Росія і Китай ветували проект резолюції Ради Безпеки ООН про допомогу Сирії. Документ був внесений на розгляд Німеччиною і Бельгією.

Проект передбачає продовження механізму поставок гуманітарної допомоги майже 3 мільйонам сирійців безпосередньо через кордон з Туреччиною. За документом, гуманітарна допомога надходить до Сирії через два КПП на турецько-сирійському кордоні. Представники ООН активно використовують один з КПП і виступають за продовження терміну діючого механізму ще на рік.

Росію та Китай чекає ізоляція в ООН, якщо вони продовжать блокувати в Радбезі проекти резолюції США про ембарго зброї для Ірану. Про це заявив спецпредставник США по Ірану Брайан Хук.

Він підкреслив, що між Москвою і Пекіном та міжнародним співтовариством наростають суперечності.

«Росія і Китай були ізольовані в МАГАТЕ, а тепер будуть ізольовані і в Раді Безпеки ООН, якщо продовжать шлях антиутопії», - заявив Хук.

Глава уряду Іспанії Педро Санчес заявив, що його країна підтримує пропозицію обмежити право вето в Раді безпеки ООН.
 
Франція і Мексика, які виступили з цією ініціативою, пропонують створити механізм обмеження права вето постійних членів Ради безпеки у випадках, якщо мали місце великомасштабні злочини.
 
«Іспанія підтримує франко-мексиканську ініціативу, щоб обмежити використання вето в Раді безпеки ООН в разі масових звірств», - заявив Санчес під час свого виступу на 73-й сесії Генеральної асамблеї ООН.
 

Війська із Сенегалу та інших країн Західної Африки увійшли в Гамбію після того, як сплив кінцевий термін, після якого президент країни Джамме мав відмовитися від влади.

Переможець виборів Адама Барроу, який лишається в Сенегалі, заявив, що не повернеться в Гамбію, поки військова операція не закінчиться.

Погрозу з боку ЕКОВАС усунути пана Джамме з посади силою підтримали усі 15 членів Ради Безпеки ООН, які, втім, наголосили, що пріоритетом має бути політичне вирішення кризи.

Третий Комитет Генассамблеи ООН, который, в частности, занимается вопросами защиты прав человека, 15 ноября в Нью-Йорке принял исторический проект резолюции о нарушениях прав человека во временно оккупированном Крыму. Этот проект определяет ответственность, которую несет Россия за правовую вакханалию, которая бешеными темпами разворачивается на полуострове уже третий год подряд.

12 грудня 2015 року під час засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй за участю міністра закордонних справ України Павла КЛІМКІНА стався інцидент, який спонукав аналітиків групи глобальної розвідки Geostrategy до більш детального вивчення біографії нинішнього міністра. Нагадаємо, що Клімкін потиснув руку російському постійному представнику при ООН Віталію ЧУРКІНУ, який під час цього ж засідання в доволі грубій манері звинуватив Україну в тому, що вона свідомо допустила катастрофу малайзійського авіалайнеру МН-17. А остання фраза виступу Чуркіна «що настав час для нових підходів» говорить сама за себе.

The election of Ukraine as a non-permanent member of the UN Security Council for the period of two years – 2016-2017 – was presented by the President of Ukraine as a significant political breakthrough. Having no doubts about the importance of this event, there are some elements of the election campaign that raised serious questions towards the transparency in the MFA of Ukraine.

Позиция России в Совете безопасности ООН, которая заблокировала решение о создании трибунала по расследованию катастрофы малазийского «Боинга-777» на Донбассе была прогнозированной. И не столько сама ООН, сколько те страны, которые заинтересованы в сохранении мирового порядка, мира и безопасности, встали перед необходимостью искать альтернативные шаги создания такого трибунала в обход ООН, ведь есть и другие инструменты. Кроме того, вчерашнее голосование еще раз обострило вопрос о необходимости реформирования самой организации.

 Прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон закликав розглянути альтернативні варіанти створення трибуналу з покарання винних в авіакатастрофі рейсу МН17 над Донбасом.

Британський лідер висловив обурення рішенням Росії вдатися до свого права вето, щоб заблокувати ухвалення в Раді Безпеки ООН рішення створити міжнародний трибунал з цього питання, і додав, що прикладом альтернативного шляху правосуддя може бути приклад міжнародного розслідування катастрофи над Локербі в 1988 році.