Керівництво НАТО досягло домовленостей з представниками Узбекистану, Киргизстану та Казахстану про використання території цих держав для транспортування військової техніки з Афганістану до місць постійної дислокації.

Така домовленість допоможе НАТО уникнути транспортування техніки через територію Пакистану, а також посилить ефективність транзитних домовленостей, досягнутих НАТО з російським керівництвом.

Відповідно до встановлених термінів, вивід військ НАТО з території Афганістану запланований на 2014 рік.

Формат проведення саміту НАТО у Чикаго 21-22 травня 2012 року, а також його міжнародний безпековий контент надав групі глобальної розвідки Geostrategy підстави стверджувати, що у відносинах між Альянсом та Росією розпочалася нова ера конфронтації.

Розміщення в Європі елементів системи протиракетної оборони

На сьогодні Росія стоїть на позиції неучасті у процесі розміщення на території Європи елементів системи протиракетної оборони. Навіть незважаючи на те, що Москва була запрошена до партнерського діалогу з цього питання. Тому з огляду на таку російську позицію переговорний процес сьогодні не просувається.

Третій прихід Володимира Путіна на посаду Президента – найвищий державний пост в сучасній ієрархічній системі влади в Російській Федерації – несе найбільшу кількість прямих небезпек саме для керівників держав країн-членів Співдружності Незалежних Держав і, в першу чергу, для України. Розраховувати на підтримку країн Заходу поки що не доводиться.

Спеціальний уповноважений Сполучених Штатів Америки Марк ГРОССМАН 25 квітня 2012 року здійснює візит до Ісламабаду, Респубілка Пакистан, з метою передачі запрошення Президенту країни Азіфу Алі ЗАРДАРІ взяти участь у саміті НАТО.
 

Проведення саміту заплановано на період з 21 по 23 травня 2012 року в американському місті Чикаго.
 

Передбачається, що Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ так само візьме участь у роботі цього найбільшого у світі форуму з питань безпеки.
 

Міністри закордонних справ країн-членів НАТО проведуть 19 квітня 2012 року в Брюсселі зустріч з Міністром закордонних справ Росії Сергієм ЛАВРОВИМ.
 

Під час зустрічі заплановано обговорення питань про плани щодо розміщення в Європі системи протиракетної оборони, а також поточна внутрішня ситуація в Ірані, Сирії та Афганістані, зокрема, плани щодо виведення військ Північноатлантичного Альянсу з Афганістану.
 

Крім того сторони обміняються думками щодо формату проведення наступного саміту НАТО у Чикаго, США, запрошення на яке отримав також Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ.
 

• 16-18 квітня – буде розпочато судовий процес над колишнім Прем’єр-міністром Хорватії Іво САНАДЕРОМ та високо посадовцями з Хорватського демократичного союзу, яких звинувачують у корупційних діях та махінаціях під час проведення публічних тендерів.
• 18 квітня – Президент Туреччини Абдула ГЮЛЬ здійснить робочий візит до Нідерландів.
• 19 квітня – Державний секретар США Хіларі КЛІНТОН візьме участь у роботі Ради Росія-НАТО в Брюсселі.
• 20 квітня – Прем’єр-міністр Словаччини Роберт ФІКО відвідає з робочим візитом Чеську Республіку.

НАТО та Україна проводять переговори щодо участі Києва у створення системи протиракетної оборони НАТО в Європі. Їх активізація фіксується після проведення зустрічі у Сеулі між Президентами України Віктором ЯНУКОВИЧЕМ та США Бараком ОБАМОЮ.

Переговори тривають у двох площинах: політичній та технічній.

НАТО розглядає Україну як доволі серйозний фактор у створенні загальноєвропейської системи протиракетної оборони, оскільки Київ володіє відповідними технологіями та досвідом у даній сфері.
 

Україна має високий рівень практичної співпраці з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО). Це необхідно використати для забезпечення належного рівня безпеки повітряного простору, захисту від радіологічної, хімічної та біологічної зброї, а також оцінки здійснення можливих терористичних актів під час проведення чемпіонату.

Група Geostrategy здійснила «ситуативний аналіз потенціалу збройних сил» Республіки Польща та оцінила ймовірний вплив сучасних безпекових процесів на Україну. Отримані результати дають підстави стверджувати, що на сьогодні Польща є однією з небагатьох держав Євросоюзу, яка протягом останніх років не лише не скорочувала асигнування на власну армію, але й з успішно її модернізувала.