Військова тактика Росії в Україні, реакція сепаратистів на криваві події у Слов'янську, плани захопників луганського управління СБУ та ймовірність американської військової допомоги Києву – теми західної преси 23 квітня.
Росія майстерно застосувала в Україні "військову тактику ХХІ-го сторіччя". На думку International New York Times, така тактика полягає в поєднанні"кібервійни", потужної пропагандистської кампанії та дій досвідчених спецпризначенців.
"Спритність, з якою росіяни діяли в Україні, – це небо і земля у порівнянні зі вбивчою артилерією, авіаударами та бойовими ракетами, що використовувалися для того, щоб відбити у сепаратистів столицю Чечні Грозний у 2000 році", - пише видання.

Верховна Рада ухвалила заяву щодо переговорів глав Міністерств закордонних справ України, Росії, США і Європейського Союзу, які відбудуться у четвер, 17 квітня, в Женеві.

За прийняття відповідного проекту постанови проголосували 232 депутати.

У цій заяві парламент зокрема зазначає, що предметом міжнародних переговорів не можуть бути питання щодо конституційного ладу й адміністративно-територіального устрою України, статусу й порядку застосування мов, а також строків і порядку проведення виборів президента й парламенту.

 Парламентська асамблея Ради Європи схвалила резолюцію, у якій позбавила російську делегацію права голосу до кінця року. Російська делегація у повному складі на засідання ПАРЄ не з’явилася.

У тексті документу, ухваленого 10 квітня, ПАРЄ засудила анексію Криму Росією та втручання Москви у внутрішню політику України і наголосила, що ці дії Москви порушують основоположні принципи Статуту Ради Європи.

Крім того, ПАРЄ ухвалила кілька важливих поправок до тексту резолюції.

 Президент Росії Володимир Путін, за даними російської преси, проведе телевізійну "пряму лінію" і відповість на питання громадян 17 квітня. Головною темою, як очікується, буде Крим та ситуація в Україні.

Повідомлення про черговий, вже тринадцятий щорічний сеанс спілкування з народом Кремль цього разу видав у формі "витоку" від анонімного представника адміністрації президента через газети "Известия" та "Коммерсантъ". Крім того, газети посилаються на джерела телеканалів, які організовують трансляцію "прямої лінії".

Китай візьме участь у створенні індустріального парку на півдні Казахстану на території Алматинської області. Про це йдеться в повідомленні прес-служби міністерства індустрії і нових технологій Казахстану, поширеному в п'ятницю.

Домовленість була досягнута в ході робочої поїздки виконуючого обов'язки заступника прем'єр-міністра, міністра індустрії і нових технологій Казахстану Асета Ісекешева в Китай.

Росія і Іран продовжують переговори щодо угоди про постачання іранської нафти в обмін на російське устаткування, сума операції може скласти 20 мільярдів доларів.

У січні Росія і Іран обговорюють питання постачання до Росії близько 500 тисяч баррелів іранської нафти в день в обмін на поставки російського обладнання і товарів.

Пізніше посол Ірану Мехді Санаї підтвердив факт переговорів, додавши, що мова йде про постачання декількох сотень тисяч барелів на день.

Домовленість про кінцеву ціну нафти в контракті не відома.

Про поставки військової техніки в угоді не йдеться.

Загальна сума операції, як очікується, складе від 15 до 20 мільярдів доларів.

Міністерство закордонних справ Росії висловило стурбованість планами влади Латвії, яка заявила про намір перевести з 2018 року все шкільне навчання на латиську мову. «Зазначені ініціативи в сфері освіти є черговим фактом триваючої дискримінаційної політики латвійської влади, спрямованої на примусову асиміляцію російськомовного населення і побудову в Латвії моноетнічного суспільства», - йдеться в повідомленні, опублікованому на сайті МЗС РФ.

У листах, які російське зовнішньополітичне відомство направило керівництву правозахисних структур Ради Європи, ОБСЄ та Європейського союзу, міститься «заклик вплинути належним чином на латвійську владу з метою припинення дискримінації російськомовного населення за національною і мовною ознаками».

Державна Дума Росії має намір припинити дії всіх угод про перебування Чорноморського флоту Росії. Міністерство закордонних справ Росії направило відповідну ноту українським дипломатам.

Пропозицію про припинення дії українсько-російських угод в Держдуму Росії вніс президент Володимир Путін

Генеральна Асамблея ООН переважною більшістю голосів прийняла резолюцію, що визнає референдум про приєднання до Росії, який відбувся в Криму 16 березня незаконним.

За цю резолюцію проголосували 100 країн, 58 держав утрималися, Росія і ще 10 країн проголосували проти.

Позицію Росії підтримали Вірменія, Білорусія, Болівія, Куба, КНДР, Нікарагуа, Судан, Сирія, Венесуела та Зімбабве.

На підтримку резолюції проголосували такі країни, як США, Туреччина, Грузія, а також Канада, Франція, Німеччина, Японія та інші. Серед тих, що утрималися від участі в голосуванні - Казахстан, Узбекистан, Бразилія, Китай, Індія та інші.