Міністерство закордонних справ України викликало тимчасового повіреного Росії в Україні Андрія ВОРОБЙОВА у зв’язку із інцидентом, що стався 17 липня в акваторії Азовського моря. Тоді внаслідок зіткнення катера Прикордонної служби Росії та українського маломірного судна загинули два українці.

Одного громадянина України врятовано, пошуки ще двох тривають.
Виконуючий обов'язків Міністра закордонних справ України Руслан ДЕМЧЕНКО висловив глибоке занепокоєння діями російських прикордонників та непропорційністю застосованих ними заходів, які призвели до трагічних наслідків.
Українська сторона вимагає проведення всебічного та об’єктивного розслідування цього інциденту.

Оборонна індустрія Сінгапуру є об’єктом жорсткої протекціоністської політики Уряду цієї країни і знаходиться під його повним контролем. Виробництво озброєння в Сінгапурі не передбачає залучення іноземних інвестицій, а також будь-якої міжнародної співпраці. Однак, навіть в таких умовах Сінгапур прагне розвивати співпрацю у військовій сфері з країнами світу. Україна має намір цим скористатися.

Ми добре розуміємо і усвідомлюємо всі геополітичні моменти, які беруть свій початок у минулому, в нашій історії. І ми повністю готові тісно співпрацювати з Україною на основі Угоди про асоціацію, включно із угодою про створення зони вільної торгівлі.

Проте ми побоюємося деяких кроків з українського боку, які можуть позбавити нас можливості підписати цю Угоду. Сподіваюся, що незабаром юристи дадуть відповідь на запитання, чи можливе створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі України з ЄС та її одночасна співпраця з Митним союзом.

Рішення про підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом в листопаді 2013 року нарешті ухвалено. В Брюсселі досягнуто політичний консенсус щодо необхідності підписання під час проведення саміту «Східного Партнерства» в листопад 2013 року Угоди про асоціацію з Україною. Таким чином спекуляції навколо того, чи буде в цьому році підписана Угода про асоціацію з Україною, можна припиняти. Однак політичні ризики все-таки продовжують існувати.

Аналітики групи глобальної розвідки Geostrategy продовжують відслідковувати тему фінансової ситуації в Міністерстві закордонних справ України. Сьогодні у фокус уваги потрапило питання, пов’язане зі сплатою членських внесків до міжнародних організацій, в яких Україна у різні часи набула повноправного членства.

 24 квітня 2013 року під час спільної прес-конференції Президента Європейської Комісії Жозе БАРРОЗУ та Прем’єр-міністра Литви Альгірдаса БУТКЕВІЧЮСА за результатами їхньої зустрічі, присвяченої майбутньому литовському головуванню в Європейському Союзі, Жоже БАРРОЗУ, зазначив, що литовське головування вже на цьому етапі докладає величезних зусиль для забезпечення успішності Саміту СхП, зокрема і в українському питанні.

19 квітня 2013 року Державний департамент США оприлюднив щорічну Доповідь про дотримання прав людини (2012 Country Reports on Human Rights Practices). Україні присвячений окремий 49-сторінковий розділ.

Найсерйознішою проблемою з правами людини в Україні у 2012 році названо «політично мотивовані ув’язнення колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко і колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка».

Друга проблема – «невідповідність парламентських виборів 28 жовтня 2012 року міжнародним стандартам чесності і прозорості».

У 2013 році фінансування Міністерства закордонних справ України буде значно обмежено. Вже із лютого поточного року проблема дефіциту коштів стала різко відчуватися практично в усіх в закордонних дипломатичних установах України, що призвело до збоїв із виплатою заробітної плати, а також ускладнило розрахунки за автотранспорт та оренду приміщень. Що ж насправді стоїть за такими ініціативами?

Смерть Бориса БЕРЕЗОВСЬКОГО ближчим часом стане додатковим подразником в російсько-британських двосторонніх відносинах. У цьому зв’язку аналітики групи глобальної розвідки Geostrategy вважають, що Україні необхідно використати у своїх національних інтересах «британсько-російську дипломатичну війну».

Україна поступово зводить нанівець співпрацю з такими країнами регіону як Узбекистан та Киргизстан. В так званому «живому активі Києва» поки що існують такі держави як Казахстан та, частково, Таджикистан. Однак відсутність протягом тривалого періоду конкретних результатів у співпраці з цими державами вказують на те, що Україна втратить і цей напрямок.