Починаючи з березня 2020 року, коли Уряд Польщі почав запроваджувати жорсткі заходи у зв’язку із поширенням коронавірусу COVID-19, близько 150 тисяч громадян України, які проживали та працювали у Польщі, покинули цю країну. За результатами аналізу групою Geostrategy наявної інформації, польська економіка відчула відтік української робочої сили, внаслідок якого розпочалося уповільнення економічних процесів, викликаних пандемією. Польський бізнес намагається знайти прийнятні способи повернення українських громадян назад до Польщі.

У червні 2020 року Європейський Союз опублікував Щорічну доповідь про ситуацію із захистом прав людини та демократії у світі в 2019 році, в якій у кількох аспектах згадується Україна, у тому числі у контексті порушення прав людини на тимчасово непідконтрольних Україні окремих частинах Донбасу та в тимчасово окупованому Криму.

12 червня Україна стала партнером НАТО з розширеними можливостями.

Такий статус мають лише шість найближчих партнерів Північноатлантичного альянсу.

Сталося це у символічну дату - День Росії, тому подію почали оцінювати вже з точки зору геополітики.

Розширене партнерство не дає чітких перспектив вступу у НАТО. Тому воно сприймається ще й як своєрідна заміна повноцінного членства України в Північноатлантичному альянсі - стеля, вище якої країні вже не стрибнути.

28 травня 2020 року Статс-секретар міністерства закордонних справ Німеччини Мігель БЕРГЕР викликав Посла Росії в Німеччині Сергія НЕЧАЄВА для різкого висловлення протесту у зв’язку із хакерськими атаками на німецький законодавчий орган – Бундестаг. Німеччина збирається виступати за введення проти Росії кіберсанкцій – нового санаційного режиму Євросоюзу, ухваленого Радою Європейського Союзу в травні 2019 року. Що це означає для України і які відкриває перспективи для покарання тих, хто атакує українську критичну інфраструктуру?

Аналітики групи Geostrategy провели аналіз висловлювань та оцінок французьких дипломатів та експертів під час контактів, в публічних інтерв’ю та слуханнях, проведених у Комітеті Сенату Франції із зовнішньої політики. Така робота є важливою у контексті активізації України у Нормандському форматі та Тристоронній контактній групі.

Аналітики групи Geostrategy проаналізували публічні коментарі та заяви очильників дипломатії Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки, зроблені за результатами проведення 15 червня 2020 року віртуального засідання міністрів закордонних справ держав-членів Євросоюзу. Висновки свідчать про мляву позицію ЄС щодо Росії на тлі жорсткої позиції Вашингтона.

1 червня 2020 року президент Сербії Олександр ВУЧИЧ здійснив робочий візит до Болгарії. Ключовим елементом візиту стала інспекція ходу будівництва «Балканського потоку» - газопроводу, який має стати частиною «Турецького потоку» на болгарській території. Проект «Балканського потоку» зменшує важливість української газотранспортної системи для Європи, оскільки російський газ через Туреччину через Болгарію потраплятиме на ринок Європейського Союзу.

Вихід США із Договору поглибить розрив між Вашингтоном та його європейськими союзниками та НАТО, які використовують Договір для оцінки уразливого східного флангу Європи. Це й крок також призведе до припинення оціночних польотів над територією Росії, що зрештою послабить європейську безпеку в той час, коли російські сепаратисти утримують контроль над частинами України та Грузії.

19 грудня 2019 року в рамках пленарного засідання Європейського Парламенту в Страсбурзі відбулися дебати за участю Високого представника ЄС Жозепа Борреля на тему порушення прав людини, включаючи релігійні свободи. Росія була піддана критиці за зміни до закону про іноземних агентів.

24 липня Прем’єр-міністр Молдови Марія Санду виступила в Комітеті у закордонних справах Європейського Парламенту в Брюсселі на тему пріоритетів розвитку Молдови, її внутрішньої та зовнішньої політики. Її виступ носив програмний характер, в ньому вона заткнула основні зовнішньополітичні пріоритети Молдови, у тому числі відносини з Україною та Росією.