Світ готується до оголошення Ізраїлем рішення про анексію частини територій Західного берегу річки Йордан – до 30%, зокрема Йорданської долини, яку Ізраїль окупував у ході війни з Палестинською автономією у 1967 році. Такий крок може підтримати президента США Дональд ТРАМП. Аналітики групи Geostrategy вважають, що в разі анексії Ізраїлем спірних територій перед Україною постане серйозний геополітичний виклик. У чому він полягає і яку позицію варто займати офіційному Києву?

Починаючи з березня 2020 року, коли Уряд Польщі почав запроваджувати жорсткі заходи у зв’язку із поширенням коронавірусу COVID-19, близько 150 тисяч громадян України, які проживали та працювали у Польщі, покинули цю країну. За результатами аналізу групою Geostrategy наявної інформації, польська економіка відчула відтік української робочої сили, внаслідок якого розпочалося уповільнення економічних процесів, викликаних пандемією. Польський бізнес намагається знайти прийнятні способи повернення українських громадян назад до Польщі.

У червні 2020 року Європейський Союз опублікував Щорічну доповідь про ситуацію із захистом прав людини та демократії у світі в 2019 році, в якій у кількох аспектах згадується Україна, у тому числі у контексті порушення прав людини на тимчасово непідконтрольних Україні окремих частинах Донбасу та в тимчасово окупованому Криму.

Червень 2020 року став місяцем, багатим на дискусії про відносини із Китаєм двох глобальних гравців – США і Європейського Союзу. Аналітики групи Geostrategy проаналізували результати міжнародних зустрічей / самітів, на яких звучала китайська тема і дійшли висновку, що світ опинився на порозі початку глобальної торговельної війни із цією країною. Залишається великим питання, яку сторону у глобальному протистоянні займе Україна. Проте вже на цьому етапі зрозуміло, що Києву залишитися нейтральним буде надзвичайно складно.

28 травня 2020 року Статс-секретар міністерства закордонних справ Німеччини Мігель БЕРГЕР викликав Посла Росії в Німеччині Сергія НЕЧАЄВА для різкого висловлення протесту у зв’язку із хакерськими атаками на німецький законодавчий орган – Бундестаг. Німеччина збирається виступати за введення проти Росії кіберсанкцій – нового санаційного режиму Євросоюзу, ухваленого Радою Європейського Союзу в травні 2019 року. Що це означає для України і які відкриває перспективи для покарання тих, хто атакує українську критичну інфраструктуру?

Аналітики групи Geostrategy провели аналіз висловлювань та оцінок французьких дипломатів та експертів під час контактів, в публічних інтерв’ю та слуханнях, проведених у Комітеті Сенату Франції із зовнішньої політики. Така робота є важливою у контексті активізації України у Нормандському форматі та Тристоронній контактній групі.

1 червня 2020 року президент Сербії Олександр ВУЧИЧ здійснив робочий візит до Болгарії. Ключовим елементом візиту стала інспекція ходу будівництва «Балканського потоку» - газопроводу, який має стати частиною «Турецького потоку» на болгарській території. Проект «Балканського потоку» зменшує важливість української газотранспортної системи для Європи, оскільки російський газ через Туреччину через Болгарію потраплятиме на ринок Європейського Союзу.

ЄС приділяє належну увагу взаємодії з громадянами третіх країн, такими як Україна, для того, щоб трекінгова система відслідковування із хворими на COVID-19 була інтегрована до ЄСівської системи. На наших очах за допомогою додатків до мобільних телефонів відбувається вироблення інтегрованих систем обміну інформацією про COVID-19, які зітруть кордони та нададуть операторам унікальну інформацію про контакти громадян.

Аналітики групи Geostrategy оцінили звітні дані Єврокомісії, які дозволяють стверджувати, що Україна знаходиться далеко позаду переліку тих держав, чиї громадяни прагнули отримати в 2019 році Шенгенську візу. Причина такого низького інтересу полягає у дії безвізового режиму з Європейським Союзом, який окрім приватних подорожей відкриває також можливість короткострокового працевлаштування для сезонних робітників. Перше місце за кількістю звернень належить Росії.

Італія найбільше потерпає від поширення коронавірусу COVID 19. Пандемія вносить певні корективи у політичний порядок денний Євросоюзу як інституції та держав-членів. Неспроможність офіційного Брюсселю швидко відповідати на виклик COVID 19 не залишилися непоміченими у такій країні як Італія, яка розраховувала на більшу підтримку з боку ЄС в цей тяжкий період часу. Швидке поширення вірусу в таких державах, як Німеччина, Франція, Іспанія лише ускладнило ситуацію, не дозволивши Брюсселю швидко допомогти італійцям.