Оцінки реалізації шести стратегічних завдань Ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство» та досягнуті практичні результати дають підстави стверджувати, що більшість цілей «Східного партнерства» не було досягнуто. Однак в умовах поступово вмираючої євроінтеграції Києва саме «Східне партнерство» могло б виступити на певний час своєрідним канатом, який не дозволить Україні остаточно сповзти в обійми Митного союзу.

У грудні 2012 року розпочалися переговори між ЄС та Газпромом щодо правового статусу російських трубопроводів у Європі. Брюссель намагається зменшити домінування Росії на своїх енергетичних ринках, просуваючи вперед плани з будівництва газопроводу для поставок в Європу природного газу з Азербайджану. Однак робота ведеться під значним тиском російської сторони. Москва будує стратегію так, щоб залишитися єдиним великим постачальником природного газу до Європи у найближчі десятиліття.

Чому Газпром не карає Україну за невиконання умов діючого контракту?

22 жовтня 2012 року під час зустрічі в Москві Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА з російським Президентом Володимиром ПУТІНИМ російська сторона знову уникнула звинувачень щодо порушення Києвом умов газового контракту від 2009 року. Чому Росія займає сааме таку позицію і, всупереч власним національним інтересам, не надає цьому факту публічного міжнародного розголосу?

Фрагментація Європи продовжується?

19 жовтня 2012 року країни-члени Єврозони досягли компромісного рішення щодо створення єдиного наднаціонального фінансового органу, покликаного регулювати політику національних банків держав-членів Єврозони. Дане рішення у ближчій перспективі стабілізує негативну фінансову ситуацію всередині Євросоюзу. Разом з тим, воно також підштовхне Євросоюз до подальшої фрагментації на кілька таборів, які, переслідуючи кожен свої інтереси, все більше віддалятимуться від вироблення загальноєвропейської стратегії та політики.

Росія готується до реваншу. Україна пасує.

1 жовтня 2012 року в Грузії відбудуться парламентські вибори, які стануть останніми виборами до законодавчого органу країни перед проведенням у 2013 році чергових президентських виборів. Саме цей фактор робить їх критично важливими для усього пострадянського простору. Україна, в силу сьогоднішнього вразливого міжнародного становища, приречена лише спостерігати за виборчою кампанією в Грузії, а не впливати на її результати.

 Пахне LNG-газом та нафтою

Візит Президента Польщі в Україну проходив на складному міжнародному фоні відсутності в українського керівництва діалогу з Європейським Союзом та США. Саме тому для Києва протягом 2012 року Туреччина та Польща стали тими державами, які гальмують повне випадіння Києва з європейського контексту.

Наприкінці серпня 2012 року Президент Білорусі Олександр ЛУКАШЕНКО звільнив з посади міністра закордонних справ Сергія МАРТИНОВА. На його місце було призначено Володимира МАКЕЯ, колишнього главу президентської адміністрації. Для Україна така дипломатична рокіровка дає гіпотетичну можливість виглядати в очах Європи на фоні Білорусі більш демократичною та проєвропейською державою.

Малоймовірним є те, що Європейський суд з прав людини у рішенні справи «Тимошенко проти України» зобов’яже Україну звільнити з в’язниці колишнього Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко. Однак така можливість продовжує існувати.

Кожні два роки біля Гавайських островів (США) проводяться найбільші у світі міжнародні військово-морські навчання – Rim of the Pacific (RIMPAC). Цього року вони розпочалися 27 червня і триватимуть до 7 серпня включно. Запрошення від Міністерства оборони США на участь у RIMPAC-2012 отримала 21 іноземна держава. Україна жодного разу не була запрошена до участі у цих військово-морських навчаннях. Київ не отримав запрошення і цього року.

Вбивство 13 червня 2012 року Холмуміна Сафарова, який був чоловіком старшої сестрі Президента Таджикистану Емомалі Рахмона, може похитнути і без того крихку стабільність у регіоні Центральної Азії. У той час як компетентні органи Таджикистану інтенсивно шукають вбивць президентського родича, чотири найбільш впливових політичних актори – США, Китай, Іран та Росія – корегують власну стратегію в регіоні, готуючись до перетворення Таджикистану в нову «гарячу току».