З моменту початку російської агресії проти України країни Західного світу почали активно підтримувати Україну в цьому протистоянні. Аналітики групи глобальної розвідки Geostrategy вважають, що існувало кілька мотивів для надання такої допомоги:

• країни Заходу, після подій Революції гідності, почали нарешті розглядати Україну як державу, яка у перспективі має стати повноправним партнером Європейського Союзу і США – вона довела те, що поділяє спільні для Заходу базові цінності;

The fragile internal situation in neighboring Belarus poses threats and challenges for Ukraine’s national security and stability. Upcoming presidential elections in Belarus are also making the official Minsk more vulnerable towards Russia’s political and economic pressure. How Ukraine should behave under those complicated political circumstances? And what Kyiv should expect from Belarus in its nearest future?

Путін поводиться самовпевнено, але у нього немає хороших карт в цій грі.

Агресивність - це серйозна проблема на коротку, але не на тривалу перспективу, оскільки Росія - слабшаюча держава. Всі справжні атрибути держави - процвітаюча промисловість, підприємці, демократія і навіть газ і нафта - в небезпечному становищі. Єдині інструменти російської держави відносяться до радянської епохи: вето в ООН і те, що залишається від військової та ядерної держави».

Хайден упевнений, що агресивність Москви щодо балтійських країн є спробою повернути колишню велич.

Президент України Петро Порошенко сьогодні зустрінеться тільки із діючим президентом Польщі Броніславом Коморовським. Як інформують у канцелярії президента, розмова Коморовського та Порошенка розпочнеться в Президентському палаці о 17-ій годині.

Ввечері президенти Польщі та України будуть присутні на фіналі Ліги Європи у Варшаві. На Національному стадіоні гратимуть український «Дніпро» Дніпропетровськ та іспанська «Севілья».  

Президент України мав зустрітися у Варшаві з новообраним президентом Анджеєм Дудою, однак останньому не вдалося знайти час у своєму графіку.

 Для Росії та озброєних прихильників самопроголошених ДНР і ЛНР на сході України настав критичний момент для дій: сторони повинні дотримуватися мінських угод.

Про це на наступний день після переговорів з російським президентом Володимиром Путіним заявив держсекретар США Джон Керрі.
Відкриваючи засідання глав МЗС країн НАТО в турецькій Анталії, Керрі сказав також, що американська влада не прагне до збереження санкцій щодо Росії, але вони необхідні, щоб "спробувати забезпечити мир і безпеку в Україні".
"Настав час діяти, необхідно дотримуватися мінських домовленостей", - зі свого боку сказав генсек НАТО Єнс Столтенберг.

 "Ми ні за яких обставин з Україною воювати не будемо. Україна нам не ворог! Я навіть теоретично не допускаю такого", - заявив Анатолій Антонов в інтерв'ю виданню "Комсомольська правда".

"Я вважаю, що розуму вистачить і у Києва, щоб не провокувати нас", - додав заступник міністра.

Він висловив переконання, що Німеччина та Франція вплинуть на те, аби "Київ не поновив бойових дій" на сході країни.

"Росія в цьому Європі буде допомагати", - сказав пан Антонов.
Україна та західні країни звинувачують Росію в причетності до конфлікту на Донбасі та в підтримці бойовиків.
Москва ці звинувачення спростовує.

8 апреля состоялись комитетские слушания Комитета ВР по ТЭК, ядерной политике и ядерной безопасности, посвященные одному узкому вопросу: О проблемах функционирования предприятий тепловой энергетики Украины. Представительство, на удивление, было серьезное. Минэнергоуголь представлял зам.министра А.Светелик, курирующий электроэнергетику,

One of the most stable countries in the region of the Central Asia – Turkmenistan – is now facing a number of serious challenges related to the possible social-political turbulences. One of the key factors is low global oil prices. Another factor is strictly connected to serious deterioration of the internal situation in Russia which is suffering from imposing sanctions against Moscow. Russia’s aggression against Ukraine triggered dangerous processes in the Central Asia as well.

Нещодавня відверта і нахабна атака сепаратистів на представників ОБСЄ стала своєрідним «холодним душем» для цієї міжнародної організації. З моменту конфлікту на українському Донбасі такого ще не траплялося. Нарешті ОБСЄ починає публічно визнавати, що сепаратисти несуть реальну загрозу для зриву Мінських домовленостей, а також для пересічних громадян, які проживають на тимчасово непідконтрольній українському Уряду території частин Донецької та Луганської областей. Таке отверезіння відбувається хоча й повільно, однак відбувається.

У Росії 1 квітня починається весняний призов до Збройних сил РФ, який стосуватиметься і анексованого Криму та міста Севастополь.

Російське Міноборони планує цього року призвати понад 150 тисяч новобранців, в тому числі близько 500 кримчан, які проходитимуть службу на півострові.

За планами військових, дві третини призваних у Севастополі вирушать служити до частин Чорноморського флоту РФ.

"Решта будуть служити в частинах центрального підпорядкування Південного військового округу, але теж в адміністративних межах Севастополя", - заявив військовий комісар Севастополя Валерій Вишняков.