Російські спецслужби оголосили, що під час спецоперації у селищі Герей-Авлакі в Дагестані вбито лідера угруповання "Імарат Кавказ" Аліасхаба Кебекова.

Раніше про вбивство Кебекова повідомляли прихильники збройного підпілля Північного Кавказу.

У березні 2014 Кебеков оголосив себе наступником лідера чеченського спротиву Доку Умарова, про загибель якого повідомили на початку 2014 року, та очолив угруповання "Імарат Кавказ".
З 2012 року він перебував у федеральному і міжнародному розшуку за звинуваченням в організації або участі в незаконному збройному формуванні.

 Міністр оборони Литви Юозас Олекас закликав країни Євросоюзу сприймати Росію як країну-агресора по відношенню до України.

"Я дуже добре розумію, що Україна зараз б'ється не тільки за свою свободу і незалежність, ваша країна бореться за головні принципи, які є елементом сучасної Європи", - заявив міністр.

За словами пана Олекаса, Росія кинула виклик міжнародному порядку.
У січні Верховна Рада схвалила заяву про визнання Росії державою-агресором.

Депутати тоді закликали парламенти країн світу і міжнародні організації також визнати Російську Федерацію державою-агресором і посилити тиск на неї.

 США стурбовані можливим продажем Ірану зенітних ракетних комплексів С-300 після того, як президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволив подібний продаж.
Стурбованість США висловив у телефонній розмові з главою російського МЗС Сергієм Лавровим його американський колега Джон Керрі.
2 квітня підписали рамкову угоду щодо іранської ядерної програми.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, коментуючи указ пана Путіна, заявив, що, враховуючи прогрес, досягнутий на переговорах Тегерана і "шістки" в Лозанні, "необхідність у такого роду ембарго, причому в окремому, добровільному російському ембарго, повністю відпала".

Держдепартамент США рекомендував президенту Бараку Обамі виключити Кубу зі списку країн-спонсорів тероризму.

Як заявив член комітету з міжнародних справ Сенату США Бен Кардін, така рекомендація є важливим кроком на шляху до встановлення більш продуктивних відносин із Кубою.

Куба - одна із чотирьох країн, яких США неодноразово звинувачували у підтримці тероризму у світі. Решта - Іран, Судан та Сирія.

Виключення Куби із "терористичного списку", де вона опинилася у 1982 році, дасть можливість обом країнам знову відкрити свої посольства у Вашингтоні й Гавані.

Якщо Обама дотримається рекомендацій Держдепартаменту, Конгрес Сполучених Штатів матиме ще 45 днів на те, аби вирішити, чи підтримувати чи відхилити таке рішення.

 Щонайменше двоє людей загинули у стрілянині, що сталася у Палаці юстиції в італійському Мілані, повідомили представники влади.

Газета La Repubblica також повідомила про двох загиблих та одного пораненого.
Суддя апеляційного суду Джованні Каціо повідомив італійській інформаційній агенції Ansa, що вогонь біля входу до зали суду відрив відповідач у справі про фінансове банкрутство, що розглядалося на той момент.

За його словами, стрілець досі перебуває усередині Палацу юстиції.
Людей, що перебували всередині палацу, евакуювали.

Представник суду повідомив агенції Reuters, що одним з убитих був суддя.
Місцеві медіа зазначають, що стріляв Клаудіо Гіарділльо.

 Турецький суд зобов'язав Інтернет-провайдерів заблокувати на території країни доступ до сервісу мікроблогів Twitter і відеохостингу YouTube через публікації фото загиблого прокурора.

31 квітня члени турецького ліворадикального угруповання прямо в залі суду взяли в заручники прокурора Мехмета Селім Кіраза, який розслідував гучну справу про загибель підлітка під час вуличних протестів 2013 року.
Прокурор та двоє бойовиків загинули у результаті стрілянини з поліцією в будівлі суду в Стамбулі.

 Родичі кенійських студентів, убитих ісламістськими бойовиками в університеті, прибувають на місце трагедії, щоб упізнати тіла.

В атаці бойовиків із групи Аш-Шабаб у четвер загинули понад 140 людей.

Джихадисти відібрали і розстріляли студентів-християн.

Тим часом влада Кенії надала автобуси, щоб доправити сотні молодих людей, які вижили, додому.

Тіла загиблих відвезуть в столицю країни Найробі.
Президент Сомалі Гассан Шейх Мохамуж заявив, що Кенія і Сомалі повинні посилити контртерористичну співпрацю.

У Росії 1 квітня починається весняний призов до Збройних сил РФ, який стосуватиметься і анексованого Криму та міста Севастополь.

Російське Міноборони планує цього року призвати понад 150 тисяч новобранців, в тому числі близько 500 кримчан, які проходитимуть службу на півострові.

За планами військових, дві третини призваних у Севастополі вирушать служити до частин Чорноморського флоту РФ.

"Решта будуть служити в частинах центрального підпорядкування Південного військового округу, але теж в адміністративних межах Севастополя", - заявив військовий комісар Севастополя Валерій Вишняков.

США мають грати провідну роль у вирішенні конфлікту в Україні. Про це у Вашингтоні заявив екс-головнокомандувач НАТО у 1997-2000 роках генерал армії США Веслі Кларк. Він назвав помилкою розрахунки, що Німеччина зможе взяти на себе ініціативу у вирішенні кризи.

Сьогодні в Узбекистані проходять президентські вибори. Це вже  п'яті президентські вибору  з часу здобуття країною незалежності в 1991 році.

Кандидатами на пост глави держави зареєстровано чотири людини - чинний президент Іслам Карімов, голова центральної ради Народно-демократичної партії Хатамжон Кетмонов, член парламентської фракції Демократичної партії «Міллі тікланіш» («Національне відродження») Акмал Саїдов, голова виконкому Соціал-демократичної партії «Адолат »(« Справедливість ») Нарімон Умаров.

Карімов керує Узбекистаном з червня 1989 року. На останніх президентських виборах 23 грудня 2007 за нього віддали голоси понад 13 млн осіб - більше 88% від загального числа виборців, які взяли участь у виборах.