енергетичні компанії, у першу чергу Chesapeake Energy Corporation, Exxon Mobil, ConocoPhillips та Shell ще у 2010 році почали проводити в Європі масовані інформаційні кампанії. Їх мета – привернути увагу керівництва таких країн як Україна, Польща та Угорщина до сланцевого газу як реальної альтернативи російським енергоносіям.

 

Група глобальної розвідки Geostrategy припускає, що американська сторона переслідувала під час проведення інформаційних кампаній кілька тактичних цілей:

 

  • запропонувати урядам Польщі, України та Угорщини свої послуги з розвідки та видобутку сланцевого газу, закріпившись тим самим на енергетичних ринках Центральноєвропейських держав;

 

  • почати гру на пониження впливу РАТ Газпром на енергетичний ринок Європи;

 

  • розбалансувати позиції найбільших газових гравців світового енергоринку;

 

  • запустити процес переформатування світового енергоринку.

 

На фоні конфліктного розвитку у 2005-2009 роках відносин між Україною та Росією у газовій сфері фактор сланцевого газу успішно спрацював у 2010 році. Американська сторона зуміла переконати Польщу, Україну та Угорщину в необхідності початку робіт з видобутку сланцевого газу.

 

У 2010 року Україна видала ліцензії на оцінку покладів сланцевого газу двом американським компаніям - Chevron та Shell. У травні 2012 року стали відомі переможці конкурсу з розробки двох найбільших в Україні газових площадок. Так, право на розробку Юзовської газової площі (Донецька та Харківська області) отримала компанія Shell, а право на розробку Олеської газової площі (Івано-Франківська та Львівська області) отримала Chevron. Підписання договорів з американськими компаніями на видобуток сланцевого газу поки що не відбулося.

Очікується, що таке підписання відбудеться до кінця поточного року. У разі підписання відповідних угод промисловий видобуток сланцевого газу розпочнеться орієнтовно у 2018-2019 роках. Відповідно до очікуваних середніх результатів, видобуток на Юзівській газовій площі може складати від 10 до 15 млрд. кубометрів на рік, на Олеській газовій площі — приблизно від 3 до 5 млрд. куб. метрів.

 

У такому разі Україна має шанси повністю відмовитися від закупівлі російського газу, покривши існуючий газовий дефіцит в обсязі близько 30 млрд. куб. метрів газу на рік. Американські ж компанії, закріпившись на українському газовому ринку, зможуть пошити свою присутність на стратегічно важливий для усієї Європи енергетичний ринок Східноєвропейських країн (Польща, Україна, Угорщина).

 

За оцінками партнерів групи Geostrategy, в Юзовське та Олеськое газові родовища сланцевого газу впродовж 30 років необхідно вкласти інвестицій в обсязі від 50 до 70 млрд. дол. США. Обсяги інвестицій залежать від результатів геологічної розвідки та початкового видобутку.

 

Група глобальної розвідки Geostrategy вже висувала пропозиції про доцільність створення чотирьохстороннього газотранспортного консорціуму за участю Росії, України, Європейського Союзу та США. Саме прихід американських компаній на енергоринок Європи як реального гравця створює реальні законодавчі підстави для залучення американської сторони у якості «української страховки» до участі в міжнародному газотранспортному консорціумі з транспортування природного газу.

ДИВ. США відсікають РАТ Газпром від ринку Південної Азії.

 

За оцінками американської Адміністрації США з питань інформації у галузі енергетики (the US Energy Information Administration), на території України можуть зберігатися близько 1,1 до 3 трильйонів кубічних метрів сланцевого газу, доступного для видобутку.

Поклади сланцевого газу

Джерело: Адміністрація США з питань інформації у галузі енергетики

Для довідки: найбільші поклади сланцевого газу в Європі зосереджені на території Австрії, Великої Британії, Угорщини, Німеччини, Польщі, Швеції та України.

Не менш вражаючими є узагальнені цифри сланцевого газу, який знаходиться на території європейських країн. Так, загальний обсяг сланцевого газу, який знаходиться на території Франції, Австрії, Німеччини, Нідерландів, Швеції, Норвегії, Данії, Великої Британії, Польщі, Литви, України та Туреччини ставлять близько 17,7 трильйонів кубічних метрів. Найбільшими серед країн Європи покладами сланцевого газу володіє Польща – близько 5,2 трильйонів куб. метрів, Франція – 5,1 трильйона куб. метрів, Норвегія – 2,35 трильйона куб. метрів та Швеція – 1,16 трильйона куб. метрів. Проте відкритим залишається питання про те, які обсяги сланцевого газу є доступними для видобутку.

 

Політична гра Російської Федерації

Російська Федерація має прямо протилежні цілі у «грі в сланцевий газ» в Європі. Основна її мета – заблокувати будь-які процеси, пов’язані з розробкою та видобутком сланцевого газу, оскільки вони руйнують газову монополію Газпрому в Європі. Для цього російська сторона використовує такі важелі впливу:

 

  • можливості екологічних організацій Європи, створених за гроші Газпрому. Такі організації наголошують на шкідливості для навколишнього середовища видобутку сланцевого газу. Зокрема, приводяться аргументи про те, що метод видобутку сланцевого газу – шляхом гідравлічного розриву пластів землі – шкодить ґрунтовим водам. Такі «анти сланцеві кампанії» вже було проведено в Болгарії та Франції, на черзі - Польща;

 

  • так зване європейське ядерне лобі, яке не зацікавлене у продажу на ринках європейських країн достатньої кількості сланцевого газу місцевого виробництва, який буде доступний для розвитку електростанцій, що працюють на газу. Газове лобі стало особливо зручним для використання після того, як Німеччина у 2011 році заявила про виведення до 2022 року з експлуатації усіх своїх ядерних електростанцій. До того ж після трагедії на японській атомній електростанції Фукусіма-1 газове лобі в Європі є добре мобілізованим і готовим до жорсткої ідеологічної боротьби з конкурентами;

 

  • групи з підтримки розвитку альтернативної енергетики, які за різними програмами Європейського Союзу отримують фінансування на проведення досліджень з альтернативної енергетики. Сланцевий газ, у разі підтвердження його великих покладів на території європейський країн, виступатиме прямим конкурентом більш фінансово затратних альтернативних енергетичних ресурсів.
     
ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

США потребують більш активної участі в подіях в Україні

Річард ХААС (Richard Haass)
Річард ХААС (Richard Haass), президент Ради зовнішніх зносин, США (Council on Foreign Relations)

Сполучені Штати з моменту виникнення напруги у Східних регіонах України системно працюють над тим, щоб запровадити проти Росія санкції, оскільки вона відіграє ключову роль у дестабілізації ситуації в регіоні. Поки що важко передбачити, чим може закінчитися конфлікт на Сході України.

Ми повинні подвоїти нашу підтримку для України

Джин Шахін сенатор США від Нью-Гемпширу
Джин Шахін сенатор США від Нью-Гемпширу

Я вважаю, що ця стратегія повинна мати принаймні чотири компоненти: введення більш жорстких санкцій, зміцнення НАТО і наших союзників, демонструючи сильну підтримку для України, і протидія російській пропаганді.

Blake Clayton Старший радник з питань енергетики Ради зовнішніх зносин, м. Нью-Йорк

Blake Clayton
Blake Clayton Старший радник з питань енергетики Ради зовнішніх зносин, м. Нью-Йорк

Продовження погіршення ситуації в Лівії, Єгипті та інших країнах Північної Африки та Близького Сходу суттєво впливають на формування світових цін на енергоносії, у першу чергу - нафти. Я вважаю, що сьогодні США недостатньо працюють над збільшенням стратегічних обсягів нафти.