ВІЙНА з Іраном відкладається

15 Nov, 2012 | |

 Останнім часом посилилася циркуляція слухів про нібито готовність керівництва Ірану призупинити роботи зі збагачення урану. Однак жодних офіційних заяв з цього приводу Тегеран поки що не робив. Експерти групи глобальної розвідки Geostrategy і справді фіксують поступове зниження жорсткої тональності Тегерану на офіційному рівні щодо ядерної проблематики, яку до останнього часу проголошувало вище політичне керівництво цієї держави. Таким чином Іран починає сигналізувати Сполученим Штатам Америки та Європейському Союзу про свою готовність сісти за стіл переговорів для детального вивчення перспектив розвитку іранських ядерних програм.

 

Інформаційні джерела Саудівської Аравії вказують на те, що Іран прийняв рішення призупинити роботи із 20%-го збагачення урану (близького до використання у військових цілях), демонструючи тим самим готовність провести конструктивні переговори у форматі Р-5+1 (п’ять постійних членів Ради Безпеки ООН плюс Німеччина). Міжнародне агентство з атомної енергії також підтримало тезу про поступову деатомізацію Ірану, вказавши, що ця країна вже використала 38% власних запасів збагаченого урану для потреб Тегеранського дослідницького реактора (Teheran Research Reactor), що знизило ймовірність використання урану у військових цілях. Таким чином Іран дав Заходу зрозуміти, що компроміси в ядерних питаннях все-таки можливі.

 

У цьому зв’язку важливо зрозуміти мотиви, чому саме зараз Іран починає міняти свою позицію в ядерних питаннях, яка формувалася та втілювалася керівництвом цієї держави протягом тривалого часу. Більше того, безкомпромісна позиція щодо розвитку власних ядерних ресурсів стала причиною фактичної міжнародної ізоляції Тегерану, а також введення ЄС та США міжнародних санкцій, які обмежують економічну співпрацю Ірану із зарубіжними країнами.

 

 

Послаблення санкцій – важлива тактична ціль Ірану

Говорячи про мотиви відступу Ірану від своїх попередніх принципів в ядерних питаннях, аналітики групи Geostrategy вважають, що в обмін на такі кроки Тегеран, в першу чергу, очікує послаблення міжнародних економічних санкцій. Як і очікувалося, санкції серйозно підірвали іранську економіку.

 

Лише протягом останнього тижня жовтня іранська валюта «реал» втратила практично 40% вартості по відношенню до американського долара, досягнувши свого історичного мінімуму: один долар коштував 24 600 реалів, а зараз коштує майже 35 000 реалів. На цьому фоні Центральний банк Ірану обмежив обсяги вивезення валюти із країни до 5 тисяч дол. США. Однак полегшення для валютного ринку Ірану це рішення поки що не принесло. Нагадаємо, на сьогодні проти Ірану діє ембарго на імпорт нафти зі сторони ЄС (1 липня 2012 року Євросоюз заборонив своїм членам купувати іранську нафту), іранським банкам заборонено співпрацювати з банками США, іранські товари, у тому числі килими та фісташки, заборонені для ввезення на територію США.

 

Представник Державного департаменту США Вікторія НУЛАНД визнала дієвість введених проти Ірану санкцій. Зокрема, вона заявила про те, що «санкції продовжують роз’їдати іранську економіку все глибше, і це може вплинути на зміну політичного курсу Ірану».

 

За приблизними підрахунками, до кінця 2012 року збитки для економіки Ірану від запроваджених санкцій можуть сягнути 60 мільярдів дол. США.

 

Отже головною причиною зміни позиції Ірану з ядерного питання є прагнення іранського керівництва відмінити дію міжнародних санкцій.

Крім того, Іран також прагне досягнути домовленості із Західними державами на постачання збагачено урану з метою підтримки функціонування пятимеговатного Тегеранського дослідницького ядерного реактора, який використовується для дослідних робіт в мирних цілях. Це викликано тим, в Ірану на власні проекти зі збагачення урану просто не вистачає коштів. Основні асигнування сьогодні йдуть переважно на вирішення внутрішніх соціально-економічних проблем, які можуть призвести до зовсім небажаного для влади народного вибуху.

 

За діями Ірану також стоїть геополітика

На важке внутрішнє економічне становища також накладаються геополітичні проблеми, які становлять для Ірану реальну загрозу. Мова йде про процеси, які сьогодні відбуваються в Сирії, а також у великих регіонах Північної Африки та Близького Сходу.

 

Від того, чи залишиться нинішній сирійський лідер Башар АСАД при владі, залежить майбутнє Ірану як регіональної наддержави. У 2007 році Дамаск і Тегеран підписали Угоду в сфері оборони, яка передбачає негайну військову взаємодопомогу у випадку виникнення зовнішньої військової загрози. В одній із статей Угоди йде мова про те, що «Іран буде стояти на стороні Сирії і надаватиме їй усі необхідні ресурси в разі агресії з боку США або Ізраїлю». У серпні 2012 року Міністр оборони Ірану Ахмед ВАХІДІ заявив про те, що Іран готовий активувати цю Угоду.

 

Аналітики Geostrategy вважають, що Сирія – це ключовий вузол регіону, в якому завязано дуже багато факторів мусульманського світу та Близького Сходу. Демонтаж режиму Асада буде означати ще більшу хаотизацію усіх регіональних процесів. Ймовірно, що у урахуванням також і цих факторів Іран почав шукати взаєморозуміння зі США щодо врегулювання внутрішньополітичної кризи в Сирії.

 

Стабільна Сирія означає початок масштабної стабілізації суттєво ослабленого подіями «Арабської весни» регіону Близького Сходу. Усім потрібен перепочинок, потрібні позитивні тенденції політичної стабілізації та економічного зростання. В іншому випадку деструктивні процеси Сирії можуть перекинутися також і на Іран та навіть Туреччину, загрожуючи тим самим змінити політичні режими в цих ключових регіональних геополітичних гравцях. Навіть Росія, яка за кілька останніх років втратила контроль над Північною Африкою та Близьким Сходом, серйозно сприймає небезпеку поширення синдромів «Арабської весни» на свою територію.

 

Отже, зупинення поширення вірусу «Арабської весни» на Іран, Туреччину та Росію штовхає ці три великі і впилвові держави до активних дій на сирійському напрямку.

 

 

Що заважає процесу відновлення діалогу Ірану із Заходом?

Вирівняти відносини по лінії Іран – Західні держави заважає емоційна політика Ізраїлю, який заявляє про те, що іранське керівництво вперто продовжує використовувати дослідження в області ядерної енергетики для створення ядерної зброї. Існує інформація про те, що Ізраїль докладав значних зусиль для розігрування «іранської карти» в ході передвиборчої президентської кампанії в США, підштовхуючи тим самим Барака ОБАМУ почати блискавичну військову операцію проти Ірану. Аналітики Geostrategy вважають, що переобрання Барака Обами на новий термін дещо знизило рівень напруги в «іранському питанні». Тим більше, остання конфліктна ситуація, яка виникла у керівника Центрального розвідувального управління США генерала Девіда Хоуелла ПЕТРЕУСА, також вказує на невелику ймовірність початку військової кампанії проти Ірану. Без сильного керівника ЦРУ керівництво США навряд чи ухвалить подібне рішення.
Однак повністю виключити можливість початку військової кампанії проти Ірану у середньостроковій перспективи наразі неможна.

 

Аналогії з Україною

Сьогодні, як не дивно, ситуацію з Іраном можна застосувати і щодо України. Адже Київ вже практично рік знаходиться у фактичній міжнародній ізоляції, яка негативно позначається не лише на міжнародному становищі держави, але й на її економічному розвитку. Основні українські втрати від ізоляції виглядають настусиним чином:

 

• Угода про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом не підписана;

• політичний діалог на вищому рівні по лінії Україна – США та Україна – ЄС практично зупинився;

• перспективи запровадження безвізового режиму для громадян України з Євросоюзом мінімальні;

• посилився тиск Росії щодо втягнення України до Митного Союзу;

• перспектив переукладення нової газової угоди з Росією не видно;

• ефективність головування України в ОБСЄ у 2013 році стоїть під загрозою;

• рівень західних інвестицій продовжує знижуватися, що пов’язано, у тому числі, із великими політичними ризиками;

• в умовах успішного запуску проекту з транспортування російського газу в обхід території України «Північний потік», а також активної роботи по запуску аналогічного проекту «Південний потік» збитки для українського бюджеті від втрати обсягів транзиту російського газу продовжують зростати.

 

Іран з його надпотужними покладами нафти і газу не витримав введених Західними державами міжнародних санкцій. На цьому фоні керівництву України втримати економічну та політичну ситуацію в умовах міжнародної ізоляції (поки що мова не йде про санкції) буде набагато важче.

 

Отже, єдиним виходом для Києва є рішення про масштабне перезавантаження відносин з Європейським Союзом та США.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Франція готова до переговорів з Путіним

Жан-Марк Эро
Міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Эро

Франція готова до переговорів з В.Путіним, однак жодного політичного рішення за участю Б.Асада не буде. Наразі необхідним є відновлення переговорів для забезпечення політичного переходу на основі резолюції 2254 Ради Безпеки ООН.

Перемир’я на Донбасі триває, але важко говорити про те, що Росія виконує Мінські угоди.

Стівен ПАЙФЕР
Стівен ПАЙФЕР, колишній Посол США в Україні, старший науковий співробітник Інституту Брукінгса

Не зважаючи на те, що перемир’я на Донбасі триває, важко говорити про те, що Росія виконує Мінські угоди. Російські військові разом із технікою продовжують перебувати на території Донбасу, непідконтрольній Україні.

Чи відходить Україна «на другий план»?

Джеймс Девіс
Джеймс Девіс Професор-міжнародник із Університету Санкт-Галлена

На нещодавній Мюнхенській конференції з безпеки "українське питання" опинилося в "другому ешелоні" проблем - головними темами все ж стали нова політика США за президента Трампа та міжнародний тероризм.