Чи застосує ЄС кіберсанкції проти Кремля за атаки на Україну

22 Jun, 2020 | |
Киберзлочин

28 травня 2020 року Статс-секретар міністерства закордонних справ Німеччини Мігель БЕРГЕР викликав Посла Росії в Німеччині Сергія НЕЧАЄВА для різкого висловлення протесту у зв’язку із хакерськими атаками на німецький законодавчий орган – Бундестаг. За інформацією німецького уряду, російські хакери атакували Бундестаг в 2015 році. За інформацією німецьких ЗМІ, російського Посла поінформували про те, що Німеччина виступатиме в Брюсселі за введення проти Росії кіберсанкцій – нового санаційного режиму Євросоюзу, ухваленого Радою ЄС в травні 2019 року.

У жовтні 2018 року російські хакери також здійснити спробу хакерської атаки на систему Організації із заборони хімічної зброї в Гаазі – органу, який займається розслідуванням справи про отруєння Скрипалів. Після цього випадку активізувалися дискусії про необхідність вироблення нового виду обмежувальних заходів – кіберсанкцій.

Geostrategy нагадують, що це не перша атака російських хакерів, яка може обернутися для Москви першим безпрецедентним рішенням Євросоюзу про введення кіберсанкцій проти Росії після вироблення нового санаційного механізму ЄС. За повідомленням дипломатичних джерел, на які свого часу посилалося видання Politico, Місія ЄС в Москві у 2017 році також пережила масовану атаку російських хакерів, внаслідок якої була викладена велика кількість робочих документів ЄСівських дипломатів. І якщо тоді на рівні усіх 28 держав-членів ЄС було вирішено не робити інформацію про кібератаку на Місію ЄС публічною (щоб не робити і без того погані відносини з Росією ще гіршими), то атака на Бундестаг має усі шанси стати першим кейсом у застосуванні кіберсанкцій ЄС проти третьої держави.

 

Новий санкційний режим ЄС за кіберзлочини

У 2018 році Європейський Союз за ініціативи Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви, Нідерландів, Великої Британії та Румунії розпочав процес підготовки пакету обмежувальних заходів, які мають запроваджуватися по відношенню до іноземних груп хакерів, які втручатимуться у процес виборів до Європейського Парламенту в травні 2019 року. Євросоюз мав достатньо інформації про те, що сторонні актори – у першу чергу Росія, а також Китай – будуть робити спроби вплинути на хід виборів в Європарламент. Мотив росіян був цілком зрозумілим: їм треба було завести до складу Європарламенту депутатів, які б почали ставити під сумнів доцільність збереження санаційного режиму проти Росії, запровадженого після початку агресії в Криму і на Донбасі у 2014 році.

Кібератаки наносять Євросоюзу не лише політичну шкоду (створюються передумови для політичних маніпуляцій та приходу до влади популістів), але і призводять до прямих економічних збитків. Тут слід нагадати про атаку на глобальну логістичну кампанію з Данії A.P. Moller-Maersk, яка внаслідок масштабних кібератак зазнала економічних збитків від 200 до 300 млн. євро.

Щоб упередити кібератаки, у Брюсселі вирішили заграти на випередження.

Ідея запровадження кіберсанкцій стала продовженням «Стратегії кібербезпеки ЄС: відкритий та безпечний кіберпростір», яка була ухвалена в лютому 2013 року, а також затвердженого Європейською Комісією у вересні 2017 року Пакету кібербезпеки, покликаного зміцнити стійкість кіберпростору Євросоюзу.

Нарешті у травня 2019 року Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про встановлення параметрів, необхідних для запровадження обмежувальних заходів у відповідь на зовнішні кібератаки, які несуть загрози для діяльності інституцій Євросоюзу та його держав-членів, а також третіх держав та міжнародних організацій.

Аналітики Geostrategy вважають, що положення у рішенні Ради ЄС про кібератаки проти третіх країн дає Україні підстави обговорювати з Євросоюзом питання про запровадження кіберсанкцій проти хакреів, які здійснюють атаки на критичну інфраструктуру України.

На яке покарання можна розраховувати жертвам кібератак? Це питання доволі чітко регламентовану у рішенні Рада ЄС, зокрема мова йде про наступні обмежувальні заходи проти кібезлочинців:

1) арешт банківських рахунків злочинців, розміщених в банківських системах держав-членів ЄС та

2) заборону на в’їзд до Євросоюзу.

У регламентах Євросоюзу також доволі чітко визначено поняття «кіберзлочинів», до яких відносяться ті, які

  1. розробляються та реалізовуються ззовні, або щодо тих, які використовують інфраструктуру, яка розташовується поза межами Євросоюзу;
  2. реалізуються особами та / або організаціями, що розташовуються поза межами Євросоюзу;
  3. реалізуються за підтримки осіб та / або організацій, які здійснюють свою діяльність поза межами Євросоюзу.

Якій інтерес України?

Сьогодні Європейський Союз лише наближається до своєї першої справи, коли кіберзлочинець, скоївши злочин проти держави-члена Євросоюзу (у даному випадку – проти Німеччини), може потрапити під кіберсанкції ЄС.

Якщо це станеться, для України відкриються перспективи покарати тих, хто стоїть за кібератаками на українські державні інституції.

У лютому 2020 році Міністерство закордонних справ України зробило заяву, в якій відзначалося, що з 2015 року проти національних об’єктів критичної інфраструктури та урядових інституцій України було здійснено низку потужних кібератак з боку Російської Федерації, яка активно використовує інформаційно-комунікаційні технології для ведення агресивної гібридної війни. Особливо цинічними у цьому зв’язку є намагання РФ проштовхувати міжнародні ініціативи щодо мирного використання кіберпростору на міжнародних майданчиках. Україна виступає за притягнення до відповідальності тих, хто навмисно організовує та здійснює кібератаки.

Офіційному Києва варто уважно слідкувати за перебігом ситуації із покаранням винних за кібератаки на Бундестаг.

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

США та Німеччина: триває важкий пошук позиції по Україні

Уільям Дроздяк (William Drozdiak)
Уільям Дроздяк (William Drozdiak), голова Американської Німецької Ради

Уільям Дроздяк (William Drozdiak), голова Американської Німецької Ради

Міжнародні організації втратять свій вплив на глобальну політику

ШАЛЛЕНБЕРГ
Александр ШАЛЛЕНБЕРГ
Федеральний міністр з європейських та міжнародних справ Австрії

В інтерв’ю австрійським ЗМІ Міністр закордонних справ Александр ШАЛЛЕНБЕРГ окреслив наступні думки:

Ми повинні продовжити надавати підтримку

Боб Коркер (Bob Corker)
Сенатор США Боб Коркер (Bob Corker) республіканець-Теннесі

Після телефонної розмови з послом США в Україні Джеффрі Пайєттом, сенатор США Боб Коркер (республіканець-Теннесі), голова сенатського комітету із закордонних справ, наголосив на подальшій