Росія ще відчує резонанс від рішення Суду ЄС, який фактично визнав, що РФ, як держава, причетна до збройного конфлікту на Сході України. Після цього рішення інші російські компанії із санкційного списку тричі подумають перед тим, як подавати аналогічні позови. Або ж взагалі відмовляться від подібних намірів. Тобто можна вважати, що для Росії шлях боротьби із санкціями судовими методами виявився повністю бесперспективним. А отже їй доведеться негайно шукати інші шляхи послаблення санкцій.

Мінський процес: основні результати останнього засідання

За підсумками засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську 21 грудня 2016 року, Спеціальний представник Діючого голови ОБСЄ Мартін Сайдік зробив таку заяву від імені Тристоронньої контактної групи:

До останнього моменту ніхто із Нормандської четвірки не сподівався побачити російського президента Путіна у Берліні. Причина такого скептичного ставлення у тому, що сам Путін у вересні цього року особисто гучно гримнув дверима перед обличчям України, Німеччини і Франції і заявив, що він не бачить сенсу у продовження діалогу в Нормандському форматі. Причиною такого демаршу стала так звана «Кримська провокація», коли спецслужби Росії захопили в Криму групу українських диверсантів, які нібито планували якісь теракти в окупованому Криму.
Що змінилося за два місяці? Аналітики групи Geostrategy вважають, що багато чого.

Після того, як Росія в 2014 році розпочала військову агресію проти України, виникло стійке відчуття того, що за Україною наступною жертвою збройної агресії можуть стати країни Балтії. Такі перестороги здавались доволі обґрунтованими, оскільки російський президент Володимир Путін неодноразово говорив про готовність захисту росіян, які живуть в сусідніх державах. Наприклад, кількість російськомовного населення у Латвії складає 550 тисяч осіб, або близько 28% від загальної кількості населення, в Естонії – 320 тисяч, або 25%, у Литві – 175 тисяч, або 6%.

Міграційна служба Росії пропонує включити військовий квиток до переліку обов'язкових документів, що подаються разом із заявою про відмову від російського громадянства, і передбачити, відповідно, можливість відхиляти запити про зміну громадянства від тих хто ухиляється від служби в армії.

Проект відповідного указу опублікований у вівторок на федеральному порталі проектів нормативних правових актів.

"Пропонується перелік документів, які подаються із заявою про вихід з громадянства РФ, доповнити військовим квитком. Це узгоджується з законом, що визначає в якості підстави для відхилення заяви наявність не виконаного перед Російською Федерацією зобов'язання", - йдеться в супровідній записці до документу.

19 квітня 2016 року, за спільною ініціативою КомітетуВерховної Ради України у закордонних справах та Інститутуміжнародних відносин Київського національного університетуімені Тараса Шевченка було проведено презентацію доповіді на тему «Російські військові злочини на Сході України в 2014 році», підготовлену депутатом Сейму Республіки Польща Малґожатою Ґосєвською.

Труну з тілом привезли до будинку сім'ї напередодні.
Про загибель у Сирії Вадима Костенка з Краснодарського краю 27 жовтня повідомили блогери російської групи Conflict Intelligence Team (CIT) на основі публікацій в соціальних мережах.

За їхніми даними, 19-річний солдат був убитий в суботу, 24 жовтня - саме в цей день, за свідченнями очевидців, представники сирійської опозиції намагалися атакувати російську базу Хмеймім у Сирії.
Водночас автори розслідування не впевнені, що Вадим Костенко загинув саме в результаті бойових дій. За їхніми словами, мова може йти і про нещасний випадок.

The nature of ongoing conflict around Syria has been dramatically changed after the Russian air forces started its operation against Islamic state and Syrian opposition military forces which are fighting with Bashar Assad’s army. The United States has suspended the implementation of some programs aimed at strengthening Syrian opposition army. Where is the Ukrainian trace in those developments?  

 Президент Росії Володимир Путін заявив, що російські війська не братимуть участі в будь-яких військових операціях у Сирії.

"В усякому разі, на сьогодні ми цього не плануємо", - сказав пан Путін в інтерв'ю програмі "60 хвилин" американського телеканалу CBS.

Тим не менше, він підтвердив готовність Росії допомагати уряду Башара Асада, заявивши, що в Сирії зараз є лише одна легітимна армія.

Говорячи про ситуацію в Україні, російський президент вкотре повторив думку, що до зміни української влади причетні США.

Росія і Сирія

Загони сирійської опозиції, яку підтримують США, російський лідер назвав "терористичними організаціями".

 "Ми ні за яких обставин з Україною воювати не будемо. Україна нам не ворог! Я навіть теоретично не допускаю такого", - заявив Анатолій Антонов в інтерв'ю виданню "Комсомольська правда".

"Я вважаю, що розуму вистачить і у Києва, щоб не провокувати нас", - додав заступник міністра.

Він висловив переконання, що Німеччина та Франція вплинуть на те, аби "Київ не поновив бойових дій" на сході країни.

"Росія в цьому Європі буде допомагати", - сказав пан Антонов.
Україна та західні країни звинувачують Росію в причетності до конфлікту на Донбасі та в підтримці бойовиків.
Москва ці звинувачення спростовує.