Міністр закордонних справ Ірану Алі Акбар САЛЕХІ виступив із пропозицією провести наступний раунд переговорів з ядерної проблематики у столиці Єгипту місті Каїр.

Є підстави вважати, що офіційний Каїр підтримав цю ідею, оскільки обидві країни є не лише близькими стратегічними союзниками в регіоні. З огляду на посилення міжнародного тиску на Іран офіційна Сирія прагне привернути увагу світової спільноти на важливість знайдення компромісних рішень з важливої проблематики іранського ядерного досьє.

Аліреза Надер (Alireza Nader), старший аналітик корпорації RAND

З часу революції в Ірані у 1979 року нинішній 2013 рік стане, очевидно, найбільш складним для цієї великої держави у двох площинах – внутрішньополітичному (розвиток внутрішніх процесів в Ірані) та зовнішньому (продовження дії міжнародних санкцій).

 У грудні 2012 року очікується зниження обсягів експорту сирої нафти з Ірану, що є причиною дії міжнародних санкцій по відношенню до цієї держави. Зниження експорту нафти призведе до того, що державний бюджет Ірану за рік втратить практично 1 млрд. дол. США.

Однак дія санкцій – не єдина причина зниження обсягів експорту сирої нафти з Ірану. Зниження темпів економічного зростання в Китаї, який споживає великі обсяги енергоносіїв з Ірану, також негативно позначається на експорті.

Збройні сили Ірану затримали безпілотний літальний апарат США, який незаконно перетнув повітряний простір Ірану.

Це вже не перший випадок, коли іранська сторона та затримує безпілотні літальні апарати США, які, як передбачається, здійснюють розвідницьку діяльність, збираючи інформацію про наземні об’єкти Ірану.

Останнім часом посилилася циркуляція слухів про готовність керівництва Ірану призупинити роботи зі збагачення урану. Однак жодних офіційних заяв з цього приводу Тегеран поки що не робив. Аналітики Geostrategy і справді фіксують поступове зниження жорсткої тональності Тегерану на офіційному рівні щодо ядерної проблематики, сигналізуючи США та ЄС готовність сісти за стіл переговорів для детального вивчення перспектив розвитку ядерних програм. Що ж стоїть насправді за такою «Тереганською капітуляцією»?

Міністр оборони Ізраїлю Ехуд БАРАК підтвердив, що Іран виготовив з 38% власного збагаченого урану ядерні стержні про ядерного реактора, на якому проводяться дослідження. Ці роботи було закінчено у серпні 2012 року.

За словами Ехуда БАРАКА, така стержні можуть бути легко трансформовані у низько збагачений уран, що викликає значну занепокоєність у США та Європейського Союзу, а також створює небезпечну напругу в регіоні Близького Сходу.

В умовах посилення міжнародного тиску на Іран шляхом застосування міжнародних санкцій керівництво цієї держави прийняло рішення про продаж нафти через приватний сектор держави.

Зокрема, компанії отримають право купувати сиру нафту по зниженій ціні з метою пошуку нових міжнародних партнерів, зацікавлених у придбанні іранської нафти.

Національна Рада з питань зовнішньої та безпекової політики завершила підготовку проекту рішення Уряду Ірану щодо призупинення транспортування танкерами сирої нафти через протоку Хормуз до країн, які підтримують міжнародні санкції (зокрема, Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки) проти Ірану.

Зазначене рішення повинно бути схвалено законодавчим органом Ірану. Станом на 3 липня 2012 року 100 з 290 депутатів парламенту Ірану поставили свої підписи під проектом зазначеного рішення.

29 травня 2012 року національна нафтова компанія Ірану Petropars та державна нафтова компанія Венесуели Petroleos de Venezuela підписали 25-річну угоду на розробку нафтового родовища Dobokubi, розташованого у східній частині Венесуели.

Переговори щодо спільної ірано-венесуельської розробки цього нафтового родовища були розпочаті ще у 2006 році. Іранська сторона володіє 26% акцій у цьому проекті, відповідно Венесуелі належить 74% акцій.