24 квітня 2013 року під час спільної прес-конференції Президента Європейської Комісії Жозе БАРРОЗУ та Прем’єр-міністра Литви Альгірдаса БУТКЕВІЧЮСА за результатами їхньої зустрічі, присвяченої майбутньому литовському головуванню в Європейському Союзі, Жоже БАРРОЗУ, зазначив, що литовське головування вже на цьому етапі докладає величезних зусиль для забезпечення успішності Саміту СхП, зокрема і в українському питанні.
22 квітня 2013 року Рада Європейського Союзу із закордонних справ ухвалила рішення, яким послаблюються окремі обмежувальні заходи проти Сирії, включаючи ембарго на нафту, що обумовлено необхідністю посилити допомогу цивільному населенню та підтримку опозиції країни.
Згідно з рішенням, відтепер відповідні структури держав-членів ЄС можуть здійснювати три види трансакцій:
• імпорт нафти і нафтопродуктів, включаючи фінансування і страхування операцій;
• експорт ключового обладнання і технологій для нафтової та газової промисловості Сирії, фінансування і страхування експортних операцій;
• інвестування нафтової промисловості Сирії.
19 квітня 2013 року Державний департамент США оприлюднив щорічну Доповідь про дотримання прав людини (2012 Country Reports on Human Rights Practices). Україні присвячений окремий 49-сторінковий розділ.
Найсерйознішою проблемою з правами людини в Україні у 2012 році названо «політично мотивовані ув’язнення колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко і колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка».
Друга проблема – «невідповідність парламентських виборів 28 жовтня 2012 року міжнародним стандартам чесності і прозорості».
22 квітня 2013 року Європейська Комісія висловила готовність розпочати масштабні політичні переговори з Сербією щодо приєднання цієї країни до Європейського Союзу. Це є важливим сингалом Брюсселю, особливо на фоні розвитку в Єврозоні негативних фінансово-економічних тенденцій, які посилюють євро скептицизм серед політиків та пересічних громадян Євросоюзу.
18 квітня 2013 року розпочалася процедура обрання Президента Італійської Республіки, яка відбувається у чотири тури під час спільного засідання двох палат італійського парламенту. За результатами першого туру голосування основний кандидат на найвищий державний пост Франко МАРІНІ не набрав необхідних 2/3 голосів. З 1007 «великих виборців» за нього проголосувало 521.
16 квітня 2013 року Центральне агентство новин Корейської Народно-Демократичної Республіки оприлюднило заяву Міністерства закордонних справ КНДР, яка розглядається в Республіці Корея як конкретна відповідь на звернення Президента Республіки Корея Пак Гин ХЕ та Державного секретаря США Джоном КЕРРІ до керівника КНДР Кім Чен ИНА з пропозицією розпочати переговори з метою розрядки напруженості на Корейському півострові.
12−13 квітня Прем’єр-міністр Великої Британії перебував у Німеччині з робочім візитом, головною метою якого було обговорення з канцлером А.Меркель можливих форматів подальшого перебування Сполученого Королівства у складі Європейського Союзу.
Головним сигналом британського прем’єра у ході дискусії була необхідність ґрунтовних реформ, які перетворять ЄС на більш гнучке утворення, яке дозволятиме Британії та іншим державам-членам більш вільно обирати сфери для поглибленої взаємодії та визначати обсяг своїх зобов’язань у рамках Євросоюзу.
Ангела МЕРКЕЛЬ обережно ставиться до пропозицій свого британського колеги. На її думку, імплементація такої моделі є небезпечною, оскільки потребуватиме ґрунтовних змін установчих угод Європейського Союзу.
1 квітня 2013 року в Москві відбулися переговори між представниками міністерства промисловості Білорусі та Мінпромторгом РФ щодо створення спільного холдингу „Росбелавто” на базі МАЗ і КАМАЗ.
У 2010 році державна російська корпорація „Ростех” запропонувала об’єднати два найбільших виробника важких вантажівок. Перший віце-прем’єр Білорусі Володимир СЕМАШКО в червні 2012 року заявляв, що Білорусь має намір внести до холдингу 75% мінус 1 акцію МАЗ, щоб отримати 50% акцій керуючої компанії.
Раніше очікувалося, що російська сторона внесе 49,9% акцій КАМАЗ.
Президент Кіпру Нікос АНАСТАСІДЕС заявив про те, що навіть не зважаючи на внутрішню фінансово-економічну кризу на Кіпрі його країна не планує ухвалювати жодних рішень про вихід із зони Євро.
Він також заявив про те, що на сьогодні достатньо інструментів, аби втримати ситуація в банківському секторі Кіпру під контролем. Саме тому мова не може йти про якийсь фінансовий колапс. Разом з тим Президент Кіпру не виключає початок масштабного переформатування глобального фінансового ринку.
