ЧАСТИНА 1: Співпраця України з Європейським Союзом в безпековій сфері зупинилася

10 Jan, 2013 | |

Від розвитку відносин України із Європейським Союзом сьогодні як ніколи залежить дуже багато. В умовах зростаючого політичного тиску російської сторони на керівництво України, спрямованого на втягнення Києва до інтеграційних проектів Москви (Митний Союз та Євразійський Союз), помноженого на бойкот Брюсселю у підтримці контактів (вже більше року) з українським керівництвом внаслідок ув’язнення колишнього Прем’єр-міністра України Юлії ТИМОШЕНКО та колишнього Міністра внутрішніх справ України Юрія ЛУЦЕНКА, надважливим завданням для України є утримання зовнішньополітичного балансу між Сходом і Заходом.

 

Офіційний Київ устами Міністерства закордонних справ України продовжує робити оптимістичні заяви про те, що курс на європейську інтеграція залишається для України пріоритетом, а співпраця з Митним Союзом не суперечить принципам створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом. Хоча офіційний Брюссель продовжує наполягати на протилежному, виключаючи можливість поєднання створення зони вільної торгівлі з ЄС та вступу України (навіть часткового) до Митного Союзу.

 

Взагалі останнім часом стає все важче розібратися у суперечливих коментарях Києва щодо перспектив європейської інтеграції України.

Аналітики групи глобальної розвідки Geostrategy вважають, що насправді за такою інформаційною тактикою ховається значний регрес у відносинах України з Європейським Союзом. З урахуванням цього група розпочинає серію публікацій, які покликані проаналізувати реальний стан відносин України з ЄС в основних сферах.

 

Перший матеріал висвітлює питання реального співробітництва між Україною та Євросоюзом у сфері політики безпеки.

 

ЯК УКРАЇНА СПІВПРАЦЮЄ З ЄС У ПРОВЕДЕННІ СПЕЦІАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ?

Ще у 2002 році було підписано Угоду з ЄС щодо участі України у поліцейській місії ЄС у Боснії та Герцеговині. У період з 2003 року по 2005 рік, а також з 2006 року по 2007 року представники Міністерства внутрішніх справ України брали участь у роботі поліцейської місії. У світлі поширення в 2008 року негативних наслідків глобальної фінансово-економічної кризи участь українського МВС у поліцейській місії було призупинено. Станом на початок 2013 року відсутня інформація про поновлення участі України в поліцейській місії ЄС в Боснії та Герцеговині.

 

У листопаді 2008 року Євросоюз прийняв рішення про початок реалізації військово-морської операцію для боротьби з актами піратства біля узбережжя Сомалі під назвою "Аталанта" (штаб-квартира операції розташовується у м. Нортвуд, Велика Британія). Україна, чиї судна неодноразово ставали жертвами сомалійських піратів, висловила зацікавленість у приєднання до «Аталанти», зокрема у відправці спеціальних озброєних груп для захисту цивільних суден. 20 січня 2010 року було підписано Указ Президента України „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 листопада 2009 року „Щодо участі України в операції Європейського Союзу "EU NAVFOR ATALANTA", яким визнано доцільність залучення України до цієї операції. З тих пір процес практично гальмувався, у тому числі через незгоду Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ Кенії, які затягували укладення Угоди щодо технічних і фінансових питань перебування українського контингенту в цій країні. Пошуки інших альтернативних шляхів участі України в операції «Аталанта», зокрема розміщення українського підрозділу спеціального призначення на військовому кораблі однієї з країн-учасниць операції, також наштовхнулися на труднощі.

EU NAVFOR при затримці піратів

У цьому разі опір робили окремі країни-члени Європейського Союзу, у тому числі Іспанія. За оцінками аналітиків групи Geostrategy, така ситуація є наслідком як зниження рівня співпраці України з НАТО, так і загального уповільнення політичного діалогу по лінії Київ – Брюссель. Країни Євросоюзу, які не бачать прагнення України у перспективі інтегруватися до європейських та євроатлантичних структур, не висловлюють бажання допускати на свою територію (свої військові кораблі) представників українських спеціальних підрозділів. Натомість поки що єдиним можливим варіантом участі України в антитерористичних зусиллях Євросоюзу залишається направлення представника Міністерства оборони України до штаб-квартири операції у британському місті Нортвуд.

 

Зазнала невдачі також пропозиція Євросоюзу щодо залучення вертолітного підрозділу Збройних сил України до військової операції Євросоюзу у БіГ „EUFOR ALTHEA”, зроблена Брюсселем за часів президентства Віктора ЮЩЕНКА.

Македонські ВПС в операції EUFOR - ALTHEA

Взагалі, варто відзначити, що основи співпраці України з Європейським Союзом було закладено в період з 2005 по 2010 роки, коли питання приєднання України до ЄС та НАТО були частиною офіційної політики керівництва України. Зокрема, у 2006 році було розроблено пріоритетні напрямки співпраці Міністерства оборони України з Європейський Союзом, які були затверджені Міністром оборони України і передані голові Військового Комітету ЄС.

 

Ці напрямки включають наступне:

• надання підтримки у розвитку військово-політичного діалогу між керівництвом Збройних Сил України та Європейського Союзу;
• здійснення підготовки та забезпечення участі України у спільних військових навчаннях, а також у миротворчих операціях;
• навчання українських офіцерів в Європейському коледжі безпеки і оборони, а також в інших навчальних закладах держав-членів Європейського Союзу;
• залучення Збройних Сил України до формування бойових тактичних груп ЄС;
• максимально широке використання можливостей України щодо повітряних перевезень;
• підтримка діалогу з Військовим штабом Європейського Союзу, Європейським оборонним агентством, Інститутом ЄС з питань досліджень безпеки.

 

Відомо, що до 2010 року відбувалися зустрічі начальника Генерального Штабу Збройних сил України – Головнокомандувача Збройних сил із головою Військового комітету Євросоюзу, однак протягом останніх двох років така зустріч була проведена лише один раз – у травні 2010 року. Інформація про продовження діалогу на рівні українського оборонного відомства та ЄС відсутня.

 

Крім того, з 2010 року Європейське оборонне агентство припинило виявляти зацікавленість до проведення офіційних переговорів з Міністерством оборони України щодо можливо спільної реалізації проектів в оборонній сфері.

За оцінками аналітиків групи глобальної розвідки Geostrategy, формально статутні документи Європейського оборонного агентства не дозволяють проведення офіційних зустрічей з представниками країн, які не є членами Євросоюзу. Однак, у разі виявлення Києвом серйозних намірів до співпраці, сторона ЄС могла б переглянути ці положення. Проте поки що Київ не ставить питання подібним чином, що призводить до відсутності мінімальних контактів на рівні Міноборони України та Європейського оборонного агентства.

 

Викладений матеріал дає підстави аналітикам групи Geostrategy констатувати практичну втрату інтересу з боку України до співпраці з Євросоюзом в безпековій сфері.

 

ЯКІ НАПРЯМКИ СПІВПРАЦІ ПОКИ ЩО ЖИВІ?

Один з небагатьох аспектів співпраці України з Європейським Союзом безпековій сфері залишаються Бойові тактичні групи ЄС, які відповідають за участь Євросоюзу у вирішенні конфліктів низької інтенсивності. Такий формат дозволяє ЄС мінімізувати загрозу втягнення у довготривалі конфлікти, звести до мінімуму втрати особового складу, а також досягти виконання завдань у розумно короткі терміни. Бойові тактичні групи дозволяють Євросоюзу бути активним в безпекових питаннях, що допомагатиме поступово формувати професійну спільну зовнішню та безпекову політику ЄС.

 

Що собою являє Бойова тактична група ЄС?

Бойова тактична група – це посилений батальйон з військовою технікою, до складу якого входить близько 2.500 тисяч військовослужбовців. В залежності від військо-технічних можливостей країн-членів Євросоюзу, бойова тактична група звичайно комплектується з військовослужбовців із декількох країн-членів ЄС.

Бойова тактична група повинна володіти не лише достатньою кількістю військового обладнання, але й мати можливості для тилового забезпечення, яке б дозволило групі ефективно діяти в умовах відриву від життєво необхідного постачання протягом тривалого періоду.

 

Фактично станом на початок 2013 року з усіх аспектів активної взаємодії України з європейським Союзом в безпекових питаннях лише Бойові тактичні групи ЄС залишаються у фокусі інтересу Києва. Підтвердженням цієї тези є ухвалення 5 квітня 2012 року Кабінетом Міністрів України Розпорядження №184-р «Про затвердження плану першочергових заходів по інтеграції України до Європейського Союзу на 2012 рік». У цьому Розпорядженні причетним міністерствам та відомствам України доручається вивчити питання про приєднання України до Бойових тактичних груп ЄС, у першу чергу – до Вишеградської групи.

 

Аналітикам Geostrategy відомо про те, що санітарний літак аеромедичної евакуації Ан-26 «Віта» може, у разі потреби, бути залучений до використання бойової тактичної групи «Балтійська», до складу якої входять Польща, Німеччина, Словаччина, Литва та Латвія. Бойова тактична груп HELBROC, до складу якої входять Греція, Болгарія, Румунія та Кіпр, а також бойова тактична група за участю Італії, Угорщини та Словенії, висловлюють зацікавленість у залучення українського літака Іл-76 МД.

Літак аеромедичної евакуації Ан-26 «Віта»

 
Подібні ініціативи, на думку аналітиків Geostrategy, мають бути підтримані Україною. Це дасть можливість принаймні в якійсь прийнятний спосіб тримати зовнішньополітичний баланс на Західному напрямку.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ГРУПИ Geostrategy ЩОДО СПІВПРАЦІ З ЄС У СФЕРІ БЕЗПЕКИ

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Чи можливі санкції проти українських політиків гомофобів?

Марійе КОРНЕЛІССЕН
Марійе КОРНЕЛІССЕН
депутат Європарламенту від Нідерландів, політична група «Зелені» - Європейський вільний альянс»

Марійе КОРНЕЛІССЕН, депутат Європарламенту від Нідерландів, політична група «Зелені» - Європейський вільний альянс» про санкції проти українських політиків-гомофобів:

Україна, ЄС: окремі результати дії зони вільної торгівлі

Сергій Даниленко
Модератор групи Geostrategy Сергій Даниленко
analytics@geostrategy.ua

Українські виробники активно використовують преференції в рамках торгівлі між Україною та ЄС. Наприкінці 2016 року вже повністю використано 11 тарифних квот:

Українська армія переможе

Марк Хертлін, (Mark Hertling)
Марк Хертлін, (Mark Hertling) генерал-лейтенант, колишній командувач Збройних сил США в Європі

Протягом своєї військової кар’єри я бачив українських військових у різних ситуаціях. Я бачив їх під час участі у миротворчих операціях на Балканах.